Ухвала

від 04.01.2024 по справі 756/27/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04.01.2024 Справа № 756/27/24

Провадження № 1-кс/756/146/22

Справа № 756/27/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 січня 2024 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , та захисника підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Київ, з вищою освітою, працюючої на посаді асистента кафедри медичної клінічної алергології та імунології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка є підозрюваною у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 року за № 12023100050002248 за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 року за № 12023100050002248 з посиланням на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді лікаря ТОВ «МЛ «Діла» за попередньою змовою з колишньою співробітнецею ТОВ «МЛ «Діла» ОСОБА_4 здійснив несанкціоноване втручання в лікарську базу клієнтів ТОВ «МЛ «Діла» (код за ЄДРПОУ 25587390).

Своє клопотання слідчий та прокурор обґрунтовують тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового слідства, суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий та прокурор просять обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у вигляді 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 23.06.2023 року, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України (кримінальне провадження № 12023100050002248).

03.01.2024 о 08 год. 50 хв. ОСОБА_4 у відповідності до ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

03.01.2024 року підозрюваній було надано копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

З копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, що підтверджується, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , висновком експерта № СЕ-19/111-23/55690-КТ від 23.10.2023, висновком експерта № 17\12-23 від 17.12.2023, протоколами обшуку, проведеними слідчими та процесуальними діями, іншими доказами в їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден, із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам.

У зв`язку з цим, вважаю жодним чином не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаним у клопотанні ризикам.

На підставі викладеного, приходжу до висновку стосовно необхідності залишення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без задоволення.

Але, оскільки протягом розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, а не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для його запобігання, вважаю наявними всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваної, вік та стан її здоров`я, сімейний стан, майновий стан, те, що підозрювана має постійне місце проживання та місце роботи, її репутацію та міцність соціальних зв`язків, а також те, що в Україні діє воєнний стан, а ОСОБА_4 має медичну освіту, а відтак відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних та за необхідності може бути мобілізована, належним чином виконує процесуальні обов`язки, з`являється за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Ураховуючи наведене, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, оскільки саме такий вид запобіжного заходу за встановлених обставин забезпечить належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

При цьому, вирішуючи питання про обсяг покладених на підозрювану обов`язків, виходжу із засад розумності, з врахуванням недоведеності прокурором необхідності покладення на підозрювану всіх, зазначених у клопотанні обов`язків, виключивши з їх числа обов`язки, що виходять за межі цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У клопотанні слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді застави у розмірі семидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 гривень 00 копійок (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Києва, МФО - 820172).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту місця її проживання (м. Києва) без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не спілкуватись з підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні №12023100050002248 від 23.06.2023 року.

Термін дії обов`язків визначити строком на два місяці, до 04.03.2024 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя