Рішення

від 08.01.2024 по справі 640/24876/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року м. Київ № 640/24876/21

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Панової Г.В., суддів: Василенко Г.Ю., Шевченко А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків міста Києва»

до Кабінету Міністрів України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Київська міська рада

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків міста Києва» (далі позивач, Асоціація ОСББ м. Києва) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі відповідач, Уряд), в якому просила суд: 1) визнати дії Кабінету Міністрів України в частині не прийняття Порядку та умов передачі безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України протиправними; 2) зобов`язати Кабінет Міністрів України протягом 30-ти днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення та затвердження Порядку та умов передачі безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, як це передбачено частиною другою статті 42 Земельного кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 було відкрито провадження у справі № 640/24876/21 та вирішено здійснювати розгляд такої колегією суддів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - Київську міську раду та на стороні відповідача - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Обґрунтовуючи право звернення до суду позивач зазначає, що Асоціація була створена у встановленому Законом України від 29.11.2001 № 2866-III порядку з метою захисту, лобіювання та представлення спільних інтересів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків міста Києва, які є її членами. Так, останнім часом на адресу Асоціації від її членів почали надходити непоодинокі звернення щодо вжиття позивачем заходів захисту та надання допомоги в оформленн об`єднаннями співвласників багатоквартирних речових прав (права власності, права постійного користування) на земельні ділянки, розташовані під їхніми будинками та прибудинкових територій до таких будинків, у зв`язку із відсутністю до сьогодні розробленого Урядом на виконання вимог ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України порядку про безоплатну передачу у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку (зокрема, в особі їх ОСББ) земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. У зв`язку із цим та з метою захисту прав та законних інтересів членів Асоціації в оформленні ними прав на земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки та належні до них будівлі і споруди, а також прибудинкова територія, позивачем було вирішено звернутися із цим позовом до суду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на безпідставність заявлених позовних вимог у зв`язку із тим, що норми п. 5 ст. 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (саме зазначеним Законом були внесені описані позивачем зміни до ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України) не містять приписів зобов`язального характеру, які б встановлювали безпосередньо для Кабінету Міністрів України обов`язок і термін розробити Порядок та умови передачі безоплатно у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. Крім того, відповідач зіслався на відсутність документального підтвердження порушення прав та інтересів членів Асоціації (зокрема, в частині оформлення права постійного користування земельною ділянкою) внаслідок факту неприйняття вищезгаданого Порядку.

Згодом, 15.02.2022 від представника відповідача через канцелярію суду надійшли доповнення до відзиву на позов, де Кабінетом Міністрів України наведені додаткові заперечення проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що Кабінетом Міністрів України з метою практичної реалізації норми ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України вживалися та вживаються дії, які націлені на розробку Порядку та умов передачі безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. На підтвердження вказаних аргументів відповідач подав до суду пакет документальних доказів.

У подальшому, у звязку із припинням здійснення Окружним адміністративним судом міста Києва правосуддя з причини його ліквідації відповідно до прийнятого Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», вказана справа була передана за встановленою законом юрисдикцією на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 справу прийнято до провадження суддею Пановою Г.В., вирішено здійснювати розгляд справи у складі колегії суддів за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Також відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів визначено склад колегії: головуючий суддя: Панова Г.В., судді: Василенко Г.Ю., Шевченко А.В.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позов, де узагальнив наведені ним у попередньо поданих відзиві та доповненнях до відзиву заперечення проти доводів позивача.

Крім того, представник відповідача подав до суду клопотання про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. Дослідивши вказане клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки в ухвалі від 06.02.2023 судом вже було визначено в якому саме провадженні суд розглядатиме дану справу, оскільки вона підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, і не відноситься до переліку справ, який визначений у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які підлягають розгляду виключно в порядку загального позовного провадження. Отже, зважаючи на відсутність у поданому відповідачем клопотанні належних обгрунтувань, які б могли спростувати зазначені висновки адміністративного суду із посиланням на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні правові підстави для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Треті особи свої пояснення по суті заявлених позовних вимог та/або заперечень відповідача до суду також не подали.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків міста Києва» (код ЄДРПОУ 43740044) за даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.08.2020 є зареєстрованою юридичною особою.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Асоціації (затвердженого рішенням (протоколом №1) установчих зборів засновників такої від 23.07.2020) створена відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для захисту, лобіювання та представлення спільних інтересів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, які є її членами та розвитку інституту об`єднань співвласників багатоквартирних будинків в цілому та діє на підставі чинного законодавства України та Статуту.

Згідно з пунктом 2.1 Статуту метою діяльності Асоціації в тому числі є координація діяльності членів Асоціації щодо сприяння створенню орагнізаційних, економічних, правових і соціальних умов, необхідних для ефективного вирішення завдань направлених на підвищення якості управління будинками, спорудами, житловими комплексами та забезпечення їх належної експлуатації, розвитку інфрастуктури міста, впровадження інновацйних технологій в житлово-комунальне господарство України, тощо; лобіювання інтересів та захист прав членів асоціації перед органами державної влади, місцевого самоврядування, міжнародними організаціями та іншими суб`єктами господарювання.

Також, відповідно до п. 2.2 Статуту предметом діяльності Асоціації серед іншого є захист інтересів членів останньої в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, перед іншими юридичними та фізичними особами; інформування та консультації членів Асоціації з питань законодавства.

Суд встановив, що за змістом наявного у позовних матеріалах витягу з протоколу № 10 правління Асоціації ОСББ м. Києва, датованого 12.08.2021, за наслідком розгляду Асоціацію звернень її членів щодо реалізації останніми прав на безоплатне отримання у власність або в постійне користування земельних ділянок, на яких розташовані відповідні багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі (споруди) та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, було вирішено уповноважити Асоціацію звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах членів Асоціації із позовом до Кабінету Міністрів України про зобов`язання останнього виконати вимоги ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

У силу положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Кабінету Міністрів України визначені Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

За загальним правилом повноваження трактується як сукупність прав і обов`язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.

За змістом норм ст. 113 та 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який зокрема забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» перебачено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належить забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» установлено, що Кабінет Міністрів України у сфері охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів.

Водночас повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин визначені у ст. 13 Земельного кодексу України. А саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом; г) координація проведення земельної реформи; ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель; д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою; е) встановлення порядку проведення моніторингу земель; е-1) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Водночас, в ч. 2 ст. 42 цього ж Кодексу (в редакції Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII) закріплено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Також ч. 1 та 2 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 1 парагр. 32, п.п. 1 і 2 парагр. 33 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.

Розроблення проекту акта починається невідкладно після отримання відповідного завдання та триває виходячи з необхідності врахування у загальному часі підготовки проекту акта вимог, встановлених цим Регламентом щодо часу, достатнього для погодження проекту акта заінтересованими органами, та часу, достатнього для проведення правової експертизи Мін`юсту та експертизи Секретаріату Кабінету Міністрів.

Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів. Зокрема, такими розробниками проектів актів Уряду є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Поряд з цим, положеннями гл. 2 розд. 6 згаданого Регламенту визначені повноваження та порядок участі Кабінету Міністрів України у законопроектній діяльності. Так, згідно із п. 1 парагр. 70, парагр. 71 вказаної глави розд. 6 Регламенту законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін`юстом, іншими центральними органами виконавчої влади з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України, главами 2-5 розділу 4 цього Регламенту для проектів постанов Кабінету Міністрів, та з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», п. 2 парагр. 9 розд. 2 Регламенту, Прем`єр Міністр України, зокрема, спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, дає з цією метою доручення, обов`язкові до виконання зазначеними органами та посадовими особами.

Зокрема, у разі коли питання, що потребує вирішення, належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, доручення Прем`єр-міністра надається такому міністрові. Доручення Прем`єр-міністра оформляється як офіційний документ організаційно- розпорядчого характеру на спеціальному бланку.

При цьому, суд звертає увагу, що наведеним Регламентом не встановлено конкретних термінів вчинення дій відповідачем відносно процедури розробки та прийняття актів.

У контексті з наведеним представник Уряду повідомив суд, що дорученням Прем`єр-міністра України від 25.06.2015 № 24185/1/1-15 на виконання Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» було доручено відповідним міністерствам, серед іншого:

- на підставі абз. 2 п. 6 ст. 13 вказаного Закону - підготувати та внести до 01.07.2015 в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект порядку списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої; влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності;

- на підставі абз. 4 і 5 п. 6 ст. 13 цього ж Закону забезпечити до 01.12.2015 разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади внесення в установленому порядку на розгляд Уряду проектів відповідних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, а також подання пропозицій щодо скасування актів Кабінету Міністрів, що суперечать Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

- на підставі абз. 6 п. 6 ст. 13 згаданого Закону забезпечити до 01.12.2015 приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до вказаного Закону та про результати такого приведення проінформувати Кабінет Міністрів України.

З урахванням наведеного Кабінетом Міністрів України на виконання вимог ст. 13 Закону України від 14.05.2015 №417-VІІІ було скеровано відповідне доручення до профільних органів, до компетенції яких належить вирішення питань передбачених нормою згаданого закону.

На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 25.06.2015 №24185/1/1-15 листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.11.2015 № 12/90-9-3443 (далі - Мінрегіон) повідомлено Кабінет Міністрів України, що Мінрегіоном, зокрема, розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку безоплатної передачі земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку», який на момент формування вказаного листа Мінрегіону готувався на погодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Разом з тим, листом Мінрегіону від 31.12.2015 №7/9-15395 щодо питань розроблення порядку безоплатної передачі земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку останнім, до відома Кабінету Міністрів України було доведено наступне: «Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати, що питання передачі земельних ділянок співвласникам багатоквартирних будинків можливо вирішити лише у разі внесення комплексних законодавчих змін зокрема до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Натомість, врегулювання вказаних відносин актом Кабінету Міністрів України не забезпечить реалізації прав співвласників багатоквартирних будинків на відповідні земельні ділянки».

З метою вирішення описаної проблематики врегулювання питання передачі у власність власникам квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках земельних ділянок, як було повідомлено Уряд в іншому листі Мінрегіону від 27.03.2018 №12/20-09-749, до Верховної Ради України скеровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок багатоквартирних будинків», який зареєстровано 03.12.2015 за № 3576.

Також, у своєму листі від 06.07.2019 № 12/20-9-1700 Мінрегіон, посилаючись на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 4154/0/2-18, проінформував Кабінет Міністрів України про те, що Міністерством з метою опрацювання питання передачі у власність або в постійне користування земельних ділянок співвласникам багатоквартирного будинку також було ініційовано проведення наради за участі представників Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут проектування «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя». За результатами відповідного обговорення учасниками надано пропозиції про доцільність відведення земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок та прибудинкова територія, у межах, мінімально необхідних для забезпечення безпечної експлуатації, належного утримання багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб громадян. При цьому, наголошено, що передачу таких земельних ділянок доцільно здійснювати в користування об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та/або управителю багатоквартирним будинком за цільовим призначенням «для експлуатації та обслуговування житлового будинку». Водночас, для реалізації зазначеного, за необхідне є внесення змін до законодавства за аналогією із процедурою передачі державного майна у користування. У вказаному листі Мінрегіоном також з акцентовано увагу, що робота з врегулювання порушеного питання триває.

На виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 №4154/0/2-18 листом Мінрегіону від 04.01.2019 №1/9.2/31-19 повідомлено, що наразі, триває робота з підготовки законопроекту, метою якого є врегулювання проблемних питань, що виникають при реалізації законів України «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Також, зазначено, що враховуючи прийняття нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на опрацюванні перебувають низка питань, які виникають у процесі його впровадження, в тому числі шляхом підготовки проекту законодавчого акта, який комплексно врегулює всі порушенні питання.

На виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 4154/0/2-18 листами Мінрегіону від 08.04.2019 № 1/9.3.2/5097-19 і від 04.09.2019 №1/9.3.2/6347-19 останнім повідомлено Секретаріат Кабінету Міністрів України, що з метою опрацювання питання передачі у власність або постійне користування земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, співвласникам багатоквартирного будинку, а саме з метою напрацювання пропозицій, щодо можливих шляхів (концептуальних напрямів) його врегулювання та підготовки відповідного законопроекту в Комітеті Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства утворено робочу групу, в якій триває опрацювання відповідного питання.

На виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 4154/0/2-18 листами Мінрегіону від 08.10.2019 №1/9.3.2/14161-19 та від 31.01.2020 №1/9.3.2/442-20 повідомлено Секретаріат Кабінету Міністрів України, що програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 №849 та схваленою Верховною Радою України 04.10.2019, Мінрегіоном передбачено ціль 10.4, яка передбачає: «Для громадян, які проживають у багатоквартирних будинках, необхідно вдосконалити механізми управління, що максимально продовжать строк їх експлуатації, зокрема, встановити порядок передачі безоплатно у власність співвласникам багатоквартирних житлових будинків земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також унормувати на законодавчому рівні спірні питання управління спільним майном у багатоквартирному будинку». З метою забезпечення вказаної цілі у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України триває робота з підготовки законопроекту, метою якого є врегулювання проблемних питань, що виникають у випадках реалізації законів України «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», серед яких питання передачі у власність або в постійне користування земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинку в тому числі і прибудинкової території

Поряд з цим Верховною Радою України 03.12.2020 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон України №1060-ІХ), який набрав чинності 01.05.2021.

Даним нормативно-правоим актом було внесено ряд змін як до законів України, так і до підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, з метою створення належного підґрунтя для формування на законодавчому рівні підстав, які б давали змогу належним чином забезпечити передачу у власність або у постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинку в тому числі і прибудинкової території.

Зокрема, абз. 5 п. 3 розд. II Закону України № 1060-ІХ наказано Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України проект закону України, про внесення комплексних законодавчих змін, зокрема до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», щодо врегулювання питання реалізації співвласниками багатоквартирних будинків права на отримання у користування чи власність земельних ділянок, на яких розташовані такі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території.

З метою виконання приписів зазначеного абзацу п. 3 розд. II Закону України № 1060-ІХ Прем`єр-міністром України надано доручення від 14.06.2021 № 18883/1/1-21, у пункті 9 якого, сформовано прохання забезпечити внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України відповідного законопроекту.

Листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.08.2021 № 18883/10/1-21 (далі - Мінагрополітики) повідомлено Кабінет Міністрів України, що з метою забезпечення належної та якісної підготовки відповідного законопроекту, враховуючи здійснення Мінагрополітикою першочергової розробки законопроектів визначених Планом законопроектної роботи Верховної Ради України наявна необхідність перенести термін виконання пункту 9 доручення на І квартал 2022 року.

Надалі Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики листом від 05.07.2021 №04-1/12-2021/218876 сформована пропозиція та висловлена відсутність заперечень щодо можливості включення зазначеного законопроекту до Плану законопроектної діяльності на І квартал 2022 року.

Листом віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України від 21.07.2021 №18883/6/1-21 звернено увагу Мінагрополітики на необхідності внесення Кабінету Міністрів України на розгляд Верховної Ради України законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг».

Надалі, за наслідком вжитих дій, які вбачаються, зокрема, з листа Мінагрополітики від 30.07.2021 № 21-1342-02-5546, доручень першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України від 05.08.2021 №18883/11/1-21, від 30.09.2021 № 18883/38/1-21 листів Мінрегіону від 12.08.2021 №1/9.5./2988-21, від 24.09.2021 №1/9.1./3487-21, від 13.010.2021 №1/9.5./3735-21, на даний час триває розробка відповідного законопроекту, який наразі, перебуває на погодженні в органах виконавчої влади.

Дослідивши та проаналізуваши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про вжиття відповідачем у межах визначеної чинним законодавством компетенції необхідних заходів з метою реалізації норми ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України, а саме щодо розробки за участі профільного міністерства законопроекту для врегулювання правовідносин, що можуть виникнути у випадку реалізації співвласниками багатоквартирних будинків права на отримання у користування чи власність земельних ділянок, на яких розташовані такі будинки та прибудинкові території, для подальшого скерування вказаного законопроекту на розгляд до Верховної Ради України.

Такі дії Уряду не суперечили положенням Регламенту та Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Водночас у ході судового розгляду справи позивач не подав до суду документальних доказів та не повідомив суд про існування останніх, які б могли свідчити про порушення Урядом внаслідок вчиненя описаних вище дій прав та інтересів членів Асоціації, за захистом яких позивач звернувся до адміністративного суду.

Проаналізувавши зміст заявленої позивачем основної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття Порядку безоплатної передачі у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельних ділянок під таким будинком і в межах прибудинкової території суд дійшов висновку, що така була сформована не у відповідності до наведених у позові підстав (а саме доводів про допущення відповідачем бездіяльності, що полягає у не прийнятті зазначеного Порядку).

Так, під «бездіяльністю» слід розуміти не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, тобто пасивна поведінка, що може поєднуватися із вчиненням інших дій.

Трактуючи поняття протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 у справі №342/158/17 сформував наступні висновки: «Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.».

У силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені правові висновки Касаційного суду та виходячи з обсягу встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку неприйняття відповідачем станом на момент звернення Асоціації ОСББ м. Києва із цим позовом до суду саме Постанови про затвердження Порядку на виконання ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України, а натомість вжиття ним заходів з організації розробки законопроекту для врегулювання відповідних правовідносин в порядку, визначеному Регламентом, не може свідчити про допущення Урядом по відношенню до членів Асоціації ОСББ м. Києва (в особі позивача) протиправної бездіяльності. Як наслідок не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем основної вимоги та похідної від неї вимоги зобов`язального характеру.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про правомірність вчинених відповідачем дій на виконання норми ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України та відсутність факту допущення ним по відношенню до позивача протиправної бездіяльності, що, відповідно, свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 9, 14, 33, 73 78, 90, 139, 143, 242 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий - суддя Панова Г. В.

Судді: Василенко Г.Ю.

Шевченко А.В.