Рішення

від 09.01.2024 по справі 910/8706/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2024Справа № 910/8706/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Хаб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евклід"

про стягнення 903620,22 грн.

Суддя Р.Б. Сташків

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евклід" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Хаб" (далі - позивач) збитків у сумі 903620,22 грн у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку з реєстрації податкових накладних у строки, визначені договором №1111/21 від 11.11.2021.

Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Із залученого до матеріалів справи зворотнього повідомлення вбачається, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав.

Однак відповідач жодних заперечень (відзиву на позов) чи письмових пояснень до суду не подавав.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3430-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14.02.2024.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Евклід» як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія Хаб» як замовником був укладений договір №1111/21 підряду на виконання робіт від 11.11.2021 (далі - Договір) відповідно до умов п. 1.1 якого підрядник зобов`язався своїми силами і засобами, матеріалами та обладнанням, а також матеріалами постачання замовником, за завданням замовника виконати комплекс робіт на об`єкті «Нове будівництво логістичного центру з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями та спорудами інженерного забезпечення за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, масив 1 (один), земельна ділянка 1 (один), 2 (два), 3 (три), 4 (чотири) кадастрові номери: 5121084200:01:002:0665; 5121084200:01:002:0669; 5121084200:01:002:0671; 5121084200:01:002:0676 за межами населеного пункту», а замовник зобов`язався передати підряднику затверджену документацію у вигляді архітектурно-планувальних рішень, технічних завдань, надати йому будівельний майданчик, прийняти завершені роботи та оплатити їх відповідно до умов цього договору.

За умовами п. 1.2 Договору вартість, обсяги, строки та види робіт, що виконуються підрядником за цим договором, вказуються в додатковій угоді, на кожен конкретний вид робіт, який є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна вартість робіт за договором складається з вартостей робіт по всім додатковим угодам до цього договору (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 7.5 Договору остаточний розрахунок замовник сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та підтвердження підрядником реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

11.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до умов якої підрядник мав виконати роботи на об`єкті на етапі: Перший масив. Ростверки під збірний каркас. Підготовчі роботи. Земляні роботи (ростверки та цокольна плита). Розбивання оголовків паль. Зняття технологічного шару ґрунту.» Графік виконання робіт до додатку №3. Вартість робіт за ДУ - 1506996,68 гривень.

За додатковою угодою №1 замовник сплатив на користь підрядника авансові платежі загальну суму 976949,86 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

11.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до умов якої підрядник мав виконати роботи на об`єкті на етапі: Перший масив. Ростверки під вірний каркас. Підготовчі роботи. Земляні роботи (ростверки та цокольна плита). Улаштування з бетонних фундаментів та цокольних стін. Підігрів бетону в зимовий період». Графік виконання робіт згідно додатку №4. Вартість робіт за ДУ - 8198654,10 грн.

11.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору, відповідно до умов якої підрядник мав виконати роботи на об`єкті на етапі: Перший масив. Ростверки під збірний каркас. Підготовчі роботи. Земляні роботи (ростверки та цокольна плита]. Зворотна засипка та улаштування основи під підлоги». Графік виконання робіт згідно додатку №3. Вартість робіт за ДУ - 6002467,19 гривень.

23.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №4 до договору, відповідно до умов якої підрядник мав виконати роботи на об`єкті на етапі: «Улаштування зовнішніх мереж водопостачання» Виконання робіт - протягом 35 днів з дати підписання додаткової угоди. Вартість робіт за ДУ - 701989,84 гривень.

02.12.2021 сторони уклали додаткову угоду №5 до договору, відповідно до умов якої підрядник мав виконати роботи на об`єкті на етапі: улаштування залізобетонних фундаментів під доквеллери». Виконання робіт буде здійснюватися з 12.12.2021 по 25.03.2022. Вартість робіт за ДУ - 1169348, 87 гривень.

Відповідно до умов п.4.5 Договору у випадку, якщо по господарської операції з виконання робіт та/або послуг за цим договором, сума ПДВ входить до вартості поставленого товару та/або послуг, підрядник зобов`язується скласти ПН в електронній формі, в порядку, передбаченому ст.201 ПКУ.

Підрядник зобов`язаний зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в такі строки:

а) при здійсненні господарської операції по поставці товару та/або послуг з 01 по 15 дня поточного місяця включно - до останнього числа поточного календарного місяця (включно) в якому була здійснена така поставка;

б) при здійсненні господарської операції по поставці товару та/або послуг робіт з 16 календарного дня по останній календарний день (включно) поточного календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено господарську операцію по поставці товару та/або послуг.

Факт реєстрації в ЄРПН підрядником ПН є підтвердженням та безумовною гарантією підрядника того, що підрядник не звільняється від сплати ПДВ за рішенням суду, а зареєстрована ним в ЄРПН ПН не може бути не визнана. У протилежному випадку підрядник зобов`язується відшкодувати замовнику всі понесені замовником збитки, у зв`язку з невизнанням податкового кредиту.

Відповідальність за належне виконання умов цього пункту в повному обсязі несе підрядник.

У разі порушення підрядником умов даного пункту замовник має право в односторонньому порядку без додаткового повідомлення підрядника здійснити за такою поставкою виплату наступного авансу меншу на суму коштів у розмірі, що дорівнює сумі ПДВ за таким авансовим платежем. При цьому така затримка виплати коштів не вважається простроченням здійснення оплати авансового платежу за поставку товару/послуг, нарахування штрафних санкцій не здійснюється та правові наслідки, зокрема одностороннє розірвання договору (якщо таке передбачене договором), з боку підрядника не застосовується.

Доплата суми коштів за таким авансовим платежем здійснюється замовником після реєстрації підрядником ПН та надіслання замовнику відповідного інформаційного листа. У випадку не здійснення реєстрації ПН утримана сума коштів прирівнюється до штрафних санкцій у зв`язку із порушенням зобов`язань за договором та підряднику не повертається.

За умовами п. 4.6.1 Договору закінчення терміну дії договору не звільняє підрядника від обов`язку відшкодування збитків в порядку, передбаченому цим пунктом договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що сторони дійшли до згоди, що оплата за цим договором робіт буде здійснюватися в порядку, передбаченому додатковими угодами, які є невід`ємною частиною договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним були здійснені авансові платежі на користь відповідача та оплати за виконані роботи відповідно до актів виконаних робіт згідно платіжних доручень, які долучили до справи.

Позивач зазначає, що відповідно до господарських операцій, що відбулися між ним та відповідачем та на підставі умов Договору відповідач мав скласти, зареєструвати та надати позивачу такі податкові накладні за першою подією, що відбулася:

За додатковою угодою №1 від 11.11.2021:

- податкову накладну №5 від 07.02.2022 на суму 327635, 54 грн, у т.ч. ПДВ - 54605, 92 грн на різницю між сумами отриманих від замовника авансових платежів та сумою виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт №1/1;

- податкову накладну №1 від 18.01.2023 на суму 172639, 18 грн, у т.ч. ПДВ - 28773, 20 грн на різницю між сумами отриманих від замовника авансових платежів та сумою виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт №1/2.

За додатковою угодою №2 від 11.11.2021:

- податкову накладну №3 від 17.12.2021 на суму 599323,90 грн, у т.ч. ПДВ - 99887,32 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №121 від 17.12.2021;

- податкову накладну №3 від 13.01.2022 на суму 599323,90 грн, у т.ч. ПДВ - 99887,32

грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №154 від 13.01.2022;

- податкову накладну №2 від 04.02.2022 на суму 499436,57 грн, у т.ч. ПДВ - 83239,43 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №189 від 04.02.2022;

- податкову накладну №7 від 11.02.2022 на суму 499436,57 грн, у т.ч. ПДВ - 83239,43

грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №199 від 11.02.2022;

- податкову накладну №9 від 23.02.2022 на суму 542896,06 грн, у т.ч. ПДВ - 90482,68 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №216 від 23.02.2022;

- податкову накладну №4 від 21.12.2021 на суму 350804,66 грн, у т.ч. ПДВ - 58467,44 грн на різницю між сумами отриманих авансових платежів та отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №189 від 04.02.2022;

За додатковою угодою №3 від 11.11.2021:

- податкову накладну №1 від 17.01.2022 на суму 338567,04 грн, у т.ч. ПДВ - 56427,84 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №156 від 17.01.2022;

- податкову накладну №2 від 20.01.2022 на суму 338567,04 грн, у т.ч. ПДВ - 56427,84

грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №164 від 20.01.2022;

- податкову накладну №4 від 21.01.2022 на суму 261301,15 грн, у т.ч. ПДВ - 43550,19

грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №169 від 21.01.2022;

- податкову накладну №3 від 04.02.2022 на суму 280099,60 грн, у т.ч. ПДВ - 46683,27 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №190 від 04.02.2022;

- податкову накладну №6 від 07.02.2022 на суму 77265,89 грн, у т.ч. ПДВ - 12877,65 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №195 від 07.02.2022;

- податкову накладну №8 від 11.02.2022 на суму 282139,20 грн, у т.ч. ПДВ - 47023,20 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №200 від 11.02.2022;

- податкову накладну №2 від 18.01.2023 на суму 137145,64 грн, у т.ч. ПДВ - 22857,61 грн на різницю між сумами отриманих авансових платежів та суми акту приймання виконаних будівельних робіт №3-1.

За додатковою угодою №4 від 23.11.2021:

- податкову накладну №4 від 04.02.2022 на суму 85635,47 грн, у т.ч. ПДВ - 14272,58 грн на суму отриманого авансового платежу згідно платіжного доручення №191 від 04.02.2022;

- податкову накладну №3 від 18.01.2023 на суму 338567,04 грн, у т.ч. ПДВ - 56427,84 грн на різницю між сумами отриманих авансових платежів та сумою акту приймання виконаних будівельних робіт №4/2;

Згідно додаткової угоди №5 від 02.12.2021 року позивач сплатив на користь відповідача авансовий платіж в сумі 350804,66 грн, у т.ч. ПДВ - 58467,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням №125 від 21.12.2021. Однак, як каже позивач, будівельні роботи за вказаною додатковою угодою підрядником не були розпочаті та виконані взагалі.

Зважаючи на це, авансовий платіж в сумі 350804, 66 грн був зарахований позивачем в якості оплати за виконані будівельні роботи згідно додаткових угод №2 та №4.

Як стверджує позивач, вказані податкові накладні були направлені на реєстрацію підрядником, але не були зареєстровані останнім в ЄРПН, реєстрація ПН була зупинена. Вказане підтверджується витягом з ЄРПН №983455 від 13.04.2023. Також, факт невиконання обов`язку відповідачем по реєстрації податкових накладних підтверджується умовами додаткової угоди №6 від 19.01.2023, укладеної між сторонами, відповідно до п. 1.2 якої позивач утримав суму заборгованості у розмірі 60010,78 грн, яка підлягала оплаті на користь відповідача, в якості стабілізаційного фонду. Виплата вказаної суми мала здійснюватися позивачем у разі розблокування податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 847072,11 грн або після закінчення 93 календарних днів від дати підписання актів виконаних робіт та надання підтвердження замовнику щодо звернення до суду із позовом, предметом якого буде розблокування та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Однак, станом на дату подачі позову, відповідно до відомостей офіційного сайту судової влади, ТОВ «Евклід» не подано жодного позову до суду з вказаного предмету спору.

Позивач звертаючись із позовом зазначає, що відповідачем порушено зобов`язання, взяті на себе відповідно до договору, щодо реєстрації податкових накладних з дотриманням умов їх реєстрації та строків, визначених п. 4.5 Договору, відтак позивач позбавлений можливості права включити суму ПДВ у розмірі 903620,22 грн до складу податкового кредиту, та відповідно зменшити свої податкові зобов`язання на вказану суму.

28.04.2023 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків на суму 903620,22 грн. Проте, претензія залишена відповідачем без належного реагування та відповіді.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічний висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено спробу зареєструвати податкові накладні, однак реєстрації було зупинено Державною податковою службою України на підтвердження чого ним надані відповідні витяги з Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідачем вказану інформацію не спростовано та не надано доказів на підтвердження протилежного.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що не реєстрація відповідачем податкових накладних на товар чи послуги які поставлено/надано позивачу за Договором та Додатковими угодами до нього призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 903620,22 грн до податкового кредиту позивача.

Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого п. 4.5 Договору та ПК України.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного Договором і законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не надання суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 903620,22 грн збитків.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178, ст. 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евклід" (м. Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5Б; ідентифікаційний код 38193397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Хаб" (м. Дніпро, Шосе Запорізьке, будинок 37, ідентифікаційний код 39654824) 903620 (дев`ятсот три тисячі шістсот двадцять) грн збитків та 13554 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 30 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків