Рішення

від 09.01.2024 по справі 920/1142/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.2024м. СумиСправа № 920/1142/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/1142/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» (вул. Ризька, буд. 12, м. Київ, 04112; код за ЄДРПОУ 40960674),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД» (вул. Гагаріна, буд. 21, с. В`язове, Охтирський р-н, Сумська обл., 42736; код за ЄДРПОУ 38739629),

про стягнення 513000,00 грн

установив:

03.10.2023 позивач звернувся з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 513 000,00 грн (п`ятсот тринадцять тисяч грн 00 коп.) компенсації за перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 (десять) днів, а також 7695,00 грн (сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять грн 00 коп.) судового збору.

04.10.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Гагаріна, буд. 21, с. В`язове, Охтирський р-н, Сумська обл., 42736.

Ухвалою від 05.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1142/23; справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

05.10.2023 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст.6 ГПК України за списком розсилки №6169.

10.10.2023 представник відповідача подав заяву (вх №6390/23), згідно з якою просив внести дані рнокпп адвоката Отцевич Є.Ю. до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи. Зазначені дані додано до комп`ютерної програми «ДСС» та надано адвокату Отцевич Є.Ю., як представнику відповідача у справі №920/1142/23, доступ до електронної справи.

25.10.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх №1020), в якому зазначив, що не погоджується із розміром компенсації, нарахованої позивачем за перебування вагонів виконавця на території інших держав. На думку відповідача, згідно з поданим ним контррозрахунком, сума компенсації складає 57000,00 грн, у зв`язку з чим відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 456000,00 грн.

03.11.2023 позивач надіслав відповідь на відзив (вх №6966), за якою позивач зауважив, що ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» у належний спосіб виставлено відповідачу рахунок на компенсацію за перебування вагонів на території інших держав понад 10 діб, а тому просить позов задовольнити.

15.11.2023 представник відповідача через систему «Електронний суд» надіслав заперечення (вх №1242), в яких представник відповідача звернув увагу, що пунктами 4.1. та 4.3. договору транспортно-експедиторського обслуговування від 20.01.2023 №2001-23, укладеного між сторонами спору, сторони пов`язали обов`язок оплати не лише з фактом перебування вагонів на території інших держав понад 10 діб, але й з виконанням позивачем супутнього обов`язку - оформлення та надання відповідачу відповідного рахунку. У відповіді на відзив позивач стверджує, що поштовими відправленнями від 10.07.2023 та від 03.08.2023 направляв відповідачу акт здачі-прийняття робіт та рахунок на оплату на суму 513000,00 грн., однак жодних підтверджень цьому не надав. Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт направлення на адресу відповідача оригіналу рахунку на компенсацію перебування вагонів на території інших держав понад 10 діб, в той час як направлення такого рахунку було обов`язковим в силу умов договору, оскільки саме в рахунку встановлюється конкретна сума та строк оплати, тобто направлення рахунку є необхідною умовою для початку відліку строків розрахунків між сторонами. Крім цього, слід представник відповідача зауважив на дефектності сформованого позивачем рахунку на 513000,00 грн., адже при його складанні позивач виходив із розрахунку компенсації у розмірі 1500 грн. за добу за кожний вагон окремо, а не за всі вагони разом, як це передбачено пунктом 2 Додатку №1 до договору. Таким чином, на думку відповідача, оформлений позивачем рахунок містив невірний (завищений) та документально необґрунтований розмір компенсації та не міг вважатись належною підставою для оплати, у зв`язку з чим представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

27.11.2023 позивач подав пояснення (вх №7428), відповідно до яких позивач зауважив, що ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» в належний спосіб виставлений та направлений відповідачу рахунок на компенсацію перебування вагонів на території інших держав понад 10 діб та акт-здачі-прийняття робіт на суму 513000,00 грн, у зв`язку з чим позивач вважає необґрунтованими заперечення відповідача та просить позов задовольнити.

Подані сторонами документи прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи, з поновленням сторонам строку для надання доказів у справі.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

20.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД» (далі - відповідач, клієнт) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №2001-23 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за даним договором виконавець зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом, у відповідності до заявок клієнта.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що транспортне експедирування за цим договором полягає у організації перевезення вантажів клієнта у міжнародному, в тому числі за межами України, та внутрішньому (по території України) сполученнях із залученням власного (орендованого) і інвентарного залізничного рухомого складу.

Згідно з п. 2.1.6. договору виконавець має право одержувати від клієнта плату за свої послуги, в т.ч. за послуги надання рухомого складу в користування, інші послуги, передбачені умовами даного договору або відповідних додатків до нього, а також відшкодування витрат, штрафів, неустойок та інших платежів, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта та за попереднім погодженням з останнім або нараховані внаслідок винних дій (бездіяльності) клієнта та документально підтверджені.

За пунктом 2.4.6. договору клієнт зобов`язаний сплачувати виконавцю плату за користуванням рухомим складом, встановлену додатками до даного договору.

Відповідно до п. 3.5. договору факт надання послуг підтверджується Актом наданих послуг, який складається виконавцем та підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Виконавець має право складати акт наданих послуг на дату повного або часткового виконання переліку послуг, або на останнє число місяця, у якому були надані послуги. Акти надання послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від виконавця повніші бути розглянуті та повернуті клієнтом виконавцеві підписаними або підписаними з мотивованими зауваженнями. Акти наданих послуг надаються клієнту не пізніше 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Згідно з п. 3.6. договору усі документи, які були підписані та/або погоджені сторонами шляхом обміну факсами, електронною поштою, передбачають наступний обмін та/або оформлення оригіналу відповідного документа. До моменту отримання оригіналу документу його факсимільна або електронна копія мають силу оригіналу такого документу. Оригінал документу має бути направлено стороною іншій стороні протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його підписання та/або погодження. Сторона, яка не направила оригіналів документів несе всі ризики, в т.ч. збитки та шкоду, які були заподіяні іншій стороні, пов`язані з відсутністю оригіналів документів.

Для обміну інформацією та документами сторони використовують наступні реквізити: електронна пошта виконавця: Оfficegd@com.ua (п. 3.7.1. договору); електронна пошта клієнта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , forvard_2014@ukr.net (п. 3.7.2. договору).

Пунктом 3.7.3. договору встановлено, що поштові реквізити для листування вказуються у розділі «Місцезнаходження і реквізити Сторін» даного договору.

Відповідно до п. 4.3. договору у випадку виникнення у виконавця додаткових витрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах клієнта і пов`язаних з виконанням даного договору, виконавець виставляє клієнтові додатковий рахунок, що підлягає оплаті клієнтом у строк, обумовлений у рахунку, за умови надання виконавцем підтверджуючих документів та за попереднім погодженням з клієнтом.

Згідно з п. 4.6. договору після підписання Акту наданих послуг виконавець набуває права власності на погоджений розмір плати виконавця за відповідно надані послуги. Надлишок коштів вважається оплатою витрат виконавця на майбутнє або підлягає поверненню клієнту протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання виконавцем відповідної письмової вимоги. У випадку недостатності коштів виконавець виставляє рахунок на відповідну суму витрат та плату виконавця, який підлягає сплаті клієнтом у строки, вказані в рахунку або додатках до даного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 5 банківських днів з дати підписання акту наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1. договору вартість послуг виконавця (плата виконавця) узгоджується Сторонами в додатках, що є невід`ємною частиною договору. Орієнтовний розмір витрат, розмір плати за послуги надання рухомого складу в користування, інших платежів, які необхідно зробити виконавцю для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах клієнта, узгоджується сторонами на підставі протоколу погодження договірної ціни. Додаткові (непередбачені додатками до даного договору) витрати можуть узгоджуватись шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними й електронними повідомленнями з подальшим наданням оригіналів цих документів.

Пунктом 5.2. договору визначено, що плата за користування вагоном попередньо розраховується за кожну добу використання вагону. Остаточні розрахунки здійснюються за фактичний час використання вагону за період, визначений у п.2.4.6 даного Договору.

Відповідно до п. 10.12. договору сторони дійшли згоди про можливість здійснення листування (в т.ч.; обміну документами, підписаними за допомогою кваліфікованого ЕЦП, передання сканованій копій документів тощо) за допомогою електронної пошти. Таке листування здійснюється за наступними адресами електронної пошти, які сторони визнають офіційними: для виконавця - Оfficegd@com.ua; для клієнта - ІНФОРМАЦІЯ_1 , borjomi_777@ukr.net, forvard_2014@ukr.net.

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023, а у частині взаєморозрахунків - до повного завершення (п. 11.1. договору). У разі, якщо жодна із сторін, протягом тридцяти календарних днів до закінчення строку дії договору, не виявить бажання зупинити його дію, шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони, то такий договір вважається пролонгованим на кожні наступні 12 місяців (п. 11.2. договору).

20.01.2023 між позивачем та відповідачем підписаний додаток №1 до договору «Протокол погодження договірної ціни між виконавцем та клієнтом при перевезенні вантажів у внутрішньому сполученні територією України до договору транспортно-експедиторського обслуговування №2001-23 від 20 січня 2023 року», (далі - протокол погодження договірно ціни).

Відповідно до п. 1 протоколу погодження договірної ціни сторони всупереч вимогам п.5.2. договору узгодили не плату за користування вагоном за кожну добу використання вагону, а вартість перевезення однієї тони вантажу, до якої включили плату за перевезення вантажу залізним транспортом та винагороду виконавця за організацію перевезень, що включає повернення порожніх вагонів.

Відповідно до п. 2 протоколу погодження договірної ціни сторони додатково узгодили, що у разі перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 (десять) діб, клієнт сплачує виконавцю компенсацію у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ за кожну наступну добу.

Цей протокол погодження договірної ціни є невід`ємною частиною договору транспортно-експедиторського обслуговування №2001-23 від 20 січня 2023 року (п. 4 протоколу погодження договірної ціни).

19.01.2023 на виконання умов договору, відповідачем надано позивачу заявку №1 на перевезення вантажу за наступними вихідними даними: період відвантаження - 01.02.-10.02.2023; узгоджена ставка - 1880,00 грн за 1 т. вантажу, з ПДВ; найменування вантажу - кукурудза; кількість вантажу - 1500 т.; кількість вагонів - 28; рухомий склад - напіввагони; завантаження вагону - 55 т.; відправник ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА»; станція відправлення - Решетилівка 448200; станція призначення - Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53 45505-5; отримувач- SC ТІМ RAIL CARGO SRL 9999 Dumbravita Ariadna str., 26 A, Timis, Romania VAT NR. RO 31628685; прикордонні станції переходу -УЗ - Дяково сксп ЧФР (384901) - Халмеу (0930); перевізник - ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» TRC 3330.

На виконання зазначеної заявки відповідно до накладних ЦИМ/СМГС від 22.03.2023 та відомості вагонів ЦИМ/СМГС здійснено відправку зерна кукурудзи насипом (п. 20 накладної) зі станції Решетилівка 448200 (п. 16 накладної) на станцію Porumbesti (CFR HALMEU) Romania (п. 10 накладної), номер відправки 757377 (п. 69 накладної), у кількості 9 (дев`ять) напіввагонів (п. 19 накладної та п. 11 відомості вагонів) за наступними номерами вагонів: 64916265, 64615305, 63880157, 64601370, 63885479, 64242563, 64243264, 64243587, 64243652 (п. 12 відомості вагонів).

30.06.2023 за договором позивачем складено акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №1259 за послугу «перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 діб» на суму 513000,00 грн.

04.07.2023 позивач надіслав лист-запит №04-07/01 Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» з проханням надати офіційну інформацію по архівних даних щодо дислокації 9 вагонів (64916265, 64615305, 63880157, 64601370, 63885479, 64242563, 64243264, 64243587, 64243652) за період з 10.03.2023 по 09.06.2023.

04.07.2023 Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» надіслала позивачу лист №46/652 з інформацією про вагонні операції, згідно з яким зазначені позивачем вагони 21.04.2023 передані на територію інших держав по ст. Дяково (експ. ЧФР) та 08.06.2023 повернуті на територію України після вивантаження.

З огляду на зазначене позивач у позові зауважив, що кількість днів перебування вагонів на території інших держав клала 48 діб, а тому, на думку позивача, кількість днів, що підлягають оплаті за перебування вагонів виконавця на території інших держав - становить 38 днів за кожен переданий вагон та розрахунок компенсації за перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 (десять) діб має бути наступним: (9 вагонів х 38 днів) х 1500,00 грн = 513000,00 грн.

08.07.2023 позивач виставив відповідачу рахунок №1086 на оплату послуги «перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 діб» на суму 513000,00 грн.

10.07.2023 (відповідно до поштового опису-вкладення від 10.07.2023 в цінний лист №0411204105324, накладної №0411204105324 від 10.07.2023 та фіскального чеку №0402747 0363187 від 10.07.2023) позивач надіслав відповідачу акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №1259 від 30.06.2023 за договором за послугу «перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 діб» на суму 513000,00 грн та розрахунок, що є додаток №1 до акту .

14.07.2023 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначений акт та розрахунок до акту отримано відповідачем, що також підтверджується інформацією з офіційного вебсайту «Укрпошта» за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html трекінг № 0411204105324.

03.08.2023 (відповідно до поштового опису-вкладення від 03.08.2023 в цінний лист №0411204103224, накладної №0411204103224 від 03.08.2023 та фіскального чеку №0407731 0367573 від 03.08.2023) позивач направив відповідачу претензію №0208-01 від 02.08.2023.

11.08.2023 Відповідно до інформації з офіційного вебсайту «Укрпошта» за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html трекінг №0411204103224 відповідач отримав претензію.

У зв`язку із відсутністю сплати відповідачем позивачу за договором вартості перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 діб, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного договору №2001-23 від 20.01.2023, між сторонами склались відносини з транспортно-експедиторського обслуговування, у зв`язку з чим сторони набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним договору чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання договору.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Аналогічні приписи містить ст. 929 Цивільного кодексу України, а частиною 3 зазначеної статті визначено, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Позивач обов`язки за договором виконав в повному обсязі, матеріали справи містять докази як направлення так і отримання відповідачем акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №1259 від 30.06.2023 та розрахунку, що є додатком №1 до акту, а також претензії №0208-01 від 02.08.2023, що спростовує твердження відповідача про неотримання зазначених документів.

Відповідно до позову та відзиву, у сторін спору існує розбіжність в визначенні розміру компенсації за перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 діб.

Судом досліджено, що за пунктом 2.4.6. договору клієнт зобов`язаний сплачувати виконавцю плату за користуванням рухомим складом, встановлену додатками до даного договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що плата за користування вагоном попередньо розраховується за кожну добу використання вагону. Остаточні розрахунки здійснюються за фактичний час використання вагону за період, визначений у п.2.4.6 даного Договору.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 протоколу погодження договірної ціни сторони всупереч вимогам п.5.2. договору узгодили не плату за користування вагоном за кожну добу використання вагону, а вартість перевезення однієї тони вантажу, до якої включили плату за перевезення вантажу залізним транспортом та винагороду виконавця за організацію перевезень, що включає повернення порожніх вагонів.

Відповідно до п. 2 протоколу погодження договірної ціни, що є додатком №1 до договору, сторони додатково узгодили, що у разі перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 (десять) діб, клієнт сплачує виконавцю компенсацію у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ за кожну наступну добу.

Здійснений позивачем розрахунок (9 вагонів х 38 днів) х 1500,00 грн = 513000,00 грн суд вважає таким, що суперечить вищезазначеним умовам договору та додатку №1 до зазначеного договору.

Відповідно до матеріалів справи кількість днів, що підлягають оплаті за перебування вагонів виконавця на території інших держав становить 38 днів, що не заперечується самим відповідачем у відзиві на позов, а тому враховуючи положення пунктів 2.4.6., 5.2 договору та пунктів1 і 2 протоколу погодження договірної ціни, що є додатком №1 до договору, арифметично вірним суд вважає наступний розрахунок: 38 днів х 1500,00 грн = 57000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 57000,00 грн суд визнає законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення 57000,00 грн компенсації за перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 (десять) днів, у зв`язку з чим позов в цій частині задовольняється як законний та обґрунтований, в іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 7695,00 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією кредитового платежу №48002 від 26.09.2023.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1)у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору, в межах мінімальної ставки судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ ФОРВАРД» (вул. Гагаріна, буд. 21, с. В`язове, Охтирський р-н, Сумська обл., 42736; код за ЄДРПОУ 38739629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА» (вул. Ризька, буд. 12, м. Київ, 04112; код за ЄДРПОУ 40960674) 57000,00 грн (п`ятдесят сім тисяч грн 00 коп.) компенсації за перебування вагонів виконавця на території інших держав понад 10 (десять) днів, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку із відпусткою судді Котельницької В.Л. повний текст рішення складено та підписано 09.01.2024.

Суддя В.Л. Котельницька