Рішення

від 09.01.2024 по справі 300/7114/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. справа № 300/7114/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" звернулося в суд із позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2023/000052/1 від 23.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000346.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем (покупець) та WUXI HONGTENG PLASTIC MACHINERY FACTORY (провінція Цзянсу, Китай) (продавець) 14.07.2022 укладено контракт, на підставі якого в травні 2023 року продавець сформував рахунок-проформу, в якому передбачався продаж 6 позицій товарів. Сторони контракту 08.06.2023 підписали комерційний інвойс, за яким до суми за рахунком-проформи додалася доставка товару до м.Констанца, Румунія, яка здійснена підрядною фірмою "COSCO SHIPPING LINES Co.". 18.08.2023 товар отриманий підрядною організацією ТОВ "ТГЛ Україна" для перевезення за маршрутом Констанца-Чернівці.

Для здійснення митного оформлення товару представником декларанта було подано митну декларацію, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак митним органом 23.08.2023 було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA206020/2023/000052/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації №UA206020/2023/000346. Вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Просив позов задоволити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, що декларантом не подано повного переліку документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібних товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Під час консультації декларантом не було надано документів згідно з переліком, а саме транспортні (перевізні) документи. В даному випадку, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом - ціною договору, оскільки сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена. Ненадання відповідних документів, що містять числові значення щодо товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товару за ціною, заявленою декларантом. Зазначив, що позивачем до митного оформлення товару та до матеріалів даного позову надано примірники контракту, які відрізняються за змістом. З огляду на викладене вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають (а.с.105-108).

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Кодексу).

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" (покупець) та WUXI HONGTENG PLASTIC MACHINERY FACTORY (провінція Цзянсу, Китай) (продавець) 14.07.2022 укладено контракт, за умовами якого продавець зобов`язаний продавати, транспортувати та проводити страхування товарів, а позивач взяв обов`язок оплати за товар, що постачається. Перелік, кількість, асортимент та ціна товару вказуються в інвойсі продавця, який є невід`ємною частиною договору (139-145).

На підставі контракту, 17.05.2023 продавець сформував рахунок-проформу №WXHT9715DY, в якому передбачено продаж шести позицій товарів, а саме неткане полотно, РЕ сітка, сополімер вінілацетату (EVA), LDPE порошок, активоване вугілля розмір гранул 30-60, активоване вугілля розмір гранул 8-16, загальною вартістю 26050,40 дол.США (а.с.88-89).

Далі, 08.06.2023 сторони підписали комерційний інвойс, згідно з яким до суми за рахунком-проформою додалася доставка товару до м.Констанца Румунія. Загальна вартістю товару разом з поставкою становила 30380,40 дол.США (а.с.90).

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару до м.Констанца Румунія проводилася підрядною фірмою Cosco Shipping Lines Co, про що свідчить товарно-транспортна накладна (а.с.91-92).

Позивач здійснив оплату товару та його доставку за сформованим продавцем комерційним інвойсом та рахунком-проформою, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або в банківських металах №5 від 30.05.2023 та платіжною інструкцією в іноземній валюті або в банківських металах №7 від 23.06.2023 (а.с.22-23).

Далі, 17.08.2023 товар доставлений до м.Констанца Румунія, а 18.08.0223 отриманий підрядною організацію ТОВ "ТГЛ Україна" для перевезення за маршрутом Констанца-Чернівці, що підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати №ТG017682 від 18.08.2023 (а.с. 25-26).

З метою митного оформлення товару ввезеного в Україну, 23.08.2023 представником декларанта ОСОБА_1 подано до митного органу митну декларацію №23UA206020014807U0 (а.с.110-111).

Декларантом визначена митна вартість товару за основним методом - ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД №23UA206020014807U0 митної вартості товару та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією представником декларанта було подано наступний перелік документів: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №WXHT9715DY від 08.06.2023, автотранспортну накладну №955253 від 16.08.2023, декларацію про походження товару № WXHT9715DY від 08.06.2023, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.08.2023, банківські платіжні документи №5 від 30.05.2023 та №7 від 23.06.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG017682 від 18.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного товару (контракту) №1 від 21.02.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, сторони якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №WXHT7751DY від 14.07.2022 (а.с.112-119,129-131,135, 139-145).

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається, митним органом під час консультації запропоновано декларанту надати банківські платіжні документи (якщо рахунок оплачено), за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, копію експортної декларації країни відправника, каталоги, прейскуранти, прайс листи виробника товару (а.с.123).

У відповідь директором Товариства повідомлено про відсутність можливості надання вказаних документів (а.с.136).

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митним органом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, 23.08.2023 прийнято рішення №UA206020/2023/000052/1 про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 42000 дол.США (замість 19974,72 дол.США що була заявлена декларантом) (а.с.8-9).

Як уже зазначено судом вище, згідно з контрактом позивачем придбано та ввезено на територію України шість позицій товарів, по п`яти з них здійснено митне оформлення та пропуск товару, а щодо активованого вугілля, то митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості та картку відмови.

Як з`ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано неподанням декларантом транспортних (провізних) документів.

Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена. Відповідно до вимог ч.6 ст.54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частині другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЄАІС ДМСУ, ЕМД UA206020/2023/006790 від 24.04.2023 .

Цього ж дня, 23.08.2023 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206020/2023/000346, виходячи з того, що декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, значених у частині другій статті 53 МКУ, а саме транспортні (провізні) документи (а.с.10-12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої його митної вартості.

Як випливає із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із відсутністю транспортних (провізних) документів на ввезений товар.

Згідно з частиною 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як уже зазначено судом вище, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, митниця посилається на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість відсутні транспортні (провізні) документи на ввезений товар.

Суд не погоджується з висновками митного органу, з огляду на наступне.

Згідно зі зовнішньоекономічним договором (контрактом) наявним в матеріалах справи та наданим позивачем для здійснення відповідачем розмитнення товару, загальна сума цього контракту складається із суми всіх інвойсів. Між продавцем та покупцем 08.06.2023 підписано комерційний інвойс, за яким до суми за рахунком-проформи додалася доставка товару до м.Констанца, Румунія.

При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів "Інкотермс-2010".

Умови постачання, передбачені правилами Інкотермс, включать різні набори складових з яких у підсумку формується ціна товару, а саме: власне ціна товару, витрати на транспортування, включаючи як оплату перевізникові, так і різного роду збори, такі як портові, витрати на страхування товару, брокерські послуги тощо.

Відповідно до комерційного рахунку-фактури, умови поставки товару - CFR Констанца (Inconterm 2010).

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс", які передбачають міжнародні базові умови поставки, в редакції 2010 року (Інкотермс 2010), введеними в дію з 01.01.2011, по відношенню до транспортування вантажів морським шляхом або внутрішніми водними магістралями використовується, зокрема, поняття CFR (англ. Cost and Freight, укр. - вартість і фрахт).

«CFR ("Вартість і фрахт") зазначений порт призначення» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов на борт судна в порту відвантаження та доставлений на зафрахтованому продавцем судні до порту призначення.

Основні обов`язки продавця полягають в експортному митному оформленні для вивезення товару з оплатою експортних мит та інших зборів у країні відправлення, у доставці товару до порту призначення, а саме: продавець повністю організує доставку товару до погодженого у договорі порту країни призначення, зокрема, навантаження на складі чи заводі, доставка до порту відплиття і саме зафрахтоване судно, безпосередньо морське перевезення. Для цього продавець самостійно і на свій ризик укладає договори транспортування вантажу до судна, його навантаження та фрахту. Дані витрати входять у повну вартість товару згідно з умовами постачання. Отже, це правило означає оплату покупцем у складі ціни товару вартості товару та його фрахту, тобто доставки водним транспортом до порту призначення. Подальші організаційні заходи і витрати бере на себе покупець-імпортер. Сюди входять: виконання імпортного митного оформлення з оплатою імпортних мит та зборів, розвантаження товару в порту, доставка до складу, магазину або кінцевого покупця та пов`язані з цим транспортні витрати.

Вивантаження товару в порту призначення покладається на продавця, якщо це зазначено у договорі.

Таким чином, ціна на умовах CER означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження у порту.

Термін CFR передбачає, що договір страхування не зобов`язана укладати жодна із сторін.

Особливість терміну CFR у тому, що перехід ризиків і зобов`язань різняться за часом і місцем.

Так, продавець може вважатися таким, що виконав свої зобов`язання після доставки товару на борт судна для подальшого фрахту. Але ризик за безпеку продукції переходить на покупця лише тоді, коли судно прибуває до порту призначення.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Положення контракту, який подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, відповідно до умов контракту вартість доставки товару входить до вартості товару. Позивач здійснив оплату товару та доставку за сформованим продавцем комерційним інвойсом та рахунком-проформою, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті або банківських металах №5 від 30.05.2023 та №7 від 23.06.2023. Далі товар отриманий підрядною організацією ТОВ "ТГЛ Україна" для перевезення за маршрутом Констанца-Чернівці, що підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати №TG017682 від 18.08.2023.

Отже, у даному випадку відсутня потреба у документальному підтвердженні витрат на транспортування для визначення митної вартості товару.

Що стосується посилання відповідача на той факт, що до позовної заяви Товариством надано значно більший пакет документів ніж до митного оформлення, суд зазначає таке.

Подані до матеріалів позову висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, технічні умови на картриджі змінні для очищення води, котрі не подані до митного оформлення є додатковими документами на підтвердження задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Надаючи оцінку доводам відповідача в частині наявних відомостей щодо прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товару стосовно того ж декларанта у Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), суд зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Що стосується посилання відповідача на розбіжності в тексті екземпляру контракту №WXHT7751DY наданого суду та до митного оформлення, то суд зазначає таке.

Єдиною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості митний орган вказав відсутність документів щодо транспортування, а у відзиві, як додаткові підстави, відповідач вказав на розбіжності в текстах зовнішньоекономічного контракту.

Суд не приймає до уваги такі посилання Івано-Франківської митниці, оскільки такі не були покладені в основу спірного рішення для визначення митної вартості товару. Деякі неточності в тексті контракту не свідчать про неправильні числові значення складників митної вартості товарів, а лише можуть бути зумовлені особливостями виготовлення документів компанією-нерезидентом, з якою укладено відповідний контракт та особливостями здійснення перекладу різними перекладачами.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей тощо) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для автоматичного висновку про недостовірність усієї інформації, що ними відображена, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару. При цьому суд враховує, що за змістом контракту та інвойсу, які в силу положень частини другої статті 53 Митного кодексу України є основними документами, що підтверджують митну вартість товару, визначено однакові умови поставки, а відповідачем, своєю чергою, не доведено, що виявлені ним недоліки змісту вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Водночас, суд вважає, що якщо позивачем в рамках одного зовнішньоекономічного контракту, за тотожнім пакетом документів, одним морським судном, привезено шість товарних позицій, а відповідачем скориговано митну вартість лише двох позицій товару (активованого вугілля), то вказане свідчить про безпідставність здійсненого коригування.

Якщо митному органу вистачило документів та відомостей, жоден із них не викликав сумнівів та не вважався неповним або неточним для визнання митної вартості решти товару, то і для підтвердження митної вартості за двома іншими позиціями (активоване вугілля), які надійшли аналогічним чином за аналогічними документами, документів та відомостей було достатньо.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд приходить до переконання, що коригування митної вартості імпортованого товару відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які в свою чергу підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, декларант надав всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових документів не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Відсутність визначених митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 Митного кодексу України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA206020/2023/000052/1 від 23.08.2023 не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митниця обмежилася лише посиланням на МД від 24.04.2023 № UА206020/2023/006790 в якості інформації щодо товару, митне оформлення якого вже здійснено.

Однак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

При коригуванні митної вартості декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України не має.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про автомобіль.

Ненаведення у спірному рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію.

Отже, доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозився, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого статтею 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" 5368 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA206020/2023/000052/1 від 23.08.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000346 від 23.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул.Чорновола,159, м.Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА ПЛАНЕТ ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ 41039851, вул.Малевича Казимира, буд.86, м.Київ) сплачений судовий збір в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім)грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.