Ухвала

від 08.01.2024 по справі 0840/3840/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2024 року

м. Київ

справа № 0840/3840/18

адміністративне провадження № К/990/43002/23

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року

у справі у справі № 0840/3840/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей» Запорізької обласної ради про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального закладу Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів Козацький ліцей Запорізької обласної ради про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Комунального закладу Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів Козацький ліцей Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Так, суд застосував заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень будівлі Комунального закладу Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів Козацький ліцей Запорізької обласної ради, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2, а саме: спальний корпус №1, спальний корпус №2, їдальня, майстерня, окрім укриттів та робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 4 від 10.03.2023 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 0840/3840/18 - скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Щодо посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 жовтня 2019 року у справі №815/140/18, від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18, від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18, від 30 березня 2021 року у справі №200/10749/19-а, від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16, від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19, від 21 жовтня 2019 року у справі №810/4274/17, від 21 серпня 2019 року у справі №809/671/16, від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18 щодо застосування статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України.

Проаналізувавши зазначені скаржником постанови Верховного Суду, Судом встановлено, що вони не містять висновку щодо вказаних норм. А тому, посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України є необгрунтованим.

При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Разом з тим, посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі у справі № 0840/3840/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей» Запорізької обласної ради про застосування заходів реагування - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська