Ухвала

від 29.12.2023 по справі 160/32239/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 грудня 2023 рокуСправа № 160/32239/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 13.08.2021 року №36663 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» (код ЄДРПОУ 42582818) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 15 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (коли саме стало відомо про оскаржуване рішення від 13.08.2021 року №36663).

На виконання ухвали суду від 15.12.2023 року на адресу суду від представника позивача адвоката Данилова А.В., 26.12.2023 року надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Так, в поданій заяві позивач зазначив, що ТОВ «ДМЕЗ» дізналось про наявність рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 13.08.2021 року №36663 04 грудня 2023 року з електронного кабінету платника податків. Згідно з п.п 42.5. Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). TOB «ДМЕЗ» не подавало заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, жодних рекомендованих листів з спірним рішенням поштовим зв`язком не отримувало. Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 зазначив, що дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору. Тобто, зазначена постанова Верховного Суду досліджувала питання строку на оскарження рішень контролюючих органів, щодо яких був використаний досудовий порядок вирішення спору, в той час як рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 13.08.2021 року №36663 не оскаржувалось до податкового органу.

На підставі вищевказаного, п.п. 56.18 Податкового кодексу України, ст. ст. 122, 123, 169 КАС України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» (код за ЄДРПОУ 42582818) просить суд поновити пропущений строк подання адміністративного позову у справі №160/32239/23 та прийняти його до розгляду.

Дослідивши надані документи, судом встановлено, що позивачем не наведені в заяві від 26.12.2023 року причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними та зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач оскаржує рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 13.08.2021 року №36663 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.

Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положеннями ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

При цьому, у п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас згідно з п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 зазначив, що дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок. Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивач не використовував процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення і в заяві про поновлення строку звернення до суду з цього приводу нічого не зауважено.

Таким чином, враховуючи приписи статті 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування спірного рішення є 14.02.2022.

Водночас, з цими позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» звернулось до суду лише 08.12.2023 року, тобто із значним пропуском строку, встановленого законом.

Суд зазначає, що відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Як зазначає представник позивача у заяві про поновлення пропущеного строку від 26.12.2023 року, про наявність рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 13.08.2021 року №36663 позивачу стало відомо - 04 грудня 2023 року з електронного кабінету платника податків.

Водночас, позивачем не надано суду доказів того, що про існування спірного рішення, яке відповідно до приписів п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, було направлено через електронний кабінет підприємства у день прийняття такого рішення (тобто 13.08.2021 р.), позивач не дізнався та не міг дізнатися у цей день, а отримав його лише 04.12.2023 року.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, а підстави, зазначені у ньому для поновлення строку звернення до суду із цими вимогами, неповажними.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не наведено підстав поважності пропуску строку звернення до суду та не надано відповідних доказів.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим, позов слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст. 123, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева