Рішення

від 27.12.2023 по справі 916/1946/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1946/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888, 54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (код ЄДРПОУ 25417282, 65080, м. Одеса, вул. Варненська, буд.4-Б)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5)

про стягнення 214721,51 грн. заборгованості

за участю представників учасників справи:

від позивача: Степаненко О.О., в порядку самопредставництва

від відповідача: Баранчук Л.М., адвокат

від третьої особи: Дімова Ж.О., в порядку самопредставництва

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" про стягнення 214721,51 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №100/108 від 07.07.2021 в частині оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії в березні-червні 2022 року.

Ухвалою від 12.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано сторонам надати заяви по суті справи.

09.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" надійшов відзив на позовну заяву.

15.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" надійшла відповідь на відзив.

04.07.2023 та 21.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" надійшли заяви про долучення документів до справи.

Ухвалою суду від 24.07.2023 постановлено перейти від розгляду справи №916/1946/23 в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; залучено Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; призначено підготовче засідання на 24.08.2023; вирішено інші процесуальні питання.

07.08.2023 від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до суду надійшли письмові пояснення.

10.08.2023 від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до суду надійшли уточнені письмові пояснення.

21.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" надійшла заява про долучення документів до справи.

Ухвалою суду від 24.08.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" про поновлення строку на подання додаткових доказів задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" строк на подання додаткових доказів та прийнято докази, подані до суду заявами (вх.№22133/23 від 04.07.2023, №24783/23 від 21.07.20230) до розгляду; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" направити на адресу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" копії заяв про долучення доказів від 04.07.2023 та 21.07.2023. Докази направлення (опис вкладення у цінний лист, поштову накладну, фіскальний чек) подати до суду; відкладено підготовче засідання на 08.09.2023.

08.09.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" надійшла заява про долучення документів до справи.

Ухвалою від 08.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 23.10.2023, закрито підготовче провадження у справі №916/1946/23 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 19.10.2023.

Ухвалою від 19.10.2023 відкладено розгляд справи на 02.11.2023.

Ухвалою суду від 02.11.2023, враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав учасників провадження, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути справу у розумні строки та відкладено розгляд справи на 22.11.2023; зобов`язано третю особу надати пояснення з наступних питань: яким чином здійснювалось зняття показників лічильників / облік спожитої відповідачем у березні-червні 2022 електричної енергії на об`єктах відповідача (АЗС), розташованих за адресами: Херсонська область, м.Херсон, смт.Комишани, автодорога Ростов-Одеса, 614 км та Херсонська область, Білозерський район, с.Посад-Покровське, вул.Херсонська, 103, з огляду на викладене в Актах контрольного огляду вузлів обліку АТ "Херсонобленерго" від 27.04.2023? яким чином здійснювалось зняття показників лічильників / облік спожитої відповідачем у березні-червні 2022 електричної енергії на об`єктах відповідача (АЗС), розташованих на тимчасово окупованій території?

На виконання вимог суду 20.11.2023 третьої особою подано відповідні пояснення.

Водночас, у зв`язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду, судове засідання, призначене на 22.11.2023, не відбулося.

Ухвалою від 22.11.2023 розгляд справи призначено на 06.12.2023.

Однак, у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що підтверджено Актом відповідальних осіб Господарського суду Одеської області від 30.11.2023, судове засідання, призначене на 06.12.2023, не відбулось.

Наказом голови суду від 07.12.2023 №46 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Ухвалою від 11.12.2023 судове засідання призначено на 27.12.2023.

В судове засідання з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи АТ "Херсонобленерго" позов вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, просить відмовити в його задоволенні.

Зауважила, що об`єкти споживача, до яких поставлялась електрична енергія позивачем, знаходяться на території Херсонської області. Після початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, вся територія Херсонської області була окупована, в свою чергу, підприємством було відразу припинено ведення господарської діяльності на об`єктах нерухомого майна, що опинились на окупованій території. ТОВ "СК Петроліум" не погоджується з нарахуваннями, здійсненими позивачем у спірний період, оскільки такі нарахування зроблені виключно з припущень за орієнтовним значенням середньодобового обсягу споживання можливого використання електропостачання підприємством на об`єктах за умови звичайного режиму роботи об`єктів, та взагалі не взято до уваги, що об`єкти знаходилися на тимчасово окупованій території, а деякі з них і продовжують знаходитися на тимчасово окупованій території та доступ до яких не був можливим, контрольна фіксація показників представниками АТ "Херсонобленерго" повністю виключалася.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27.12.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 07.07.2021 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - постачальник, позивач), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виданої згідно з постановвою НКРЕКП від 14.06.2018 №429, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (далі - споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 100/108 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно п.2.1, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Умовами п.3.1 визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору.

За умовами розділу 5 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору; ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць; розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання; оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем; всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з умовами п. 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. В сою чергу, постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.7.1).

Пунктом 13.1 передбачено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплено печатками.

07.07.2021 відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком №1 до договору, згідно з якою відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника, останньому було відкрито EIC-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором та зафіксовано початок постачання - з 07.07.2021. У додатку до цієї заяви визначено адресу об`єктів відповідача та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктами відповідача (а.с.17).

Додатком № 2 до договору сторонами погоджено комерційну пропозицію, в якій встановлено, зокрема, формулу визначення ціни за електричну енергію, що поставляється за договором, порядок оплати, наслідки невиконання умов договору тощо.

Зокрема, п.3 комерційної пропозиції визначено, що платіжний документ (рахунок на оплату) формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором.

Якщо рахунок на електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 робочий день місяця, наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

В матеріалах справи наявні копії звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Херсонобленерго", наданими оператором системи розподілу, за період березень-червень 2022 (а.с.20-28).

На підставі наданих оператором системи розподілу даних позивачем були сформовані відповідні рахунки для їх оплати відповідачем та акти прийняття-передавання послуг.

У березні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 19334 кВт*год. на суму 91623,67 грн. з ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком № 100/108/3/1 від 07.04.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 31.03.2022.

У квітні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 12254 кВт*год. на суму 57281,96 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 100/108/4/1 від 10.05.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 30.04.2022.

У травні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 15220 кВт*год. на суму 35502,20 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 100/108/5/1 від 10.06.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 31.05.2022.

У червні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 6454 кВт*год. на суму 30313,68 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 100/108/6/1 від 11.07.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 30.06.2022.

Вище вказані рахунки та акти надіслані відповідачу на електронну пошту (а.с. 51, 54, 58, 60).

Водночас, кошти за спожиту електричну енергію на підставі рахунків в загальній сумі 214721,51 грн. відповідач не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Між цим, ч.3 ст. 1 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Статтею 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За умовами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Пунктами 3.1.7., 3.1.8. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13. ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п.4.14. ПРРЕЕ, платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом). Вимоги щодо порядку та форми надання інформації в платіжних документах (рахунках) електропостачальника встановлені розділом ІХ цих Правил.

Положеннями п. 5.2.1. Правил встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Главою 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (далі - Кодекс), передбачений порядок зчитування показів лічильників, встановлених у споживачів.

Зокрема, пунктами 8.6.7.-8.6.9. Кодексу передбачено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО (засобу комерційного обліку) протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Відповідно до пункту 3 комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до договору, постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою сервісу "Особистий кабінет" на офіційному сайті Постачальника eIektropostach.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт прийняття-передавання товарної продукції" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №100/108 від 07.07.2021 виникли зобов`язальні правовідносини, згідно з якими позивач зобов`язався поставити відповідачу електричну енергію, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався здійснювати оплату за отриману та спожиту електричну енергію.

При цьому, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кошти за наданий товар (електричну енергію) в повному обсязі згідно з рахунками не сплатив.

Що стосується посилання відповідача на необгрунтованість заявлених вимог з огляду на те, що з початку окупації Херсонської області товариство не здійснювало господарську діяльність на об`єктах, перелічених в заяві-приєднанні до договору, отже не споживало електричну енергію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.7. ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Згідно з п.4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 4.13. ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

За змістом п. 4.27. ПРРЕЕ, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Згідно з п.8 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.03.2022 № 148 (визнаний таким, що втратив чинність наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307), відключення певних категорій споживачів здійснюється з урахуванням таких особливостей: об`єкти, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на адміністративній території розташування об`єкта споживача у разі ризиків використання такого об`єкта державою-агресором. Операторам системи дозволяється обґрунтовано відмовляти електропостачальнику, споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення електропостачання у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт.

Відповідно до п. 9 вказаного Положення, обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей: 1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 березня 2020 року № 716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях; 2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи; 3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав. Після отримання оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії документально підтверджених фактичних показів лічильника(ів), у тому числі після припинення чи скасування воєнного стану, щомісячні обсяги спожитої електричної енергії споживачем визначаються за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача).

Відповідно до заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії від 07.07.2021, оператором, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є АТ "Херсонобленерго".

До матеріалів справи позивачем подано звіти оператора розподілу АТ "Херсонобленерго" щодо фактичного відпуску електричної енергії у спірному періоді, в тому числі, відповідачу.

Під час з`ясування обставин справи та дослідження доказів, представник відповідача, заперечуючи проти вимог ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" зазначив, що відповідно до Актів контрольного огляду вузлів обліку від 27.04.2023, складених відповідальною особою АТ "Херсонобленерго", встановлено, що на об`єктах відповідача за адресами: Херсонська область, м.Херсон, смт.Комишани, автодорога Ростов-Одеса, 614 км та Херсонська область, Білозерський район, с.Посад-Покровське, вул.Херсонська, 103, лічильники вкрадено, АЗС розкрадено та зруйновано в перші дні окупації території, напруга відсутня (а.с.132, 133).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що решта об`єктів відповідача, до яких відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу постачається електрична енергія, з лютого 2022 року знаходяться на тимчасово окупованій території.

Ухвалою від 02.11.2023 суд, з урахуванням положень ч.5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язав Акціонерне товариство "Херсонобленерго" надати пояснення з наступних питань: яким чином здійснювалось зняття показників лічильників / облік спожитої відповідачем у березні-червні 2022 електричної енергії на об`єктах відповідача (АЗС), розташованих за адресами: Херсонська область, м.Херсон, смт.Комишани, автодорога Ростов-Одеса, 614 км та Херсонська область, Білозерський район, с.Посад-Покровське, вул.Херсонська, 103, з огляду на викладене в Актах контрольного огляду вузлів обліку АТ "Херсонобленерго" від 27.04.2023? яким чином здійснювалось зняття показників лічильників / облік спожитої відповідачем у березні-червні 2022 електричної енергії на об`єктах відповідача (АЗС), розташованих на тимчасово окупованій території?

На виконання вимог суду третьою особою надано відповідні пояснення, які підтримані представником АТ "Херсонобленерго" в судовому засіданні.

Як слідує з пояснень АТ "Херсонобленерго", у період з березня по червень 2022 року дані по обсягах споживання активної електричної енергії відповідача ТОВ "СК Петроліум" були розраховані відповідно до наказу №148 Міністерства енергетики від 13.04.2022 "Про затвердження Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" та п.8.6.9 ККОЕ, відповідно до якого у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обліку споживання.

При цьому, облік спожитої відповідачем електричної енергії на об`єкті відповідача (АЗС), розташованого за адресою: Херсонська область, м.Херсон, смт.Комишани, автодорога Ростов-Одеса, 614 км, у березні 2022 року проведено відповідно до п.8.6.9 ККО, у квітні 2022 - відповідно до наказу Міністерства енергетики №148; у травні-червні 2022 - нульове споживання. В подальшому, споживач за допомогою особового кабінету дублював останні показники по даній точці комерційного обліку. Відповідно, споживання з травня 202 року по даній ТКО дорівнює "0".

По об`єкту споживача, розташованому за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Посад-Покровське, вул.Херсонська, 103, споживання електричної енергії дорівнює "0". 06.10.2023 проведено заміну засобу вимірювальної техніки на даній ТКО та підтверджено нульове споживання електричної енергії.

По точках комерційного обліку електричнї енергії, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, представники АТ "Херсонобленерго" не мають доступу до встановлених на них засобів комерційного обліку для зняття фактичних обсягів споживання.

За наведених обставин суд констатує, що оператором розподілу було дотримано вищенаведені приписи чинного законодавства щодо порядку визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до електропостачальника та оператора системи із заявами про припинення дії відповідних договорів та відключення об`єктів, які перебувають на тимчасово окупованій території України, від електропостачання.

Так до відзиву на позовну заяву відповідачем подано копії листів, скерованих АТ "Херсонобленерго" (від 03.10.2022 №77 - а.с.88) та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (від 24.10.22 №81 - а.с.90-91), в яких, крім іншого, повідомлялось про припинення ведення господарської діяльності на відповідних об`єктах. Проте, означені листи не є заявами про припинення електропостачання відповідно до п.8 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.03.2022 № 148, крім того, вони направлені адресатам лише в жовтні 2022 року, тобто за межами спірного періоду.

Щодо посилання представника відповідача на форс-мажорні обставини, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, суд зауважує наступне.

Так, відповідно до п.12.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору (п.12.2).

Строк виконання зобов`язань за договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.12.3).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п.12.4).

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення (п.12.5).

Відповідачем не подано до суду відповідного сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин безпосередньо для ТОВ "СК Петроліум", а також доказів виконання останнім обов`язку щодо повідомлення позивача про настання таких обставин.

Що стосується листа ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач, то останній є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.

За наведених обставин, заперечення відповідача є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Отже, приймаючи до уваги встановлення судом під час розгляду справи обставини наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у спірний період на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №100/108 від 07.07.2021 у розмірі 214721,51грн., враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті цих коштів, суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (код ЄДРПОУ 25417282, 65080, м. Одеса, вул. Варненська, буд.4-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888, 54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1) - 214721 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять одну) грн. 51 коп. заборгованості, 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 82 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 08 січня 2024 р.