Рішення

від 04.01.2024 по справі 300/7355/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2024 р. справа № 300/7355/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зюбак Н.І,

представника відповідача - Булки Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц ІФ" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень за №007676/0706 від 24.07.2023 та за №00/7758/0901 від 26.07.2023,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейкарц ІФ» (надалі, також - позивач, ТОВ «Рейкарц ІФ») 24.10.2023 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідача, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 24.07.2023 №007676/0706;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 26.07.2023 №00/7758/0901.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без передбачених податковим законодавством на те підстав здійснив фактичну перевірку ТОВ «Рейкарц ІФ», за наслідками виявлених порушень якої виніс податкове повідомлення-рішення від 24.07.2023 №007676/0706 про нарахування штрафних санкцій в сумі 164 963,75 грн за порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі, також - Закон №265/95-ВР) та податкове повідомлення-рішення від 26.07.2023 №00/7758/0901 про нарахування штрафних санкцій в сумі 725 730,00 грн за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі, також - Закон №481/95-ВР). Представник позивача звернула увагу, що пунктом 52-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX не передбачено можливість проведення фактичних перевірок з питань здійснення платниками податків розрахункових операцій, що врегульовано приписами Закону №265/95-ВР. Вважає, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки не породжує правових наслідків такої перевірки, відтак, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Також зауважила, що під час фактичної перевірки контролюючий орган перевіряв фіскальні чеки РРО за минулий період, що носить характер документальної перевірки. Також вказала на відсутність обов`язку продавця алкогольних напоїв зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв з акцизними марками старого зразка. Відтак, вважає помилковими висновки контролюючого органу в частині порушень щодо фіскальних чеків при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка. Також вважає неправомірним застосування до позивача санкцій за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, оскільки позивач до цього не притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року. Окрім цього, звернула увагу, що у спірному випадку відповідачем не враховано те, що реалізація алкоголю здійснювалася на розлив та/або для приготування коктейлів. Таким чином, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті без урахуванням усіх обставин та ґрунтуються не на встановлених під час перевірки фактичних даних, а на припущеннях та помилках осіб, які проводили таку перевірку, на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, тому не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), судовий розгляд справи призначено на 28.11.2023 о 10:00 год (том 1, а.с. 103-104).

Пунктом 6 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача належним чином оформлені (читабельні) копії Акту (довідки) фактичної перевірки від 02.06.2023 №221/09-19-09-01/38330718 та оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 24.07.2023 за №007676/0706, від 26.07.2023 за №00/7758/0901; матеріали фото та відео фіксації проведеної фактичної перевірки (за наявності); детальний розрахунок штрафних санкцій щодо кожного з виявлених порушень.

Представник відповідача 16.11.2023 подав відзив на позов (том 1, а.с. 113-129), в якому не погодився з позовними вимогами. На підтвердження своєї позиції зазначив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична перевірка позивача з дотриманням умов допуску до проведення фактичної перевірки. Окрім цього, вказав, що фактична перевірка також проведена й з підстави отримання/наявності в контролюючого органу інформації, зокрема, листа ДПС України від 27.04.2023 №9230/7/99-00-07-04-02-07, адресованого територіальним управлінням ДПС в областях та місті Києві, про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів зазначених у переліку суб`єктів господарювання, серед яких, зокрема, і позивач. Зазначив, що фактична перевірка проведена щодо бару «Ранчо» ресторану «Альпійський», розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 146, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Рейкарц ІФ». Під час такої перевірки встановлено порушення ТОВ «Рейкарц ІФ» вимог Закону №265/95-ВР та Закону №481/95-ВР, що зафіксовано в акті перевірки від 02.06.2023 №221/09-19-09-01/38330718. Представник відповідача вказав на помилковість посилань представника позивача на норми пункту 52-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX скасовано мораторій на проведення фактичних перевірок. З приводу перевірки контролюючим органом фіскальних чеків за минулі періоди, вказав, що такі дії узгоджуються з приписами пункту 102.1 статті 105 ПК України, яка передбачає можливість перевірки та визначення суми грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня. Зауважив, що позивачем жодним доказом не спростовано виявлені під час перевірки порушення та протиправність податкових повідомлень-рішень №007676/0706 від 24.07.2023 та №00/7758/0901 від 26.07.2023. Зважаючи на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача 27.11.2023 подала до суду відповідь на відзив (том 1, а.с. 177-182), в якій не погодилася з доводами представника відповідача щодо правомірності проведення фактичної перевірки позивача. Зокрема, вказала на відсутність передбачених податковим законодавством підстав для проведення такої перевірки та недійсність її висновків. Також звернула увагу на безпідставність висновків контролюючого органу щодо наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства. Вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт правомірності наказу про проведення перевірки, дій контролюючого органу, спірних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про наявність підстав для визнання їх протиправним та скасування.

Представник позивача 27.11.2023 подала клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 28.11.2023 (том 1, а.с. 185).

У призначене на 28.11.2023 судове засідання сторони не з`явилися, про що секретарем судового засідання складено довідку від 28.11.2023 (том 1, а.с. 186).

Представник відповідача 06.12.2023 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що позивачем жодним доказом не спростовано протиправність податкових повідомлень-рішень №007676/0706 від 24.07.2023 та за №00/7758/0901 від 26.07.2023, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (том 1, а.с. 190-192).

Представник позивача 11.12.2023 подала суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.12.2023 (том 1, а.с. 210).

У судовому засіданні, призначеному на 12.12.2023, оголошено перерву у зв`язку з витребування додаткових доказів. Наступне судове засідання призначено на 04.01.2024 о 10:00 год (том 1, а.с. 211-213).

Представник відповідача 15.12.2023 подав до суду клопотання про долучення додаткових доказів (том 1, а.с 217).

Представник позивача 28.12.2023 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (том 2, а.с. 1).

Також представник ТОВ «Рейкарц ІФ» 28.12.2023 подала додаткові письмові пояснення, в яких наголосила на допущені відповідачем порушення вимог законодавства щодо проведення фактичних перевірок. Також зауважила, що у спірному випадку мала місце перевірка даних позивача за минулі періоди господарської діяльності, що носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть слугувати підставою для нарахування штрафних санкцій. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник у судове засідання, призначене на 04.01.2024, не з`явилася, подавши попередньо заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позицію представника відповідача, дослідивши в сукупності заяви по суті справи та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Рейкарц ІФ» зареєстроване 02.08.2012. Види діяльності - 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (основний); 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.21 Постачання готових страв для подій; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Державна податкова служба України листом від 24.10.2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07, адресованим територіальним управлінням ДПС в областях та місті Києві повідомила, що окремі суб`єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями не дотримуються вимог нормативно-правових актів, які регулюють зазначене питання. ДПС України повідомила про необхідність здійснення заходів щодо проведення фактичних перевірок платників податків згідно додатку, де зазначено і ТОВ «Рейкарц ІФ» (том 1, а.с. 130, 218-223).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області, враховуючи інформацію, викладену у листі Державної податкової служби України від 24.10.2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07, на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» №878-п від 22.05.2023, направлень на перевірку від 22.05.2023 №№1419, 1420 здійснило фактичну перевірку належних ТОВ «Рейкарц ІФ» господарських одиниць, зокрема, бару «Ранчо», ресторану «Альпійський», розташованих за адресою: вул. Мазепи, 146, м. Івано-Франківськ (том 1, а.с. 130, 131,132-133).

За результатами проведеної з 23.05.2023 по 02.06.2023 фактичної перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 02.06.2023 №221/09-19-09-01/38330718 (надалі, також - акт перевірки) (том 1, а.с. 134-137) та встановлено щодо ТОВ «Рейкарц ІФ»:

1) реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (а саме: за даними Системи обліку даних РРО ДПС України в магазині реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, номери та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО (додаток №1);

2) ТОВ «Рейкарц ІФ» при здійсненні розрахункових операцій особам, які отримували товар надавалися розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій. Відповідно до даних електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000282633 та ФН 3000281518, що надійшли до Системи обліку даних РРО ДПС України, сума проведених розрахункових операцій без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту за період з 01.01.2022 по 23.05.2023 по ФН 3000282633 вперше становить 31,50 грн, повторно становить на загальну суму - 104 746,50 грн; по ФН 3000281518 вперше становить 300,00 грн, повторно становить на загальну суму - 1445,00 грн (додаток №2);

3) проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, а саме згідно контрольних стрічок РРО за квітень 2022 року та травень 2023 року реалізовано алкогольні напої та тютюнові вироби без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД (додаток №3);

4) проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму покупки, а саме: при реалізації 23.05.2023 50 мл коньяку «Закарпатський» по ціні 55,00 грн, кави по ціні 40,00 грн розрахунковий документ не видано.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Рейкарц ІФ»:

- статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР;

- пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР;

- статті 226 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із актом перевірки, позивачем подано до ГУ ДПС у Івано-Франківській області заперечення від 07.07.2023 на акт від 02.06.2023 №221/09-19-09-01/38330718 (том 1, а.с. 50-57), однак відповідачем висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 02.06.2023 №221/09-19-09-01/38330718 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

форми "С" від 24.07.2023 №007676/0706, яким позивачу за порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР застосовано штрафні санкції в сумі 164 963,75 грн (том 1, а.с. 59-61);

форми "С" від 26.07.2023 №00/7758/0901, яким ТОВ «Рейкарц ІФ» за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано штрафні санкцій в сумі 725 730,00 грн (том 1, а.с. 64-66).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень від 24.07.2023 №007676/0706, від 26.07.2023 №00/7758/0901 до Державної податкової служби України, проте рішенням про результати розгляду скарги №29522/6/99-00-06-03-02-06 від 04.10.2023 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення (том 1, а.с.69-77, 83-88).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 4.1.2 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), податкове законодавство України ґрунтується на, зокрема, таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

У спірних правовідносинах фактична перевірка ТОВ «Рейкарц ІФ» проведена ГУ ДПС в Івано-Франківській області, враховуючи та на підставі інформації, викладеній у листі ДПС України від 24.10.2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07, яким повідомлено, що окремі суб`єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями не дотримуються вимог нормативно-правових актів, які регулюють зазначене питання. ДПС України повідомило про необхідність здійснення заходів щодо проведення фактичних перевірок платників податків згідно додатку, де зазначено і ТОВ «Рейкарц ІФ» (том 1, а.с. 130, 218-223).

Таким чином, відповідачем підтверджено наявність підстав, передбачених статтею 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки ТОВ «Рейкарц ІФ».

З приводу доводів представника позивача стосовно дії мораторію на проведення перевірки з питань порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд зазначає таке.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX абзац перший пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України замінено сімома новими абзацами такого змісту:

"52-2. Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу".

Також Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13.05.2020 №591-IX в абзаці першому пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

У подальшому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, у пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України внесено зміни, зокрема: в абзаці першому слова "та фактичних" виключено; абзаци четвертий - восьмий виключено; в абзаці десятому слова "та фактичні" виключено.

Таким чином, починаючи з 17.03.2022 пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не передбачає заборони на проведення фактичних перевірок незалежно від предмету перевірки, тому доводи представника позивача стосовно дії на момент проведення фактичної перевірки ТОВ «Рейкарц ІФ» мораторію на проведення такої перевірки є помилковими.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).

Як встановлено судом, актом фактичної перевірки від 02.06.2023 №221/09-19-09-01/38330718 зафіксовано порушення ТОВ «Рейкарц ІФ»: пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР; статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

З приводу порушень позивачем пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, слід зазначити таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (Закон - №265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР, серед іншого, визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також цією статтею визначено, що: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Під час фактичної перевірки, зокрема, встановлено, що ТОВ «Рейкарц ІФ» при здійсненні розрахункових операцій особам, які отримували товар надавалися розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій. Відповідно до даних електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000282633 та ФН 3000281518, що надійшли до Системи обліку даних РРО ДПС України, сума проведених розрахункових операцій без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту за період з 01.01.2022 по 23.05.2023 по ФН 3000282633 вперше становить 31,50 грн, повторно становить на загальну суму - 104 746,50 грн; по ФН 3000281518 вперше становить 300,00 грн, повторно становить на загальну суму - 1445,00 грн (додаток №2 до акта перевірки). Зокрема, такі розрахункові документи не містять цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Представник позивача на спростування відсутності факту виявленого порушення не подав жодних доказів. Натомість посилається на неможливість перевірки контролюючим органом попередніх періодів та відсутність підстав для встановлення повторного порушення, з приводу чого, суд зазначає таке.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки у спірних правовідносинах контролюючим органом не порушено 1095-денний термін проведення перевірки, фактична перевірка платника податків проведена відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (надалі, також - Положення №13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати (рядок 24);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове маркування алкогольних напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. При цьому, за наявності на алкогольних напоях марок акцизного податку старого зразка, такі алкогольні напої підлягають реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Водночас, для суб`єктів господарювання обов`язковим залишається дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема відображення у чеках РРО/ПРРО реквізитів марок акцизного податку.

Таким чином, можливість реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка не звільняє платника податку від обов`язку відображення у чеках РРО/ПРРО реквізитів марок акцизного податку.

При цьому, оскільки марки акцизного податку попереднього зразка не містять штрихового коду для сканування, то в програмі закладена можливість ручного введення комбінації латинських літер та арабських цифр для можливості завершення операцій з продажу таких алкогольних напоїв.

Доказів ручного введення таких реквізитів фіскального чека, що б свідчило про відсутність порушень вимог Положення №13 до форми та змісту розрахункового документа, позивачем не надано.

Таким чином, контролюючим органом обґрунтовано зроблено висновок про видачу позивачем розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.

Також, помилковими є доводи представника позивача, щодо відсутності підстав для застосування санкцій за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно.

Так, статтею 2 Закону №265/95-ВР, серед іншого, визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто кожна розрахункова операція є вчиненою з моменту оформлення відповідного розрахункового документа, а порушення порядку такої розрахункової операції є закінченим після цього.

При здійсненні таких розрахункових операцій з порушенням вимог в кількості дві і більше, перша розрахункова операція - є порушенням вперше, а кожна наступна - повторним порушенням.

Також відповідачем, керуючись пунктом 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, проведено контрольну розрахункову операцію, зокрема, 23.05.2023 придбано на об`єкті первірки 50 мл коньяк «Закарпатський» по ціні 55,00 грн, каву по ціні 40,00 грн, однак продавцем розрахунковий документ не видано.

Згідно з поясненнями бармена-офіціанта ОСОБА_1 від 23.05.2023 він 23.05.2023 продав 50 мл коньяк «Закарпатський» 4 зірки по ціні 55,00 грн, каву американо з молоком по ціні 40,00 грн, розрахунковий документ (фіскальний чек) на руки не видав у зв`язку з тим, що був наступний відвідувач (том 1, а.с. 138).

Таким чином, контролюючим органом підставно зафіксовано в акті перевірки порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Окрім цього, під час розгляду цієї справи відповідачем підтверджено, а позивачем не спростовано наявність порушення ТОВ «Рейкарц ІФ» пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема, проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, а саме згідно контрольних стрічок РРО за квітень 2022 року та травень 2023 року реалізовано алкогольні напої та тютюнові вироби без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД (додаток №3 акта перевірки) (том 1, а.с. 172 -173, 193-197).

Пунктами 1 та 7 статті 7 Закону №265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Таки чином, контролюючим органом нараховано штрафні санкції за порушення позивачем пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР на загальну суму 164 963,75 грн, зокрема, 95,00 грн (95,00 грн х 100 %) за проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидачу розрахункового документу встановленого зразка; 31,50 грн (31,50 грн х 100 %) за видачу розрахункового документа не встановленого зразка, вчинене вперше, 159 737,25 грн (106 491,50 грн х 150 %) за видачу розрахункового документу не встановлю зразка (за кожне наступне вчинене порушення); 5 100,00 грн (300 х 17,00 грн) - за проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2023 №007676/070, яким застосовано штрафні санкції в сумі 164 963,75 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо доводів представника позивача стосовно протиправності рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.07.2023 №00/7758/0901, яким за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано штрафні санкцій в сумі 725 730,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до визначення, закріпленого у підпункті 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Пунктом 226.9 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Так, під час проведення контролюючим органом перевірки ТОВ «Рейкарц ІФ» встановлено реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (а саме: за даними Системи обліку даних РРО ДПС України в магазині реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, номери та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО, що відображено в додатку №1 до акта перевірки).

Так, із додатку №1 до акта перевірки (том 1, а.с. 143-155), вбачається, що ТОВ «Рейкарц ІФ» реалізовувалися алкогольні напої в кількості більше однієї одиниці (або на розлив в кількості порцій, об`єм яких перевищує розмір пляшки) з однаковими марками акцизного податку. Так, позивачем, серед іншого, реалізовано через РРО/ПРРО з фіскальним номером 3000281518 товар Бренді Метакса 5* в кількості 4, 1, 3, 4, 2, 2, 3, 6, 1, 1, 2, 3, 8, 3, 2, 3, 3, 3, 12, 14 з маркою акцизного податку ADFR915765. Такий продаж здійснено і щодо інших алкогольних напоїв, згідно з переліком (том 1, а.с. 143-155, 198-206).

Всього позивачем за період з вересня 2022 року по червень 2023 року реалізовано алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку на суму 362 865,00 грн, чим допущено порушення статті 11 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

У зв`язку з виявленим порушенням контролюючим органом, керуючись статтею 17 Закону №481/95-ВР податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2023 №00/7758/0901 правомірно застосовано штрафну санкцію в розмірі 725 730,00 грн (362 865,00 грн х 200%), тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування цього рішення не підлягають задоволенню.

Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення діяв відповідно до закону, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейкарц ІФ", адреса: вул. Гетьмана Мазепи, буд. 146, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ - 38330718.

відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084.

Рішення складене в повному обсязі 09 січня 2024 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.