Рішення

від 09.01.2024 по справі 904/5677/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5677/23

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП", м. Дніпро

про стягнення 158 516,29 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом. в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" на свою користь 145 039,84 грн. заборгованості за кредитом, 13 476,45 грн (у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 11 553,18 грн) заборгованості за відсотками.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання овердрафту № 015/3158/552644 від 03.05.2019 в частині повного і своєчасного погашення овердрафту/кредитної заборгованості та сплати процентів за користування овердрафтом/кредитними коштами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 у справі №904/5677/23 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 154) повернулась на адресу Господарського суду із відміткою Укрпошти від 12.06.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з Витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" є: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 154.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 05.12.2023, оскільки 15.11.2023 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 09.01.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився, від відповідачів відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до господарського суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" (позичальник) було укладено договір про надання овердрафту № 015/3158/552644 (далі договір овердрафту), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 яких кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання, овердрафту в межах поточного ліміту. Позичальник зобов`язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9 договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту.

Пунктом 1.3 договору овердрафту встановили, що максимальний ліміт за договором складає 447 000,00 грн., у межах якого встановлюється поточний ліміт.

Згідно пункту 1.4 договору на дату укладання договору поточний ліміт складає 149 000,00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4 договору. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до пункту 2 договору.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, або сума кредитної заборгованості є заборгованістю позичальника за овердрафтом.

Відповідно до пункту 1.7 договору овердрафту, строк овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 договору по дату закінчення строку овердрафту (включно).

Пунктом 2.1 договору визначено, що поточний ліміт встановлюється після виконання таких обов`язкових умов:

- сплати комісії, передбаченої пунктом 4.9 договору;

- укладення та належне виконання договорів забезпечення та набрання чинності договорами страхування (полісами) на користь кредитора, як вигодонабувача, відповідно до статті 3 договору;

- відсутність обставин дефолту.

Положеннями пунктів 4.1 та 4.2 договору овердрафту встановлено, що проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 22% річних. З дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4) договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що протягом строку овердрафту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день максимального строку безперервного дебетового сальдо не є банківським днем, то для погашення такого дебетового сальдо позичальник має забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку на кінець останнього банківського дня, що передує останньому календарному дню максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо дата закінчення строку овердрафту не є банківським днем, то для погашення овердрафту позичальник зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на поточного рахунку для погашення дебетового сальдо, процентів га інших платежів, на кінець останнього банківського дня, що передує даті закінчення строку овердрафту.

Відповідно до пункту 5.2 договору овердрафту, погашення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок позичальника. Повним погашенням Овердрафту вважається відсутність на поточному рахунку дебетового сальдо на кінець банківського дня. Погашення кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів позичальника.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач прийняті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у останнього станом на 15.08.2022 утворилась заборгованість перед позивачем за кредитом у розмірі 145 039,84 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 13 476,45 грн (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 11 553,18 грн).

16.08.2022 на адресу відповідача позивачем направлена вимога №114/5-К-249186 від 16.08.2022, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за договором про надання овердрафту № 015/3158/552644 від 03.05.2019.

Предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 145 039,84 грн заборгованості за кредитом, 13 476,45 грн заборгованості за відсотками за договором про надання овердрафту № 015/3158/552644 від 03.05.2019.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору про надання овердрафту № 015/3158/552644 від 03.05.2019, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень, підстав для стягнення простроченої заборгованості.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" 145 039,84 грн заборгованості за кредитом, 13 476,45 грн заборгованості за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 11 553,18 грн) за договором про надання овердрафту № 015/3158/552644 від 03.05.2019.

З урахуванням умов договору про надання овердрафту № 015/3158/552644 від 03.05.2019 строк повернення кредитних коштів у розмірі 145 039,84 грн. та сплати відсотків за кредитом, 13 476,45 грн заборгованості за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 11 553,18 грн) є таким, що настав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙС ГРУП" доказів сплати 145 039,84 грн заборгованості за кредитом та 13 476,45 грн заборгованості за відсотками до суду не надало, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростувало.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 145 039,84 грн заборгованості за кредитом, 13 476,45 грн заборгованості за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 11 553,18 грн) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 158 516,29 грн, з яких: 145 039,84 грн заборгованість за кредитом, 13 476,45 грн заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 11 553,18 грн).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейс Груп" про стягнення 158 516,29 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейс Груп" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 154; ідентифікаційний код 36367840) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, Київська область, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А, ідентифікаційний код 14305909) 145 039,84 грн (сто сорок п`ять тисяч тридцять дев`ять гривень 84 копійки) заборгованості за кредитом, 13 476,45 грн (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 45 копійок) заборгованості за відсотками, 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.01.2024

Суддя Ю.А. Бажанова