Рішення

від 09.01.2024 по справі 910/10582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2024Справа № 910/10582/23За позовом Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамента внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 107389,20 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" на користь Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 107389,20 грн боргу за договором підряду №007552-b від 28.06.2022, предметом якого є виконання відповідачем капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів житлової забудови Деснянського району м. Києва.

Вимоги позову мотивовані тим, що з 29.11.2022 по 28.04.2023 Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводився плановий аудит відповідності діяльності Позивача як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів процедур, контрактів, під час виконання робіт капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів житлової забудови Деснянського району м. Києва.

В результаті перевірки робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів житлової забудови Деснянського району м. Києва"" було складено аудиторський звіт від 31.05.2023 №070-2-3-04/19, відповідно до висновків якого: "встановлено завищення вартості виконаних робіт за наданими актами форми №КБ-2в в сумі 107389 грн.

Вказану позовну заяву судом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що аудиторський звіт не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми та не звільняють сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 між Управлінням житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мега Стайл" (підрядник) укладено договір підряду №007552-b (далі - Договір).

Предметом договору є виконання відповідачем капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів житлової забудови Деснянського району м. Києва (Роботи з будівництва трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) за адресами вказаними в Додатку №3. Загальна вартість робіт складає 91286035 грн 21 коп., в тому числі ПДВ 15214339 грн 21 коп.

Крім того, до даного Договору було укладено ряд додаткових угод.

Додатковою угодою №1 від 16.08.2022 до Договору приведено назву об`єкту у відповідність до Закону України від 09.06.2005 №2804-IV «Про благоустрій населених пунктів» та викладено п.1 Договору (Предмет договору) в наступній редакції «Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів (благоустрій населених пунктів) житлової забудови Деснянського району м. Києва» (код ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Додатковою угодою №2 від 28.09.2022 до Договору внесено зміни до додатку №3 до Договору - календарний графік та обсяги виконання робіт.

Додатковою угодою №3 від 07.12.2022 до Договору внесено зміни до п. 2.1 та зменшено загальну вартість робіт до 81898773 грн 48 коп. в тому числі ПДВ 13649795 грн 58 коп. Крім того внесено зміна до Додатку №1 до Договору - Договірна ціна та Додатку №3 до Договору - календарний графік та обсяги виконання робіт.

Додатковою угодою №4 від 26.12.2022 до Договору внесено зміни до п. 2.1 та зменшено загальну вартість робіт до 58363340 грн 95 коп., в тому числі ПДВ 9727223 грн 49 коп. Крім того внесено зміна до Додатку №1 до Договору - Договірна ціна та Додатку №3 до Договору - календарний графік та обсяги виконання робіт.

На виконання умов Договору позивачем здійснено оплату за виконану роботу на загальну суму 58363340 грн 95 коп., в тому числі ПДВ 9727223 грн 49 коп.

Роботи передбачені Договором виконані відповідачем в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт з додатками, які позивачем долучено з позовом.

З 29.11.2022 по 28.04.2023 Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводився плановий аудит відповідності діяльності позивача як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів процедур, контрактів, під час виконання робіт капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів житлової забудови Деснянського району м. Києва.

В результаті перевірки робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів житлової забудови Деснянського району м. Києва»» було складено аудиторський звіт від 31.05.2023 №070-2-3-04/19, відповідно до висновків якого: «встановлено завищення вартості виконаних робіт за наданими актами форми №КБ-2в в сумі 107389 грн, а саме завищення кількості матеріалів, у тому числі за адресами:

- бульвар Володимира Висоцького, 6- 16177 грн;

- проспект Володимира Маяковського, 2-в, 4-г - 39125 грн;

- вул. Лісківська 5- 44027 грн;

- вул. Лісківська 5-А - 8060 грн.

Так, позивач зазначає, що прагнучи дійти порозуміння та вирішити дане питання не звертаючись до суду, направив на адресу відповідача, вимогу щодо повернення коштів до бюджету. Однак, станом на день подання позову, повернення коштів не відбулось, що стало підставою для звернення із позовом до суду.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що роботи передбачені Договором виконані в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт з додатками, які стали підставою для перерахунку коштів відповідачу. При підписані актів виконаних робіт зі сторони замовника жодних претензій з приводу вартості виконаних робіт, вартості матеріалів та об`ємі виконаних робіт, не було.

На думку відповідача, позивачем належними доказами доказування не доведено реальності понесення ним збитків, внаслідок оплати виконаних за Договором робіт, оскільки ціна по Договору була визначена на основі кошторису, погоджена сторонами, роботи за договором були прийняті позивачем без зауважень, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт, які стали підставою для перерахунків коштів. Надані позивачем в якості доказу завищення вартості виконаних робіт за Договором, Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Також, відповідачем долучено до справи висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 25.05.2023 №25/05/23 зроблений судовим експертом Стасюк Марією Юріївною (свідоцтво №1408 від 29.01.2010), яка зазначила, що повідомлена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у якому вказано:

«При проведенні ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту асфальтобетонного покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів за адресою: м. Київ, вул. Лісковська, 5, вул. Лісковська, 5-А, бульв. Висоцького, б та просп. Маяковського, 2-В та 4-Г відповідно до Договору від №007552-Ь було необхідно застосування бітумної суміші.

Застосування бітумної суміші при виконанні робіт по ремонту асфальтованого покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів за адресою: м. Київ, вул. Лісковська, 5, вул. Лісковська, 5-А, бульв. Висоцького, б та просп. Маяковського, 2-В та 4-Г відповідно до Договору».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до пункту другого частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частина 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підписавши Договір та додаткові угоди до нього, сторони погодили всі істотні умови Договору та самі визначили і погодили взаємні зобов`язання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення грошових коштів, вказуючи на те, що за результатами перевірки було встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт на суму 107389,20 грн.

Однак, зазначені кошти були перераховані на підставі Договору та за виконані роботи.

Доказів того, що такі роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями до суду не надано.

В свою чергу позивач наголошує, що вартість завищених робіт встановлена аудиторським звітом від 31.05.2023 №070-2-3-04/19 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а відтак відповідач зобов`язаний відповідно до п. 13.5.2 Договору відшкодувати вказані грошові кошти.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Більше того, відповідно до частини 2 статті 845 Цивільного кодексу України визначено, що якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

В даному випадку вказаних обставин перед судом не доведено, як і не подано доказів коригування сум за участю підрядника.

У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за Договором позивач вказує на аудиторський звіт від 31.05.2023 №070-2-3-04/19 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до умов п.п. 13.5.2 Договору у разі виявлення у роботах недоліків, які не можуть бути усуненні підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт. Підрядник зобов`язаний відшкодувати завдані замовнику збитки.

Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення), затвердженого рішенням Київської міської ради №151/151 від 18.09.2014 (в редакції на час проведення перевірки), Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Згідно з п. 1.7 Положення, Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Департаменту підпорядковується Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" (п. 1.10 Положення).

Відповідно до п. 2.1 Положення, основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва та районів міста Києва, іншими суб`єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами. Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником позивача є Київська міська державна адміністрація.

Отже, з урахуванням наведеного, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит позивача, в частині використання ним відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами, для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Враховуючи наведене, аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним доказом факту завищення обсягу та вартості виконаних за Договором на виконання будівельних робіт на загальну суму 107389 грн, оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом позивача, який окрім іншого, проведений не державним органом, не створює ніяких наслідків для третіх осіб суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що виявлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами Договору і не можуть їх змінювати. Звіт аудиту не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором. Аудиторський звіт складався з приводу наявності або відсутності відповідних порушень підприємства та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у звіті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов Договору.

Крім того, судом враховано, що у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13 зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованого Департаменту підприємством факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сам лише аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному звіті сум та не звільняють сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 зі справи № 922/1609/13.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як належний та допустимий доказ на підтвердження завищення вартості виконаних за Договором робіт на загальну суму 107389, оскільки встановлені у звіті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, документів на підставі яких представниками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено суму завищення вартості робіт матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Позивачем не доведено суду завищення відповідачем вартості виконаних за Договором на виконання будівельних робіт на загальну суму 107389,20 грн. Докази порушення відповідачем зобов`язань за вказаним Договором та наявності причинного зв`язку між діями відповідача та заявленою позивачем сумою в матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (частина 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони погодили вартість робіт в Договорі, зміна умов яких в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані та оплачені, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувалися умови укладеного між сторонами Договору, положення законодавства та права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень пункту другого частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків