Ухвала

від 04.01.2024 по справі 686/30897/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/30897/23

Провадження № 1-кс/686/58/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_4 , щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 25.10.2023 року ОСОБА_4 було надіслано на електронну адресу ГУНП в Хмельницькій області заяву про внесення до ЄРДР, в рамках кримінального провадження №12020000000000707, відомостей про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, та ОСОБА_6 - кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.384 КК України, однак, всупереч вимог ст.214 КПК України, відомості до ЄРДР за вказаною заявою ОСОБА_4 внесені не були. У скарзі ОСОБА_4 просить: визнати незаконною бездіяльність ГУНП у Хмельницькій області та зобов`язати уповноважену особу ГУНП в Хмельницькій області, в межах кримінального провадження №12020000000000707 або окремо (самостійно), внести до ЄРДР відомості про вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України, та про вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.384 КК України, і вирішити питання про можливе об`єднання внесеного кримінального провадження з іншими, наявними кримінальними провадженнями з визначенням органу досудового розслідування.

Представник органу досудового розслідування та скаржник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, що не є перешкодою для розгляду справи.

Представник скаржника ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Із наданих матеріалів перевірки №1129 вбачається, що дійсно 25.10.2023 р. ОСОБА_4 звертався до ГУНП в Хмельницькій області з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, яке, в подальшому, було скеровано до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, де 09.11.2023 р. було зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ШРУП за №8853, після чого, це повідомлення було скеровано до ВПД №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, де було зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ВПД №2 23.11.2023 р. за №3365. У вказаному повідомленні ОСОБА_4 зазначав, що «він в період з квітня 2016 року по грудень 2019 року перебував на посаді голови правління ПАТ «Полонський гірничий комбінат» (м.Полонне Хмельницької області, вул.Ак.Герасимчука,190 Б). Під час розгляду окремої господарської справи у Господарському суді Хмельницької області №924/816/20 в жовтні 2020 року ОСОБА_4 стало відомо, що згідно копії витягу з ЄРДР від 11.09.2020 про внесення запису до Реєстру із відкриттям кримінального провадження №12020000000000845, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.3 ст.206-2 КК України, з зазначенням у ньому обставин: «у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12020000000000707, встановлено факт закінченого замаху на протиправне заволодіння майном підприємства ОСОБА_4 , вчиненого шляхом підроблення договору (акту передачі-прийому частки) від 03.12.2017 та акту передачі-прийому грошових коштів від 04.12.2017 на суму 2754000 грн. і використання їх в якості доказів до позову, поданого до Господарського суду Хмельницької області, з метою витребування на користь ОСОБА_4 від ОСОБА_6 частки у статутному капіталі ТОВ «Полонський щебеневий кар`єр» (код ЄДРПОУ 39162883) 37 відсотків, яким заподіяно велику шкоду». Вказаний витяг до матеріалів справи передав представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , згідно клопотання від 26.10.2020. Невдовзі, вказаний факт підтвердився викликом ОСОБА_4 , як свідка, до ГСУ НП України для допиту. Під час допиту 07.12.2020 у кримінальному провадженні №12020000000000707, у якому відкрито провадження №12020000000000845, у приміщенні ГСУ НП України, ОСОБА_4 стало відомо, що воно відкрите на підставі заяви тодішнього голови правління ОСОБА_8 , а основною підставою відкриття став акт приймання-передачі майна від 20.06.2018, який складений директором ТОВ «Охоронна компанія «Січ» ОСОБА_5 , на підставі договору про надання послуг з охорони від 01.10.2017, з об`єктами в кількості 274 шт., які начебто ОСОБА_4 отримав, натомість згідно іншого акту приймання-передачі уже від 25.06.2018, повернув особисто директору ТОВ «Охоронна компанія «Січ» ОСОБА_5 лише 37 шт., тому, відповідно, нестача складає 237 найменувань. Зі слів слідчої, ОСОБА_4 було повідомлено, що вартість таких відсутніх активів складає приблизно суму 1200000 грн. Вказане зазначене вище підтверджується сфотографованою копією протоколу допиту, який зроблено з дозволу слідчого слідчої групи ГСУ НП України капітана поліції ОСОБА_9 , який додається до даної претензії-вимоги. ОСОБА_4 надав відповідь на таке запитання, що акт, складений директором ТОВ «Охоронна компанія «Січ», підроблений з використанням чистих аркушів формату А-4, які останній передавав для оптимізації здійснення господарської діяльності акціонеру ПАТ «ПГК» - ОСОБА_10 і щодо такої передачі Новою поштою у ОСОБА_4 є. З того часу будь-які слідчі дії у цих кримінальних провадження не проводилися, останньому про них невідомо, але із дзвінка слідчого СУ ГУ НП у Хмельницькій області ОСОБА_11 про додатковий допит ОСОБА_4 , приблизно на початку цього року, останньому стало відомо, що це кримінальне провадження №12020000000000845 за територіальною підслідністю передане для подальшого досудового розслідування до СУ ГУ НП у Хмельницькій області і перебуває у нього в провадженні. Як достеменно відомо, що саме завдяки шахрайському заволодінню ОСОБА_10 , директором ТОВ «ПЩК» ОСОБА_6 та власником на той час і директором ТОВ «Синтез» ОСОБА_12 коштами ОСОБА_4 , у сумі близько 250 000 доларів США, останній припинив повноваження голови правління ПАТ «ПГК» і став вимагати у судах повернення його часток у статутних капіталах. Саме внаслідок подання таких позовів, переконаний, що за наполяганням ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , директором ТОВ «Охоронна компанія «Січ» ОСОБА_5 і було підписано два сфальсифіковані акти приймання-передачі від 20.06.2018 та 25.06.2018 для залякування ОСОБА_4 , з метою відкликання із суду таких позовів. ОСОБА_6 був у той час постійним представником основного бенефіціарного акціонера ПАТ «Полонський гірничий комбінат» (50% статутного капіталу) громадянки російської федерації ОСОБА_13 , на підставі довіреності, і здійснював починаючи з 2013 року на території кар`єру керівну (організаційну і управлінську) функцію, постійно перебуваючи на території товариства. Під час допиту як свідка у приміщенні ГСУ НП України слідча ОСОБА_9 також повідомила ОСОБА_4 , що у протоколі допиту як свідка, обставини неповернення останнім 237 найменувань Активів, підтвердив і сам ОСОБА_6 , але ознайомитися із його протоколом допиту, відмовила. Фальсифікація таких актів спростовується відомостями з ПрАТ «Київстар» про його інше, ніж м.Полонне, місцезнаходження упродовж 20 та 25.06.2018, а саме головне - первинними бухгалтерськими документами різних голів правління ПАТ «ПГК» у різні періоди, починаючи з грудня 2019 (місяця звільнення ОСОБА_4 ) по теперішній час, а також поданими ними офіційними численними відомостями до Господарського суду Хмельницької області у справі №924/881/16 про банкрутство ПАТ «ПГК» та до Управління статистики у Хмельницькій області про відсутність недостачі у активах цього товариства. На численні прохання ОСОБА_4 , слідча ОСОБА_9 не надала йому можливості сфотографувати вказані вище акти приймання-передачі, але їх оригінали останній тримав у руках з підписом ОСОБА_5 . Також, вказані акти ОСОБА_4 будь хто інший не надсилав, не пред`являв і не звертався з вимогами про повернення конкретно недостатніх активів у значній кількості 237 шт. Вказані дії ОСОБА_5 переслідуються у кримінальному порядку за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України (службове підроблення), а дії ОСОБА_6 за ознаками злочину - ч.2 ст.384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), за кваліфікуючими ознаками: обвинувачення у тяжкому злочині; штучне створення доказів обвинувачення. З посиланням на ст.ст.55, 214, 220 КПК України, ОСОБА_4 у повідомленні зазначав, що усі достатні документи для розгляду та прийняття рішення про внесення до ЄРДР відомостей про злочини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в матеріалах кримінального провадження є. Це зокрема: згадувані протоколи допиту ОСОБА_6 та підроблені два акти приймання-передачі від 20 та 25.06.2018; акт інвентаризації активів ПАТ «Полонський гірничий комбінат» за наслідками 2019 року, підписаний тодішнім головою правління ОСОБА_14 , та інші докази (протоколи допитів свідків). Та просив: в межах кримінального провадження №12020000000000707 внести відомості про вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України, та ОСОБА_6 , передбачене ч.2 ст.384 КК України, та об`єднати зі вказаним кримінальним провадженням №12020000000000707, розпочати досудове розслідування; визнати ОСОБА_4 потерпілим, згідно ч.1 ст.55 КПК України.»

Відомості до ЄРДР за цим, поданим ОСОБА_4 , повідомленням, датованим 25.10.2023 р., внесені не були, про що останнього було повідомлено листом від 04.12.2023 року за вих. №4190/113-23, за підписом начальника ВПД №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

На думку слідчого судді, у поданому ОСОБА_4 повідомленні, яке датоване 25.10.2023 р., викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема й тих, які передбачені ч.2 ст.366 КК України та ч.2 ст.384 КК України, оскільки це повідомлення не містить об`єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, зокрема, зі змісту поданого повідомлення не вбачається, що у випадках, про які повідомляв ОСОБА_4 мало місце саме умисне складання певною службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу або, що до такого документу умисно було внесено завідомо неправдиві відомості, або саме умисне завідомо неправдиве показання свідка, надане органу досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, або ж вчинене з корисливих мотивів), не містить ця заява й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій осіб за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Аргументи ОСОБА_4 про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366 КК України та ч.2 ст.384 КК України, фактично ґрунтуються на його власній оцінці та зводяться до незадоволення і суб`єктивної незгоди ОСОБА_4 з фактом наявності кримінальних проваджень №12020000000000845 та №12020000000000707, в якому його допитували в якості свідка. Однак, ні повідомлення ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, ні долучені до цього повідомлення документи (частина протоколу допиту останнього), жодним чином не свідчать про те, що на даний час існують підстави вважати, що до актів приймання-передачі майна, копії яких у ОСОБА_4 відсутні, ОСОБА_5 були умисно внесенні завідомо неправдиві відомості, а також не свідчать про те, що ОСОБА_6 у рамках кримінального провадження були надані завідомо неправдиві показання в ході допиту, протокол з фіксацією якого ОСОБА_4 не бачив, відповідно й останньому достеменно не може бути відомо, які саме показання надавав свідок, і що ці показання були завідомо неправдивими, а самі посилання на викладені у повідомленні ОСОБА_4 обставини, недостатні для того, щоб розпочати досудове розслідування, згідно з його повідомленням про злочин, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для притягнення до відповідальності осіб у зв`язку з складанням ними документів та наданням свідчень, які суперечать показанням заявника. До того ж, повідомлені в ході допиту ОСОБА_4 обставини, про які також йдеться у його повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, й так мають бути перевірені в рамках вказаного кримінального провадження.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.

Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей за повідомленням ОСОБА_4 до ЄРДР. Ініціювання кримінального переслідування щодо осіб, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженою особою ГУНП в Хмельницькій області не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про яку йдеться у поданій ОСОБА_4 скарзі, тому у задоволенні цієї скарги, в частині зобов`язання внесення відповідних відомостей до ЄРДР, задоволенню не підлягає.

Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст.26 КПК України).

Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Повноважень слідчого судді на визнання дій чи бездіяльності певної посадової особи незаконною та на зобов`язання цієї посадової особи об`єднувати певні кримінальні провадження, чинний КПК України не містить, тому в цих вимогах поданої ОСОБА_4 скарги також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя