Рішення

від 09.01.2024 по справі 320/12960/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року справа №320/12960/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРАСТ ЛТД" про стягнення податкового боргу,

у с т а н о в и в:

20.04.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРАСТ ЛТД" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- стягнути податковий борг у розмірі 523657 грн. 43 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 523657,43 грн., яка виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум грошових зобов`язань, згідно податкових декларацій та прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 24.04.2023 (суддя ОСОБА_1) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 30.10.2023 №231-р/ка.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/12960/23 передано 02.11.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 адміністративну справу прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та вирішено, здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «ФІНТРАСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41192571) має заборгованість , з податку на додану вартість (14060100), яка становить 523 657,43 гривень.

Дана заборгованість зі сплати податку на додану вартість виникла на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 24.01.2018 за №9297062360;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 20.02.2018 за №0114861206;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 14.02.2018 за №0100971206;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 22.04.2018 за №9074064923;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 23.04.2018 за №0238751206;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 01.10.2018 за №0663881206;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 12.12.2018 за №0929161206;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 03.12.2018 за №0886991213;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 19.02.2019 за №0136791213;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 22.04.2019 за №9080870929;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 30.01.2020 за №0092210411.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день звернення до суду, наявна заборгованість, яка є узгодженою, з податку на додану вартість та є непогашеною.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі - ПК України).

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що відображені відповідачем у податковій декларації податкові зобов`язання з податку на додану вартість є узгодженими, а тому не підлягають додатковій перевірці.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до відомостей наявних, у матеріалах справи та на сайті https://opendatabot.ua/c/41192571, місце знаходження/реєстрації Товариства є вул. Старосільська буд. 26, м. Київ, 02105.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень: від 20.02.2018 за №0114861206; від 14.02.2018 за №0100971206; від 23.04.2018 за №0238751206; 01.10.2018 за №0663881206; від 12.12.2018 за №0929161206; від 03.12.2018 за №0886991213; від 19.02.2019 за №0136791213; від 30.01.2020 за №0092210411, які були повернуті відправнику у зв`язку із неотриманням адресатом (з незалежних від відправника причин), відтак вважаються належним чином врученими в силу положень п. 42.2 ст. 42 ПК України.

Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, в тому числі з ЄДРСР, відсутні, доказів щодо оскарження цих податкових повідомлень-рішень суду надано не було.

З аналізу матеріалів справи та норм права суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, податковим органом сформована податкова вимога та дану вимогу також направлено у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України, за місцем чинної реєстрації відповідача.

Суд звертає увагу про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаної податкової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, що виникла на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень та вимоги.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 523657,43 грн, який виник з податку на додану вартість.

Пунктом 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов у встановлений судом строк.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРАСТ ЛТД" з рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, податковий борг у сумі 523657 (п`ятсот двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 43 копійки.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.