Постанова

від 09.01.2024 по справі 520/16179/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 р. Справа № 520/16179/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 14.09.23 по справі № 520/16179/23

за позовом Приватного акціонерного товариства " Верхньоводяне"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Верхньоводяне" (далі за текстом також - позивач, ПРАТ "Верхньоводяне") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом також - відповідачі), у якій просило скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876380/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне»; скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876383/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 12.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне»; скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876379/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 13.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне»; скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876382/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 13.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне»; скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876381/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 13.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне»; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 12.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 12.01.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 12.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 12.01.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 13.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 13.01.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 13.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 13.01.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 13.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 13.01.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року позов задоволено.

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876380/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне».

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876383/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 12.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне».

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876379/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 13.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне».

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876382/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 13.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне».

Скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8876381/00851034 від 25.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 13.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 12.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 12.01.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 12.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 12.01.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 13.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 13.01.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 13.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 13.01.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 13.01.2023, подану Приватним акціонерним товариством «Верхньоводяне», датою її фактичного подання на реєстрацію - 13.01.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" витрати зі сплати судового збору в сумі 6710 грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" витрати зі сплати судового збору в сумі 6710 грн. 00 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 520/16179/23 залишено без змін.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року заяву представника Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішень задоволено частково; стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 125,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області; стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 125,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 250,00 грн, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення в оскаржуваній частині, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що задоволений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, їх обсягом.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України доскладу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (надалі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано: копію договору про надання правничої допомоги № 15/06-01 від 15.06.2023, акта приймання-передачі наданих послуг від 01.09.2023 до договору, детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 01.09.2023, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 01-0109 від 01.09.2023.

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, дійшов висновку, що сума, заявлена позивачем до відшкодування, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 250,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн до суду не надано.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 250,00 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 520/16179/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов