Рішення

від 08.01.2024 по справі 300/7007/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. справа № 300/7007/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В.розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТзОВ "ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби країни з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно - господарського штрафу №010677 від 26.09.2023 року у розмірі 17 000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані винесенням протиправної постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно - господарського штрафу №010677 від 26.09.2023 року у розмірі 17 000, 00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року відпито провадження в даній адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження.

01.11.2023 року на адресу суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з мотивів викладених у відзиві.

08.11.2023 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання від представника позивача Боднара Назарія Ярославовича про витребування доказів.

08.11.2023 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

17.11.2023 року на адресу суду від Державної служби України безпеки на транспорті надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

27.11.203 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача Боднара Назарія Ярославовича.

07.12.2023 року на адресу суду від Державної служби України безпеки на транспорті надійшли додаткові пояснення.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальність «Вітолюкс Дистрибуція» здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами, зокрема підлоговими покриттями, стельовими плінтусами, тощо. Товари на підставі відповідних договорів поставки, доставляється фізичним особам - підприємцям або юридичним особам покупцям та транспортних засобах, що належать або орендується ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція». Тобто, доставка товарів здійснюються транспортними засобами ТзОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» яка є безпосереднім (постачальником) цих товарів, виключно в межах України.

10.08.2023року, ТзОВ «ВІТОЛЮКС ДИСТРИБУЦІЯ» здійснювало доставку товарів за маршрутом Калуш - Яремче. Доставка товарів здійснювалася на вантажному транспортному засобі ISUZU NGR-90L_M, реєстраційний номер АТ23212ВО, що перебуває в оренді у позивача згідно Договору оренди (найму) транспортного засобу №3 від 31.12.2021 року, укладеного з ТОВ «Ч.А.С.».

10 серпня 2023 року, представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті у м. Яремче на підставі направлення від 04.08.2023 № 000317 проведено рейдову перевірку транспортного засобу ISUZU NGR-90LM, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт №009983 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.08.2023. Зокрема в акті зафіксовано, що під час перевезення вантажу відповідно до ТТН № Р27679 від 09.08.2023 року перевізник не забезпечив водія належними документами, а саме протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 3.3 Наказу МТЗ № 385 від 24.06.2010 року).

26 вересня 2023 року, відбувся розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідками якого складено постанову №010677 від 26.09.2023 року про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000 грн., на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи дану постанову відповідача протиправною позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно підпункту 54 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що рейдова перевірка здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №00317 від 04.08.2023 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укратрансбезпеки у період з 07.08.2023 року по 13.08.2023 року, на виконання окремого доручення Укртрансбезпеки від 05.05.2018 № 320/03-18.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 одними із питань, що перевіряється при проведенні рейдової перевірки є: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Суд зазначає, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області відповідно до Порядку №1567, при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), 10.08.2023 на а. д. Н-09 "Мукачево-Львів", місто Яремче перевірено транспортний засіб у складі автомобіля марки ISUZU NGR-90L_M, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТзОВ «Ч.А.С.», але перебувало в оренді в ТзОВ «Вітолюкс Дистрбуція» та на момент перевірки у якого були відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III).

У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно частини другої статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно транспортного засобу, що використовувався ТзОВ «Вітолюкс Дистрибуція» перевірялося наявність документів, передбачених статтею 48 Закон №2344-ІІІ.

Суд, дослідивши акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №009983 від 10.08.2023 констатує відображення в акті виявленого порушення позивачем, а саме ст.34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", оскільки перевізник не забезпечив водія документами, а саме протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, згідно п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографі) на автомобільному транспортів Наказ №385 від 24.06.2010.

Слід зазначити, що Інструкцію №385 розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) ( 994_016 ) , Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 ( 993_025 ) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ), "Про дорожній рух".

Тобто ключовим моментом є те, що вказана Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з міжнародних перевезення пасажирів та вантажів.

Стаття 53 ЗУ "Про автомобільний транспорт" визначає перелік документів необхідних для міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, а саме.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Тобто наявність контрольних пристроїв - тахографів при здійсненні міжнародних перевезень є обов`язковим.

В то же час, Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів від 07.06.2010 № 340.

Вказане Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п.6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 6.3 Положення визначає обов`язок водія, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб ISUZU NQR-90L-M, повною масою 9,5 тонн не був обладнаний тахографом, тому на водія покладався обов`язок вести індивідуальну контрольну книжку водія або мати копію графіка змінності водіїв

В ході розгляду даної адміністративної та дослідженні матеріалів справи, а саме відеозапису рейдової перевірки судом встановлено, що водій ОСОБА_1 відмовився від надання додаткових пояснень, акт №00983 від 10.08.2023 року підписав та отримав копію даного акту. При цьому, водієм не зроблено запис про наявність в нього індивідуальної картки та про факт її неврахування посадовими особами Укртрансбезпеки під час перевірки.

Долучення до позовної заяви індивідуальної контрольної книжки водія не може спростовувати зафіксованого в акті правопорушення, оскільки відповідальність згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає за відсутності документів визначених ст. 48 цього Закону на момент проведення рейдової перевірки.

Згідно висловленої правової позиції Верховного Суду в постанові від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16, адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.