Ухвала

від 05.01.2024 по справі 400/9035/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 січня 2024 року

м. Київ

справа № 400/9035/21

адміністративне провадження № К/990/231/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року

у справі №400/9035/21

за позовом Приватного акціонерного товариства «Веселинівський завод сухого знежиреного молока»

до Головного управління ДПС у Миколаївській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №400/9035/21, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 вересня 2021 року: №799514290701, яким позивачу зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 7 649 868 гривень; №799314290701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 5 690 700 гривень (код 11021000) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 856 730 гривень 75 копійок; №800614290701, яким Товариству накладено штраф (код 14060100) у сумі 11 444 гривень; №799914290701, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, в тому числі за податковим зобов`язанням (код 14060100) у сумі 70 247 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17 561 гривень 75 копійок.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій касаційній скарзі, відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказавши, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення без урахування висновку щодо застосування норм права подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №810/3124/15 щодо застосування пунктів: 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, Податкового кодексу України; постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року №640/24141/21: пункту 44.1 статті 44 та пункту 134.1 статті 134, пункту. 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України; постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №825/2073/18: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України

Зазначивши, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, відповідач лише процитував окремі висновки Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що для обґрунтування касаційної скарги недостатньо самого лише зазначення та цитування постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Зміст касаційної скарги не доводить та не підтверджує того факту, що правовідносини у цій справі та справах на які скаржник посилається у касаційній скарзі є подібними.

Окрім того, податковий орган як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та на пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що суди попередніх інстанцій не надали оцінці доводам та доказам податкового органу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У Суду відсутні підстави визнавати обґрунтованими заявлені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює здійснення оцінки підстав касаційного оскарження визначені пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до Кодексу адміністративного судочинства України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №400/9035/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Веселинівський завод сухого знежиреного молока» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова