Рішення

від 21.12.2023 по справі 917/1812/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 Справа № 917/1812/23

м.Полтава

за позовною заявою Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул.Махоркова, 35, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 03332033, ел.пошта srbu14@ukr.net

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксєль", вул.Вадима Пугачова, буд.6, офіс 309, м.Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 41967052

про стягнення грошових коштів та розірвання договорів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксєль", в якому просить суд

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксєль" заборгованість за Договором оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади №135-21 від 27.07.2021 у розмірі 60873,13грн., у т.ч. 60264,02грн. - суми основного боргу, 225,53грн. - інфляційні втрати, 383,58грн. - 3% річних.

2. Розірвати Договір оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади №135-21 від 27.07.2021, який укладено між сторонами.

3. Розірвати Договір "на відшкодування експлуатаційних витрат" №141-21 від 27.07.2021, який укладено між сторонами.

В обгрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання позивачем умов договору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.11.2023.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвала суду від 03.10.2023 року, яка направлялася за адресою місцезнаходження відповідача, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 910/177797/17.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

На балансі комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (скорочено - КП КПС ШРБУ ) обліковується обладнання установки по безкомпресорному окисленню гудрону в бітум, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади.

Зазначене обладнання знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Бетонна, 128 - на території асфальтобетонної дільниці КП КПС ШРБУ.

Відповідно до рішень Виконавчого комітету Кременчуцького району Полтавської області № 610 від 14.05.2021 «Про надання згоди на оголошення аукціону на передачу в оренду окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, та затвердження умов його оренди» та № 612 від 14.05.2021 «Про затвердження висновків про вартість майна, яке належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади» - комунальним підприємством було проведено аукціон на передачу в оренду окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, та обліковується на балансі Комунальним підприємством «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 15 -16).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксєль» було оголошено переможцем аукціону.

27 липня 2021 року між Комунальним підприємством «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксєль» - Орендарем, було укладено Договір № 135-21 оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади.

У відповідності до пункту 1.1. Договору № 135-21 Орендодавець (Балансоутримувач) передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно: обладнання установки по безкомпресорному окисленню гудрону в бітум (Майно), розміщене за адресою: 39603, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Бетонна, будинок 128, та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку та становить 501 900 грн без урахування ПДВ.

Майно, згідно Договору №135-21 передавалося в оренду для виробничої діяльності.

Договір укладено строком на 3 (три) роки, що діє з 27 липня 2021 року до 26 липня 2024 року включно (п. 11.1 Договору).

Відповідно до Розділу 5 Договору № 135-21 Орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договору).

Укласти договір про відшкодування експлуатаційних витрат Балансоутримувачу на утримання орендованого Майна, договори на надання комунальних послуг з відповідними підприємствами (в разі потреби) та надати підтверджуючі матеріали Орендодавцю, врегулювати питання сплати за землю відповідно до законодавства (п. 5.8 Договору).

Вносити плату за оренду своєчасно і в повному обсязі, забезпечити охорону Майна, виконувати усі протипожежні правила, правила санітарії і технічні вимоги по утриманню Майна, інженерного обладнання і прилеглої території в належному стані та інші умови, на яких було надано в оренду Майно, утримувати, реставрувати орендоване Майно належним чином, проводити поточний ремонт (у разі потреби) (п. 5.10 Договору).

У відповідності до пункту 3.1. Договору № 135-21 орендна плата за результатами аукціону становить без ПДВ 4426,27 грн. Орендна плата коригується на індекс інфляції.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата перераховується на рахунок, вказаний в Договорі оренди, не пізніше останнього числа кожного поточного місяця за попередній місяць.

27.07.2021 між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду № 1 до Договору 135-21 від 27.07.2021.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторонами внесено зміни до п. 3.1 Договору № 135-21, та визначено, що орендна плата за результатами аукціону становить 5 311,52 грн з ПДВ.

Згідно акту приймання-передачі від 27.07.2021 Майно передано Орендарю.

Окрім того, 27.07.2021 між сторонами підписано Договір № 141-21 на відшкодування експлуатаційних витрат, відповідно до якого Орендодавець відповідно до Договору №135-21 від 27.07.2021 «оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади» передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно: установку по безкомпресорному окисленню гудрона в бітум.

Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача відповідно до умов Договору оренди індивідуального визначеного (нерухомого) майна № 013-17 від 16 січня 2017 року (п. 1.2 Договору № 141-21).

Орендар зобов`язаний сплачувати комунальні послуги, та інші експлуатаційні послуги, вартість та об`єм яких визначається калькуляцією «вартості експлуатаційних витрат на утримання орендованої установки з окислення бітуму», складеною Орендодавцем (п. 1.3 Договору № 141-21).

На виконання умов Договору Орендодавець (позивач) направив відповідачу протягом березня 2023 - липня 2023 року рахунки-фактури за орендну плату за Договорами №135-21 та 141-2 від 27.07.2021.

Так, були виставлені наступні рахунки:

- Копія рахунку СФ-000029 від 30.04.2023 р. на суму 4858,87 грн.;

- Копія рахунку СФ-000032 від 30.04.2023 р. на суму 7131,01 грн.

- Копія рахунку СФ-000060 від 31.05.2023 р. на суму 4858,87 грн.

- Копія рахунку СФ-000062 від 31.05.2023 р. на суму 7166,66 грн.

- Копія рахунку СФ-000097 від 30.06.2023 р. на суму 4858,87 грн.

- Копія рахунку СФ-000099 від 30.06.2023 р. на суму 7224,00 грн.

- Копія рахунку СФ-000134 від 31.07.2023 р. на суму 4858,87 грн.

- Копія рахунку СФ-000136 від 31.07.2023 р. на суму 7224,00 грн.

- Копія рахунку СФ-000175 від 31.08.2023 р. на суму 4858,87 грн.

- Копія рахунку СФ-000177 від 31.08.2023 р. на суму 7224,00 грн.

Як вказує позивач, ТОВ «Аксєль» не сплачує орендну плату за користування майном.

Відповідно до п.6.2. Договору №135-21 Орендар має право на дострокове розірвання Договору, письмово попередивши Орендодавця, при цьому сплачена наперед орендна плата Орендареві не повертається.

За умовами п.9.2. Договору №135-21 Орендар погоджується, що за згодою сторін Договір оренди достроково припиняється у разі відмови Орендаря від оренди Майна, про що він письмово повідомляє Орендодавця з додержанням вимог п. 6.2. цього Договору. При відмові Орендаря від оренди Майна без письмового попередження, а також без складання акту про здачу Майна, Орендар несе повну матеріальну відповідальність за спричинені руйнування Майна і не звільняється від внесення платні за оренду до здачі Майна по акту.

В свою чергу п.9.1. Договору №135-21 Заборгованість зі сплати за оренду більше трьох місяців вважається підставою для розірвання Договору оренди в установленому Законом порядку.

Позивач зазначає, що він не одноразово зверталось до Орендаря з вимогою щодо сплати наявної заборгованості. Представник ТОВ «Аксєль» повідомляв про деякі фінансові труднощі, та просив не розривати договір та надати час на сплату заборгованості.

Пунктом 10.1. Договору №135-21 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом.10.2. Договору №135-21 визначено, що спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Умови цього Договору №135-21 зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п.11.2.).

На вимогу однієї з сторін, Договір №135-21 може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.11.4.).

Так, наявність вказаної заборгованості стала приводом для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми боргу та розірвання договорів, які укладено між сторонами.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 60264,02грн. - суми основного боргу, 225,53грн. - інфляційні втрати, 383,58грн. - 3% річних.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦЮ України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК. ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункта), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір оренди.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов`язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений ст. 759 ЦК України.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов`язань згідно підписаних Договорів. Відповідач в свою чергу, зобов`язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконав.

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 60264,02грн є обґрунтованою, підтверджено матеріалами справи, відповідачем не спростована, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику розрахунку інфляційних нарахувань, інфляційних нарахувань та 3 % річних, здійснену позивачем, дійшов висновку про його правомірність.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 225,53 грн інфляційних втрат, 383,58грн. -3% річних.

З предмету позову, змісту позовних вимог, та об`єкта оренди вбачається, що орендоване майно належить до комунальної власності, тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(далі по тексту Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Частина 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до умов Договору оренди №135-21 від 27.07.2021 заборгованість зі сплати за оренду більше трьох місяців вважається підставою для розірвання Договору оренди в установленому Законом порядку (п.9.1)

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю Орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Положення п. 9.1 Договору оренди №135-21 від 27.07.2021 року також встановлюють підстави для припинення чинності укладеного договору, а саме: заборгованість зі сплати за оренду більше трьох місяців

Частинами 1-2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. З ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, умовами Договору оренди №135-21 від 27.07.2021 року сторони передбачили можливість дострокового розірвання укладеного договору оренди з підстав заборгованость зі сплати за оренду більше трьох місяців

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлює, що істотне порушення умов договору контрагентом є підставою зміни або розірвання договору в судовому порядку.

Позивачем доведено та встановлено судом істотне порушення відповідачем договору оренди, що у відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України, є підставою для розірвання договору.

З`ясовуючи істотність порушень відповідачем договору оренди крізь призму ст. 651 ЦК України, суд зазначає, що в межах цієї справи доведено, що невиконання відповідачем умов договору призвело до завдання шкоди позивачеві та є істотним у розумінні закону, а тому може бути підставою для розірвання договору в порядку зазначеної норми Закону.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, викладених в позовній заяві обставин не спростував.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як убачається з матеріалів справи, 28.02.2023 між Адвокатом Баранік К.В та позивачем укладено Договір про надання правової та додаткову угоду № 1 до вказаного Договору.

Згідно Додаткової угоди розмір гонорару за надання послуг становить 7000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 Додаткової угоди оплата здійснюється: - 50 % після відкриття провадження у справі, але не пізніше винесення рішення по справі; - 50 % після вирішення рішення по справі.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Згідно статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З позовної заяви вбачається, що позивачем орієнтовно визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 126 ГПК України з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС України від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З огляду на наявні матеріали справи та встановлені обставини, суд вважає, що позивач підтвердив належними та допустимими доказами, понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 917/1812/23.

Керуючись статтями 46, 129, 232-233, 237-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксєль" (вул. Вадима Пугачова, буд. 6, офіс 309, м. Кременчук, Полтавська область, 39623 код ЄДРПОУ 41967052) на користь Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (вул. Махоркова, 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 03332033) 60264,02грн. - суми основного боргу, 225,53грн. - інфляційні втрати, 383,58грн. - 3% річних, 8052,00 грн витрат по сплаті судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати Договір оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади №135-21 від 27.07.2021, який укладено між Комунальним підприємством "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" ( код ЄДРПОУ 03332033) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксєль" (код ЄДРПОУ 41967052)

4. Розірвати Договір "на відшкодування експлуатаційних витрат" №141-21 від 27.07.2021, який укладено Комунальним підприємством "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" ( код ЄДРПОУ 03332033) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксєль" (код ЄДРПОУ 41967052)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписане суддею 08.01.2024 після виходу з відпустки.

Суддя Кльопов І.Г.