Ухвала

від 09.01.2024 по справі 460/28582/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 січня 2024 року м. Рівне№460/28582/23

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ОІЛ ТРЕЙДІНГ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, та вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ОІЛ ТРЕЙДІНГ" (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач зареєстрований у Підсистемі «Електронний суд» (Електронний суд) підсистеми ЄСІТС, отримав ухвалу суду - 29.12.2023.

Ухвалою суду про залишення позову без руху визначено, що звернувшись 26.12.2023 до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом; позивачу запропоновано надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.

08 січня 2024 року позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, де зазначив про відсутність відповідного бюджетного фінансування (КЕКВ 2800) на 2023 рік для оплати судового збору. Зазначив, що ним здійснювалися всі можливі заходи, а саме скеровано пропозиції про проведення змін по КПКВК 2507110 щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800, щоб у встановлений законом строк звернутися до суду з відповідною позовною заявою. При формуванні потреби у видатках на 2023 рік позивач не міг знати та передбачити, що будуть зміни до законодавства, що призведе до збільшення кількості боржників перед Фондом з 10 (за минулий рік) до 300 судових справ. Відсутність коштів для сплати судового збору позбавила можливості вчинити позивачем процесуальну дію у визначений законом строк. Позивачем відповідно до його діяльності здійснювалися внутрішні заходи по формуванню списку боржників для повторного звернення до суду, з метою ефективного і доцільного використання бюджетних коштів за КЕКВ 2800. Вважає, що означені причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом є поважними, у зв`язку з чим просить поновити такий строк.

Суд констатує, що обставини, з якими позивач пов`язує поважність причин пропуску строку звернення до суду у даних правовідносинах, не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на таке.

Судом установлено, що позивач звертався до суду з позовом до цього відповідача: ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 позовну заяву залишено без руху; ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

За правилами частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Верховний Суд у постановах від 06.112020 у справі №160/8707/19, від 05.07.2018 у справі №809/1933/16 та від 08.09.2019 у справі №809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність/недостатність бюджетного фінансування не є підставою для поновлення суб`єкту владних повноважень строку на звернення до суду.

У постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «...особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду».

Отже зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду причини не є поважними та не можуть бути підставою для задоволення такої заяви.

За приписами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За правилами пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ОІЛ ТРЕЙДІНГ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

За правилами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 09 січня 2024 року.

Суддя К.М. Недашківська