Постанова

від 27.09.2010 по справі 8225/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 8225/10/1570

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень від 27.07.2010р. №0000911540/0 та від 12.08.2010р. №0001151540/0   –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ»звернулось до суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі по тексу –Відповідач) від 27.07.2010р. №0000911540/0 та від 12.08.2010р. №0001151540/0.

Представник позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є упередженими та такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов Відповідач в ході перевірки.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку Позивача були встановлені порушення, які знайшли своє відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач за результатами проведення документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах Позивача з ПП «Тріада Холдинг»за період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р., яка проводилася у термін з 02 липня 2010 року по 07 липня 2010 року, було прийняте оскаржуване податкове повідомлення –рішення від 27 липня 2010р. № 0000911540/0 про нарахування Позивачу податкових зобов’язань на загальну суму 1 749 701,12 грн.

Податкове повідомлення –рішення від 27 липня 2010 р. № 0000911540/0 (а.с.91), прийнято за результатами розгляду акту №439/15-4/30492721/36 від 14.07.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ВІТ»(код 304927210 з ПП «Тріада Холдінг»(код 358810040 за період з 01.01.10 р. по 30.04.10 р.»(далі за текстом - «Акт перевірки») (а.с.13-20).

Актом перевірки було встановлено порушення Позивачем п.п. «д»п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі –«Закон № 168»), а саме: порушення Позивачем п.п. «д»п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 3 168/97-ВР та п.18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 із змінами. Внесеними наказом ДПА України від 30.06.05 р. № 244, було завищено суму податкового кредиту всього у розмірі 1 206 119,32 грн.

В акті зазначено, що на порушення п.п. «д» п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України  «Про податок на додану вартість», платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, та п. 18 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165  із змінами, внесеними наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 (далі – «Порядок № 165»), Позивачем до складу податкового кредиту було включено суми ПДВ по податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, всього на загальну суму ПДВ 1 206 119,32 грн.

Крім того, Відповідачем за результатами проведення документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ВІТ»з ПП «ІНТЕР-БІЛД»(код ЄДРПОУ 36502682) за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та з ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ»(код ЄДРПОУ 35279722) за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2010 р., яка проводилася 02 серпня 2010 року, було прийняте податкове повідомлення –рішення від 12 серпня 2010 р. № 0001151540/0 про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ»податкових зобов’язань на загальну суму 1 078 106,80 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч сто шість  грн. 80 коп.).

            Відповідно до податкового повідомлення –рішенням від 10 серпня 2010 р. № 0001131540/0, прийнятим за результатами розгляду акту № 488/15-4/30492721/46 від 02.08.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах Позивача з ПП «Інтер Білд»за період з 01.03.10 р. по 31.03.10 р. та з ПП «Рейсмет ЮГ»за період з 01.04.10р.по 31.05.10 р.», Відповідачем зазначено, що актом перевірки було встановлено порушення Позивачем п.п. «д»п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі –«Закон № 168»), а саме: виходячи з вищенаведеного ТОВ «ВІТ», в  порушення п.п. «д»п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та п.18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 із змінами, внесеними наказом ДПА України від 30.06.05 р. № 244 було завищено суму податкового кредиту всього у розмірі 758 553,90 грн., у т.ч. по періодах: березень 2010 р. – 360 393,57 грн.; квітень 2010 р. –199 080,17 грн., травень 2010 р. –199 080,16 грн.».

               Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

  Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

           Судом встановлено, що в ході проведення перевірки, а також на виконання вимог листів Відповідача  щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаєморозрахунках з вищезазначеними контрагентами за періоди які перевірялись та листів щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаєморозрахунках з ними, Позивачем надано всі податкові накладні, які стали підставою для отримання платником податку податкового кредиту відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168. Дана обставина не заперечується актом перевірки та поясненнями представника Відповідача в судовому засіданні.

            Підпункт 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168, передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

  Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168).

  Підпунктом 7.2.4 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

  Відповідно до п.2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

  Згідно п. 5 Порядку № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

  Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону № 168 реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

               Згідно п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79 для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України: дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

            Відповідно до даних web-сайту Державної податкової адміністрації України  датою анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість приватного підприємства «ТРІАДА ХОЛДИНГ»(код за ЄДРПОУ 35881004) є «07»липня 2010 року.   Відповідно до даних web-сайту Державної податкової адміністрації України станом на 02.08.2010 року приватне підприємство «РЕЙСМЕТ-ЮГ»(код за ЄДРПОУ 35279722) є зареєстрованим платником податку на додану вартість. Будь-які дані про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ»відсутні. Отже, податкові накладні, що були виписані цими підприємствами Позивачу до дати анулювання є дійсними.

 Пунктом 6.2. Порядку № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Закон  України «Про податок на додану вартість»не містить положення про недійсність податкової накладної  або її оформлення з порушенням закону на підставі відсутності платника податку  за місцем його реєстрації.

            Суд приходить до висновку, що Відповідачем в ході проведення перевірки не було доведено та не вказано в акті перевірки з посиланням на відповідні норми закону, що податкові накладні контрагентів Позивача, які стали підставою для отримання Позивачем податкового кредиту, видані не платниками податку на додану вартість.

            Суд приходить до висновку, що такий недолік податкової накладної як не зазначення податкової адреси постачальника не свідчить про неможливість ідентифікувати контрагента позивача та за безспірного факту придбання позивачем зазначеного в ній товару сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеної в цій податковій накладній сумі податку.

            Доводи Відповідача щодо безтоварності поставки за договорами, укладеними між Позивачем та його контрагентами, на підставі наведених в акті перевірки податкових накладних чи відсутності у контрагентів статусу платника податку на додану вартість протягом перевіряємого терміну Відповідачем не наведені, а тому, твердження Відповідача в податковомих повідомленнях-рішеннях про порушення Позивачем п.п. «д»п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не відповідає дійсності, є хибним.

              Відповідно до п.п. 7.7.5. п.п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

  Згідно із п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (далі –«Закон № 2181») камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

            Відповідно до п. 1. ст. 11  Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(Законом України від 24 грудня 1993 року N 3813-XII цей Закон викладено в новій редакції (далі –«Закон № 3813»), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати, зокрема, документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Згідно із актом перевірки саме цей підпункт ст. 11 Закону № 3813 був підставою для проведення документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах Позивача з контрагентами.

            Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання. Таким чином, невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів.

Судом встановлено, що всі документи, які чинне законодавство вимагає подавати до органів державної податкової служби, були подані Позивачем у встановленому законом порядку, що не заперечується Відповідачем.

  При цьому чинне законодавство не передбачає права органів державної податкової служби вимагати від платників податків додаткові документи для проведення невиїзної перевірки, хоча в акті перевірки Відповідач посилається на листи щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаєморозрахункам з ПП «ТРІАДА ХОЛДИНГ»за період січень-березень 2010 року та щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаєморозрахункам з ПП «ТРІАДА ХОЛДИНГ»за квітень 2010 року.

  Пунктом 10.6 ст. 10 Закону № 168 визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону. Відповідно до Закону №2181 визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

  Форма податкової декларації з податку на додану вартість, порядок її заповнення та подання встановлена та регулюється наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(далі –«Порядок № 166»), згідно із яким Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону №168. Декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку (п.1.3. Порядку № 166).

  Більш того, відповідно до пунктів 3.1.наказу ДПА України від 18.04.2008р., № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагенті»всі податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до податкової інспекції, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.

            Оскільки, Позивачем податкові декларації з податку на додану вартість були своєчасно подані у встановлені законом строки та з моменту спливу граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС пройшло більше ніж 30 днів, Відповідачем порушені вимоги Закону № 168 щодо проведення документальної невиїзної перевірки з податку на додану вартість.

           Суд погоджується з твердженнями представника Позивача, що при проведені перевірок  з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах Позивача з його контрагентами,  Відповідачем грубо порушені положення п.п. 7.7.5. Закону № 168 та п.п. 4.2.2. Закону № 2181.

            Судом встановлено, що Відповідачем в акті перевірки зазначено, що у звітних періодах (березень 2010 р., квітень 2010 р.) платник податку ПП «Тріада Холдінг»згідно бази АІС «Податки2»не здало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси декларацію з ПДВ за березень 2010р. у розмірі 319012,46 грн. та за квітень 2010р. у розмірі 286430,45 грн., так як податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця (п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України), а в даному випадку податкові зобов’язання за березень та квітень 2010р., у ПП «Тріада Холдінг»не було підстав надавати податкові накладні Позивачу.

          Крім того, Відповідачем в акті перевірки зазначено, що у звітних періодах (березень 2010 року щодо ПП «ІНТЕР-БІЛД»квітень 2010 р. та травень 2010 р. щодо ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ») платники податку ПП «ІНТЕР-БІЛД»(код ЄДРПОУ 36502682), ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ»(код ЄДРПОУ 35279722) згідно бази АІС «Податки»не здали  до ДПІ за місцем своєї реєстрації  відповідні декларації з ПДВ за березень 2010 року (ПП «ІНТЕР-БІЛД»), за квітень та травень 2010 року (ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ») та не сплатили до бюджету суму податкових зобов’язань з ПДВ  у загальному розмірі 758 553,90 грн., так як податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця (п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України), а в даному випадку податкові зобов’язання за березень 2010 року у ПП «ІНТЕР-БІЛД»(код ЄДРПОУ 36502682), ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ»(код ЄДРПОУ 35279722) по контрагенту ТОВ «ВІТ»відсутні, тому ПП «ІНТЕР-БІЛД»(код ЄДРПОУ 36502682), ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ»(код ЄДРПОУ 35279722)  не було підстав надавати податкові накладні Позивачу.

              Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

  Згідно з підпунктом 7.4.5 Закону №168 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

  Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.07.2010 року  та Витягу з офіційного web-сайту  Державної податкової адміністрації України  щодо інформації про платника податку на додану вартість –ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРІАДА ХОЛДИНГ»(код за ЄДРПОУ 35881004) станом на 19.07.2010 року на час здійснення господарських операцій між Позивачем та ПП «ТРІАДА ХОЛДИНГ»протягом січня –квітня 2010 року  приватне підприємство «ТРІАДА ХОЛДИНГ»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, тобто статус платника податку на додану вартість. За таких обставин, суд погоджується з твердженнями представника Позивача, що Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків ПП «ТРІАДА ХОЛДИНГ», ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

            Відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.08.2010 року  та Витягів з офіційного web-сайту  Державної податкової адміністрації України, станом на 03.08.2010 року щодо інформації про платників податку на додану вартість –ПП «ІНТЕР-БІЛД», ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ»на час здійснення господарських операцій з Позивачем протягом березня –травня 2010 року, зазначені підприємства були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, тобто статус платника податку на додану вартість. За таких обставин, суд погоджується з твердженнями представника Позивача, що Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків ПП «ІНТЕР-БІЛД», ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ», ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

            Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV, встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, тому вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

            У п. 1.3 ст. 1 Закону №168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

            Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування».

            Суд проаналізувавши, чинне законодавство приходить до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає, що Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій до Позивача, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України  винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                               П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень від 27.07.2010р. №0000911540/0 та від 12.08.2010р. №0001151540/0  -  задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 27.07.2010р. №0000911540/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 12.08.2010р. №0001151540/0.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

      Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27.09.2010р.

                    Суддя                                                                      С.О. Cтефанов

27 вересня 2010 року