Рішення

від 08.01.2024 по справі 916/4811/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4811/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 5381/23 за позовом Спільно українсько великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ" (вул. Привокзальна, буд. 2, Переяславське, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08420) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМАДОМ" (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 12, Одеса, 65045) про стягнення 189 494,66 грн.;

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

в с т а н о в и в:

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМАДОМ" 189494,66 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 01-0480/2021 від 21.09.2021р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4811/23, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом та 28.11.2023 через систему «Електронний суд» надав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві.

Суд звертає увагу відповідача, що відзив подано з порушенням строку для подання відзиву без клопотання про його поновлення.

Отже, суд залучає до справи відзив на позов але до уваги не приймає тому відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України вважає розглянути справу за наявними в ній матеріалами

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

21.09.2021 між СП ТОВ «Нива Переяславщини» (позивач), як покупцем, та ТОВ «ПРІМАДОМ» (відповідач), як постачальником, було укладено Договір поставки №01-0480/2021 (договір, копія додається, оригінали у сторін).

Відповідно до пункту 1.1. договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах, в кількості та за цінами, визначеними цим Договором і специфікаціями до нього, які укладаються сторонами цього договору на кожну окрему партію товару та повинні містити назву, кількість, характеристики, вартість, строк передачі товару, умови постачання тощо.

На виконання умов Договору Сторонами укладено Специфікацію № 3 від 12.11.2021 року щодо поставки Товару (сої) у кількості 500т, +/- 10%. Постачальником здійснено: 1) постачання Товару (соя) на суму 559004,00 грн., в тому числі ПДВ 68649,61 грн., що підтверджується видатковою накладною № 91 від 02.12.2021 року; 2) постачання Товару (соя) на суму 614304,00 грн., в тому числі ПДВ 75440,84 грн., що підтверджується видатковою накладною № 92 від 02.12.2021 року; 3) постачання Товару (соя) на суму 369720,00 грн., в тому числі ПДВ 45404,21 грн., що підтверджується видатковою накладною № 93 від 02.12.2021 року.

Таким чином, загальна вартість поставленого Товару становить 1543028грн., в тому числі ПДВ 189494,66 грн.

Умовами п. 3.3. Договору поставки передбачено, якщо сторонами у специфікаціях не обумовлено інше, оплата по даному договору проводиться покупцем окремо за кожну партію поставленого товару на наступних умовах:

- оплата у розмірі 86% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару та надання оригіналів документів (договору, видаткової накладної,

- оплата у розмірі 14% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної.

Відповідно до пункту 3.4. Договору Постачальник платник ПДВ, разом з поставкою кожної партії Товару зобов`язаний зареєструвати податкову накладну згідно порядку та в строки, визначені чинним законодавством України, надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних та забезпечити наявність на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів достатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. За запитом Покупця Постачальник зобов`язаний проводити звірку електронних реєстрів податкових накладних.

Згідно пункту 3.6. Договору у випадках зупинення/відмови контролюючим органом у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних Постачальник зобов`язаний з дня наступного після отримання повідомлення про зупинення/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄДРПН повідомити про це Покупця із зазначенням причини зупинення/відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄДРПН та вчинити всі дії передбачені чинним податковим законодавством для відновлення її реєстрації.

Позивач зазначає, що податкові накладні на суму 1543028 грн., в тому числі ПДВ 189494,66 грн. не зареєстровані.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до положень даного Договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов Договору. Якщо неналежне виконання Договору призвело до збитків, Сторона, що понесла ці збитки має право вимагати компенсації цих збитків за умови документального їх підтвердження.

Положеннями п. 6.2. договору поставки визначено, що оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, встановленого Податковим кодексом України, а у випадку порушення даного строку, постачальник зобов`язаний компенсувати покупцю всі витрати, які були ним понесені у зв`язку із порушенням вимог щодо порядку реєстрації податкових накладних. У випадку, якщо контролюючий орган після поставки товару зменшить покупцю від`ємне значення суми податку на додану вартість, зменшить суму бюджетного відшкодування з

податку на додану вартість або визначить суму грошового зобов`язання по взаємовідносинам з постачальником (у зв`язку з виявленням у ланцюгах поставки товару суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, нікчемності укладених угод, безтоварності фінансово-господарських операцій або порушенням постачальником норм податкового законодавства або ін.), то покупець має право на власний розсуд:

- в односторонньому порядку зменшити ціну поставленого товару (або будь-якого іншого товару, поставленого постачальником в майбутніх періодах) на суму визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання, суму зменшеного від`ємного значення суми податку на додану вартість або на суму зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- або стягнути з постачальника штраф в розмірі 20% від суми договору, який постачальник зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від покупця.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано належним чином свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, чим заподіяно позивачеві збитки у розмірі сум ПДВ, які позивач позбавлений можливості включити до свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМАДОМ" 189494,66 грн. збитків.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушеннязобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

З урахуванням наведеного вище, суд доходить до висновку, що Відповідач в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 189494,66 грн

Таким чином, суд вважає, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами. Договором передбачено декілька самостійних правових наслідків в результаті невиконання обов`язку Постачальником зареєструвати податкові накладні на поставлений товар у відповідному реєстрі, зокрема: 1) не настання або відкладення моменту виконання грошового зобов`язання за п.3.3 Договору щодо оплати решти 14 % вартості товару; 2) відшкодування понесених збитків у вигляді втрати права на податковий кредит за п.п.6.1. Договору; 3) зменшення ціни або стягнення штрафу за п. 6.2 Договору, в розмірі 20% від суми договору.

Відповідно до п.3.3. Договору, якщо сторонами у специфікаціях не обумовлено інше, оплата по даному договору проводиться Покупцем окремо за кожну партію постановленого Товару на наступних умовах: 3.3.1. оплата в розмірі 86% від вартості Товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки Товару та надання оригіналів документів (договору, видаткової накладеної, підписаної Сторонами специфікації, тощо); 3.3.2. оплата у розмірі 14% від вартості Товару протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації Постачальником податкової накладної.

Аналогічні умови оплати передбачені п. 7 Специфікації № 3 від 12.11.2021 року.

Зазначені умови договору захищають майнові права покупця у разі неналежного виконання постачальником свого обов`язку з реєстрації податкових накладних шляхом надання покупцю права не здійснювати оплату поставленого товару у розмірі 14% від його вартості, що компенсує відсутність у покупця можливості на включеня сум ПДВ до податкового кредиту позивача та зменшення податкового зобов`язання.

Постачальником здійснено постачання Товару на загальну суму 1543028,00 з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.3.1. Договору, вартість Товару, поставленого згідно видаткових накладних № 91 від 02.12.2021 року, № 92 від 02.12.2021 року, № 93 від 02.12.2021 року Покупцем оплачена в розмірі 86% (загальна сума оплаченого товару становить 1353533,34 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 10054 від 07.12.2021 року), решта суми вартості товару в розмірі 14 % (189 494,66 грн.) не оплачена, оскільки не настав момент виконання даного грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідачем не виконано належним чином свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п.3.4, 3.6 Договору та пункту 201.10 статті 201 ПК України), а тому момент виконання грошового зобов`язання у Покупця, за п.3.3.2 Договору, не настав, в силу ч.1 ст.530 ЦК України.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМАДОМ" (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 12, Одеса, 65045, код 33568426) на користь Спільно українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ" (вул. Привокзальна, буд. 2, Переяславське, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08420, код ЄДРПОУ 25564175) збитки у розмірі 189 494,66грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 2842,42 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08 січня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов