Постанова

від 09.01.2024 по справі 196/1326/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1426/24 Справа № 196/1326/23 Суддя у 1-й інстанції - Костюков Д. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Ніколиної А.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ляшківська сільська рада про встановлення факту спільного проживання батька та дитини неповною сім`єю та встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком дитини,

-за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

03.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання батька та неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповною сім`єю, та самостійного утримання та виховання батьком неповнолітньої доньки.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року у відкритті провадження у цивільній справі за заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ляшківська сільська рада, як орган опіки та піклування, про встановлення факту спільного проживання батька та дитини неповною сім`єю та встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком дитини відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

27.11.2023 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що ні йому ні його доньки не відомо місце знаходження матері дитини ОСОБА_3 . Суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Від голови Опікунської ради виконавчого комітету Ляшківської сільської ради надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення фактів спільного проживання батька та неповнолітньої доньки неповною сім`єю, самостійного утримання та виховання неповнолітньої доньки батьком без участі матері необхідно заявнику для підтвердження його одноособових прав щодо неповнолітньої дитини та можливістю вільної реалізації майнових прав його неповнолітньою донькою.

У якості обґрунтування доведеності вищевказаних фактів заявник посилається на невиконання матір`ю її батьківських обов`язків, що підлягає доведенню в судовому засіданні та, відповідно до вимог ст.155 СК України, може мати для останньої негативні наслідки у виді притягнення її до відповідальності, суттєво впливає на її права та обов`язки в подальшому, а, отже, містить ознаки спірності правовідносин.

Крім того, метою встановлення вищевказаних фактів фактично є усунення другого з батьків від участі у вихованні дитини, зокрема з метою набуття заявником одноособових прав щодо дитини та можливістю неотримання згоди на вчинення правочинів неповнолітньою дитиною у визначених законом випадках у обох батьків.

Відповідно до положень ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Суд першої інстанції зауважив, що позбавлення або обмеження одного з батьків права на виховання дитини є спором про право та виключає розгляд справи у порядку окремого провадження.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки такий висновок прямо витикає з наведених положень Сімейного кодексу України, а ОСОБА_3 , яка повинна бути відповідачкою по справі не вказана навіть заінтересованою особою.

При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: