Ухвала

від 09.01.2024 по справі 160/490/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2024 року Справа 160/490/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР», в якій позивач просить суд:

- відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову;

- стягнути з СТОВ Явір (ЄДРПОУ-31347526) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за жовтень-грудень 2023 року за списком № 2 у розмірі 2986,89 грн. (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість гривень 89 копійок) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія- Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, у зв`язку з відсутністю фінансування.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Частиною 5 статті 161 КАС України визначено, що клопотання про відстрочення сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.

Враховуючи викладене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028, 00 грн.), і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 30 280, 00 грн.)

Отже, враховуючи те, що позов подано 04.01.2024, позивачу необхідно сплатити судовий збору за ставками, що діють у 2024 році, тобто, у розмірі 3028,00 грн. за подання позову майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР» залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар