Постанова

від 01.10.2010 по справі 760/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а-760/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року                                                                                           м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                      Катаєвої Е.В.

секретаря                                  Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфолюкс” до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси, за участю Прокуратури Приморського району міста Одеси про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень –рішень та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфолюкс” (далі ТОВ “Інфолюкс”) з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення ДПІ №0055011502/0 від 26.06.09 року та №0068371502/1 від 17.09.2009 року, а також зобов’язати відповідача відновити на картці особистого рахунку позивача суму належного бюджетного відшкодування.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки акту №8210/15-2 від 19.06.2009 року, на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення, про неправомірне відображення суми ПДВ у складі податкового кредиту у розмірі 4505612,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ “Технотек - ЛТД”, ТОВ “Донпромекс”, ПП “Рессон”, ТОВ “Донмаштехніка” і інших невизначених контрагентів, неправомірні, оскільки на момент здійснення угод суми, що дають право на віднесення у податковий кредит, контрагенти постачальники були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а наступне їх виключення з ЄДР та анулювання реєстрації як платників податку не може впливати на їх право формувати податковий кредит. На момент взаємовідносин з контрагентами ТОВ “Інфолюкс” були дотримані всі вимоги, які дають підприємству право на віднесення сум у податковому кредиту, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».   

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання слухати справу за позовом ТОВ “Інфолюкс до ДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень №0055011502/0 від 26.06.09року та №0055011502/1, №0068371502/1 від 17.09.2009р. у його відсутність, та зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.  

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник прокуратури Приморського району м.Одеси до судового засідання не з’явився, причини не явки суду не повідомив, був повідомлений про час та день слухання справи належним чином та своєчасно.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфолюкс” (код ЄДРПОУ 32474400) зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 11.04.2003 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №022511 (а.с.37). Взято на податковий облік у ДПІ у Приморському районі міста Одеси за № 1553, зареєстрований платником податку на додану вартість 27.05.2003 року, свідоцтво №100019832 (а.с.39).

ДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “Інфолюкс”, за результатами якої складений акт №8210/15-2 від 19.06.2009 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ “Інфолюкс” з питань правомірності формування податкового кредиту та повноти декларування податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ “Технотек - ЛТД”, ТОВ “Донпромекс”, ПП “Рессон”, ТОВ “Донмаштехніка” і інших невизначених контрагентів, уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок наданих у звітних періодах за січень –червень 2009 року за попередні періоди.

На підставі Акту №8210/15-2 від 19.06.2009 року ДПІ 26.06.2009 року  прийняло податкове повідомлення-рішення  №0055011502/0 (а.с.6), за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі  6748694,70 гривень (4505612,0грн. - за основним платежем, 224382,7грн.- штрафна (фінансова)санкція) за встановлені перевіркою порушення  пп. 7.2.4 п.7.2,пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість ” від 03.04.1997року №168/97-ВР, пп.15.1 ст15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000року (далі Закон України  №2181) .  

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0055011502/0  від 26.06.2009 року в адміністративному порядку в ДПІ, рішенням ДПІ 350988/10/25-012 від 17.09.2009 року про результати розгляду первинної скарги скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0055011502/0 від 26.06.2009 року – без змін, а також у зв’язку з виправленням технічної помилки, допущеної в акті перевірки, було збільшено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0055011502/0 від 26.06.2009 року на 4000грн. основного платежу та 11723,30 застосованих штрафних санкцій (а.с.151-156). На підставі цього рішення 17.09.2009 року ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0055011502/1, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 6748694,70 гривень, а також податкове повідомлення-рішення №0068371502/1, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі  15723,3 гривень (4000,0грн. - за основним платежем, 11723,3грн.- штрафна (фінансова)санкція)   (а.с.7).

Податкове повідомлення-рішення №0068371502/1 від 17.09.2009 року було оскаржене в адміністративному порядку в ДПІ, за рішенням якої про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення –рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с. 125-129)

Повторні скарги були направлені позивачем в ДПА в Одеській області, та ДПА України, якими прийняті рішення про результати розгляду повторних скарг, якими скарги позивача залишені без задоволення (а.с. 130-143).   

В Акті зазначено, що на порушення вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР ТОВ “Інфолюкс”, яке у січні-червні 2009 року надало до ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ, в яких уточнював показники податкових декларацій попередніх періодів, а саме, квітень –липень, вересень-грудень 2007 року, лютий-листопад 2008 року, січень-березень 2009 року, включаючи до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних у періодах квітень –липень, листопад 2005 року, січень-квітень 2006 року. В результаті зазначених порушень неправомірно відображено суму ПДВ у складі податкового кредиту у розмірі 4505612,00грн.. З урахуванням виправленої технічної помилки в рішенні ДПІ за результатами розгляду первинної скарги ця сума складає - 4509612,00грн  

Крім того, усі контрагенти , що виписували податкові накладні, у ті періоди, за які ТОВ “Інфолюкс” виправляв помилки та у ті періоди, коли ТОВ “Інфолюкс” надавав уточнюючі розрахунки, вже припинили свою діяльність, про що в Державному реєстрі юридичних осіб внесені відповідні записи.

Суд вважає, що висновки Акту перевірки №8210/15-2 від 19.06.2009 року є обґрунтованими, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення законними. При цьому суд виходить з наступного.  

           Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, в якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6  статті 1 Закону України №168/97-ВР звітний (податковий) період –період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов’язання –загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

           Виходячи з вказаних положень Закону України №168/97-ВР відображення як податкових зобов’язань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватись саме за звітний період, в якому ці податкові зобов’язання у одного суб’єкта господарювання та відповідно право на податковий кредит у другого  суб’єкта господарювання (його контрагента)  виникли.  

           Визначення податкового кредиту саме як право, а не обов’язок, платника податку зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатись  цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами є відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином.  Чинним законодавством не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права включення ПДВ до податкового кредиту, платник податку таким правом не скористався, вважається що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

              Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку. Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

              Пунктом 5.1 ст.5 Закону України  №2181  визначено, що податкове зобов’язання, самостійне визначене платником податків у податкової декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею15 цього Закону) платник податку самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.  Податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податку у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше ,- за днем її фактичного подання.   

            Таким чином, висновок Акту перевірки, що ТОВ “Інфолюкс” не мав право включати до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, з моменту виписування та  дати виникнення права  на включення до складу податкового кредиту яких на час подання уточнюючих розрахунків минуло більш ніж 1095 днів, незалежно від дати отримання такої накладної, повністю відповідає вищезазначеним вимогам законодавства.   

Перевіркою також було встановлено, що контрагенти, що виписували податкові накладні, у ті періоди, за які ТОВ “Інфолюкс” виправляв помилки та у ті періоди, коли ТОВ “Інфолюкс” надавав уточнюючі розрахунки, вже припинили свою діяльність, про що в Державному реєстрі юридичних осіб внесені відповідні записи.

           Так, ТОВ “Технотек - ЛТД” ліквідоване за рішенням власника, державна реєстрація підприємства припинена 25.12.2006 року, про що в ЄДР зроблено запис №2661110003003272. З обліку в ДПІ у Київському районі м.Донецька знято 26.12.2006 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.10.2006 року. ТОВ “Донпромекс” ліквідоване 29.11.2006 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.10.2006 року. ПП “Рессон” ліквідоване 12.07.2006 року, свідоцтво платника податку анульовано 28.03.2006 року. ТОВ “Донмаштехніка” ліквідовано за рішенням власника, державна реєстрація підприємства припинена 06.10.2006 року, знято з обліку в ДПІ 13.09.2006 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 01.08.2006 року.  Зазначені контрагенти після припинення своєї діяльності не могли направити на адресу   ТОВ “Інфолюкс” податкові накладні, виписані у періодах квітень-липень, листопад 2005 року, січень-квітень 2006 року, які ТОВ “Інфолюкс” в свою чергу включив  до складу податкового кредиту шляхом надання у січні –червні 2009 року уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ, в яких уточнював показники податкових декларацій попередніх періодів, а саме квітень-липень, вересень-грудень 2007, лютий –листопад 2008 року, січень-березень 2009 року.

          Оскільки податкове повідомлення-рішення №0068371502/1, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі  15723,3 гривень (4000,0грн. - за основним платежем, 11723,3грн.- штрафна (фінансова)санкція) прийняте за результатами розгляду первинної скарги на підставі цього ж акту перевірки у зв’язку з виправленням лише технічної помилки, суд вважає його також законним та обґрунтованим.  

Відповідно до п.6.6 п.6 Закону України  №2181 у разі, коли нарахована сума податкового зобов’язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов’язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена.  

Суд вважає, що позовні вимоги щодо  зобов’язання відповідача відновити на картці особистого рахунку позивача суму належного бюджетного відшкодування є похідними від вимог про визнання неправомірними та скасування вищезазначених податкових повідомлень –рішень, а тому також не підлягають задоволенню.

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,   

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфолюкс” до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси, за участю Прокуратури Приморського району міста Одеси про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень –рішень та зобов’язання вчинити певні дії–відмовити.

Постанову  може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання   постанови у порядку ст.160 КАС України.  

Суддя:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфолюкс” до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси, за участю Прокуратури Приморського району міста Одеси про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень –рішень та зобов’язання вчинити певні дії–відмовити.     

01 жовтня 2010 року