Рішення

від 18.12.2023 по справі 908/3100/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/257/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 Справа № 908/3100/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3100/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239)

до відповідача Комунальної установи Водно-спортивний комплекс Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Ярослава Мудрого, 13, код ЄДРПОУ 43749581)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення грошової суми

за участі представників сторін:

від позивача: Аксарін Р.М., довіреність № 1 від 01.01.2023

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Комунальної установи Водно-спортивний комплекс Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2022 по 08.11.2022 в розмірі 3 104 223,71 грн., яка складається з 3 073 905,74 грн. основного боргу та 30 317,97 грн. 3% річних.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.11.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3100/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 2214 від 11.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу щодо оплати спожитої електричної енергії за період з 01.01.2022 по 08.11.2022 на суму 3073905,74 грн. За прострочення оплати позивач нарахував 3% річних за період з 29.05.2023 по 25.09.2023 в сумі 30317,97 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу. Позовні вимоги заявлено на підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 16, 526, 530, 625, 610, 611, 612, 629 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3100/23 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/257/23. Підготовче судове засідання призначено на 06.11.2023. Також, вказаною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

17.10.2023 Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» на електронну пошту суду надійшли пояснення, в яких ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператор системи підтверджує, що в період з січня по листопад 2022 року відповідачу за Договором про надання послуг з розподілу № 2214 було надано послуг з розподілу в обсязі 686 937 кВт/год. Просить суд розляд справи здійснювати за відсутністю представника ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Ухвалою суду від 06.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче судове засідання призначено на 22.11.2023.

Ухвалою суду від 22.11.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 18.12.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 18.12.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі відповідач повідомлений належним чином. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.11.2023, направлена відповідачу на його електронну адресу, яка повідомлена позивачем у позові та зазначена відповідачем у Заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3486/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів,

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача.

В засіданні 18.12.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні" положення Закону України "Про ринок електричної енергії"" (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2018 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено "Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019) « Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (постачальником) та КУ Водно-спортивний комплекс Мелітопольської міської ради Запорізької області (споживачем) було укладено договір № 2214 від 11.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу (далі -Договір) шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції Постачальника - Додаток 2 до Договору, для чого Споживач подав електропостачальнику заяву-приєднання - Додаток 3 до Договору.

Згідно з розділом 2 договору «Предмет Договору», Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строки та порядку згідно з умовами цього Договору.

Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що встановлюються за результатами проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі». Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Позивача - додаток 2 до Договору.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 3 Додатку 2 до Договору «Спосіб оплати», розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку:

на протязі 5 банківських днів за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 6 Додатку 2 до Договору рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. У разі не отримання представником Споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами Договору платежів, відповідні рахунки направляються Споживачу поштовим зв`язком, кур`єром, або направляються Постачальником за допомогою інтернет-сервісу на електронну адресу Споживача, зказану в заяві - приєднання. Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Загальний обсяг використаної електричної енергії КУ «Водно-спортивний комплекс» за період з 01.01.2022 по 08.11.2022 склав 686 937 кВт/год на загальну суму 3 073 905,74 грн.

Спожитий обсяг електричної енергії Споживача був підтверджений листом за № 007-66/2800 зід 16.03.2023 року адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.

В порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2022 по 08.11.2022 в сумі 3 073 905,74 грн.

Позивачем на електрону адресу відповідача направлялись вимога № б/н від 19.05.2023 щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію на суму 3 073 905,74 грн., Акт звіряння взаємних розрахунків за постачання електричної енергії по договору від 11.01.2022 за № 2214, рахунки на сплату заборгованості за період з 01.01.2022 - 08.11.2022 та Акти прийняття-передавання товарної продукції за період з 01.01.2022 по 08.11.2022

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без реагування, сума заборгованості не погашена.

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Комунальної установи Водно-спортивний комплекс Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2022 по 08.11.2022 в розмірі 3 104 223,71 грн., яка складається з 3 073 905,74 грн. основного боргу та 30 317,97 грн. 3% річних є предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, між позивачем та відповідачем відбулось укладення договору про постачання електричної енергії шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції Постачальника.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спожиті відповідачем обсяги електричної енергії за спірний період підтверджені ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом за № 007-66/2800 зід 16.03.2023.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на електрону адресу відповідача вимоги № б/н від 19.05.2023 щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію на суму 3 073 905,74 грн., рахунків на сплату заборгованості за період з 01.01.2022 по 08.11.2022 та Актів прийняття-передавання товарної продукції за період з 01.01.2022 по 08.11.2022. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без уваги, сума заборгованості не погашена.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману електричну енергію суду не надано.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими, правомірними та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожиту електричну енергію в сумі 3 073 905,74 грн за період з 01.01.2022 по 08.11.2022.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 29.05.2023 по 25.09.2023 в сумі 30317,97 грн.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 30317,97 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи Водно-спортивний комплекс Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Ярослава Мудрого, 13, код ЄДРПОУ 43749581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) 3 073 905 (три мільйона сімдесят три тисячі дев`ятсот п`ять) грн. 74 коп. основного боргу, 30 317 (тридцять тисяч триста сімнадцять) грн 97 коп. 3% річних та 46563 (сорок шість тисяч п`ятсот шістдесят три) грн 36 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.01.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян