Ухвала

від 08.01.2024 по справі 922/3775/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

08 січня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3775/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

боржника: Оганезов О.А., адвокат, ордер серії АО № 1105650 від 01.11.2023 р.,

стягувача: не з`явився,

розглянувши заяву боржника, ТОВ «БІОРЕСУРС», про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 35848 від 28 грудня 2023 року), у справі

за позовом Харківської міської ради, місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОРЕСУРС», місто Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2023 року, рішенням Господарського суду Харківської області, у справі № 922/3775/23 позов Харківської міської ради задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОРЕСУРС» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 408 750,80 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 1,8250 га по вул. Академічній, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:16:002:0033 за період з 19.08.2020 по 28.02.2022 року та 6 131,26 грн. судових витрат.

28 грудня 2023 року від боржника надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 35848). Боржник зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку ТОВ «БІОРЕСУРС» вкрай ускладнене, оскільки сьогодні компанія перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду. У лютому 2022 року внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення військового стану діяльність ТОВ «БІОРЕСУРС» фактично зупинилась. З 24.02.2022 по 10.05.2022 внаслідок неодноразових обстрілів з боку рф було пошкоджений єдиний об`єкт нерухомості, що належить ТОВ «БІОРЕСУРС», який розташований на спірній земельній ділянці за адресою: Харківська обл., Київський район, вул. Академічна, буд. 1, про що свідче Витяг з ЄРДР від 16.06.2022. Основна діяльність товариства ведеться за місцем знаходження, що полягає в здачі в оренду власного нерухомого майна (нежитлових приміщень) у вищезазначеній будівлі на спірній земельній ділянці. Таким чином, внаслідок російської агресії чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який на 99% складається з орендних відносин, знизився більше ніж в тричі, що підтверджується фінансовою звітністю за 2022 р. та 2021 р. Боржник звертає увагу, що розстрочка рішення це не уникнення відповідальності боржника, а, навпаки, організація та створення умов власне для подальшого виконання цього рішення та покращення власного фінансового стану. Крім цього, боржник має й інші грошові зобов`язання, і важливо сплачувати податки, заробітну плату, інші обов`язкові платежі.

04 січня 2024 року до суду від стягувача надійшла заява (вх. № 216), що кваліфікована останнім як подана в порядку ст. 42 ГПК України, зі змісту якої вбачається, що він не заперечує проти розстрочення виконання рішення у справі № 922/3775/23 протягом одного року з дня ухвалення рішення відповідно до заяви ТОВ «БІОРЕСУРС».

Розглянувши означену заяву боржника, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події 4) тощо. Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України). При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме такого розстрочення виконання рішення в цілому. Наявність підстав для розстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про розстрочення виконання судового рішення, судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України «Про виконавче провадження» не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

По-перше, суд звертає увагу, що відсутність грошових коштів у боржника не є підставою для розстрочення виконання рішення суду. У зв`язку із цим, посилання боржника на скрутне матеріальне становище та надання фінансових звітів не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

По-друге, боржник зазначає, що скрутне матеріальне становище зумовлене зупиненням господарської діяльності через військову агресію російської федерації проти України та введенням військового стану. З цього приводу, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30 травня 2022 року у справі № 922/2475/21 констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Боржник не надав до суду доказів на підтвердження того, що форс-мажорні обставини, засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, поширюються саме на боржника. Так само, боржником не доведено, що форс-мажорні обставини впливають у даному конкретному випадку на виконання ним зобов`язань. При цьому, на підставі ч. 3 ст. 75 ГПК України, суд визнає, що з 24 лютого 2022 року місто Харків та відповідні населені пункти Харківської області (згідно із відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) перебувають (-ли) у зоні проведення активних бойових дій через широкомасштабне вторгнення рф на територію України. При цьому, очевидним є той факт, що це є як наслідком зниження обсягів здійснення підприємницької діяльності або так і взагалі її припинення. Однак, в кожному конкретному випадку, відповідна сторона має довести доказами, що саме в її конкретному випадку мають місце ці обставини, що зумовлені загальновідомими подіями.

Таким чином, на переконання суду, боржник не надав доказів, які б підтвердили поширення на нього форс-мажорних обставин. Крім того, окремо суд звертає увагу, що заборгованість у боржника виникла за період з 2020 року по 28 лютого 2022 року. Тобто, майже вся частина заборгованості була до введення воєнного стану та початку активних бойових дій. Однак, боржник не надає жодного обґрунтування чому заборгованість не була погашена до початку активних бойових дій та введенням воєнного стану.

Так само, боржник не надав доказів, які б підтвердили пошкодження будівлі, що знаходиться у його власності, і що будівля була пошкоджена внаслідок широкомасштабного вторгнення рф в Україну, що в свою чергу, може зумовити необхідність розстрочення виконання судового рішення.

При цьому, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, що призведе до негативних наслідків у його діяльності. Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Стягувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, а розстрочення виконання рішення суду в даному випадку призведе до надання переваг боржнику у порівнянні зі стягувачем за відсутності для цього підстав. Боржником не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду. Також, боржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що через рік він зможе виконати судове рішення належним чином, навіть за умови його розстрочення. Боржник має надати переконливі докази того, що в період розстрочення у нього є можливість отримання грошових коштів, що будуть спрямовані на виконання рішення суду.

Додатково, суд зазначає, що судом надавалась оцінка, а в матеріалах справи наявна письмова позиція стягувача (в межах раніше поданої та розглянутої судом заяви про відстрочення виконання рішення суду), якою доводи боржника (заявника за заявами) відхилені судом через необґрунтованість, тобто суд погодився з запереченнями стягувача щодо відстрочення виконання рішення суду, які не можуть бути оцінені по-різному судом через зміну позиції представника стягувача в межах фактичного тотожного механізму відкладення виконання рішення. При цьому, позиція стягувача (через зміну представника) є суперечливою.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені боржником посилання на обставини, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, надані ним до заяви документи, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює відмову у задоволенні його заяви про розстрочення виконання рішення.

Окремо суд звертає увагу, що не заперечення стягувачем проти розстрочення виконання рішення не є безумовною підставою для задоволення судом поданої боржником заяви. Водночас, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права укласти мирову угоду та врегулювати всі питання з приводу заборгованості, в тому числі щодо її розстрочення. Однак, відсутні підстави для судового розстрочення наявної заборгованості, що передбачені ст. 331 ГПК України. Не враховуючи механізм укладення мирової угоди, стягувач не позбавлений можливості не пред`являти наказ до примусового виконання.

Керуючись статтями 6, 42, 169, 232-236, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОРЕСУРС», про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 35848 від 28 грудня 2023 року) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складений та підписаний 09 січня 2024 р.

СуддяН.В. Калініченко