Постанова

від 09.01.2024 по справі 280/886/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/886/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 р. (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі №280/886/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (ПАТ«Мотор Січ») звернулось до суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення, прийняті 18.01.2023 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків: №51/32-00-07-03-18 в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1335277,00 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 667638,50 грн.; №52/32-00-07-03-18 - в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 335646,00 грн.

В обґрунтування пред`явленого позову позивач вказував на безпідставність висновків податкової перевірки про відсутність реального здійснення господарських операцій з його контрагентами-постачальниками, оскільки контролюючому органу були надані усі, належно складені первинні документи, якими підтверджується фактичне виконання господарських договорів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 р., ухваленим за результатом розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції не врахував висновки податкової перевірки, які підтверджені податковою інформацією про неможливість виконання контрагентами позивача умов господарських договорів з постачання товарів внаслідок відсутності трудових ресурсів, не підтвердження походження товару по ланцюгу постачання, відсутність, по деяким, постачальникам документів (товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, сертифікати якості, прибуткові ордери), зупинення реєстрації податкових накладних.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Позивач вказує на неспроможність доводів скаржника, оскільки по всім контрагентам, переліченим в акті податкової перевірки, наявні первинні документи. Також, позивач не має можливості здійснювати перевірку походження товару, який ним придбавався, як і не має нести відповідальність за інших суб`єктів господарювання, якими допущені порушення податкового чи іншого законодавства.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10.11.2022 по 14.12.2022 фахівцями відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Мотор Січ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року (від 20.07.2022 №9132028520) з урахуванням уточнюючих розрахунків (від 30.09.2022 №9197561058 та від 20.10.2022 №9215956654), за липень 2022 року (від 19.08.2022 №9162706521) з урахуванням уточнюючих розрахунків (від 30.09.2022 №9197779645, від 14.10.2022 №9211352902, від 20.10.2022 №9215974434) та за серпень 2022 року (від 20.09.2022 №9187750691) з урахуванням уточнюючих розрахунків (від 27.09.2022 №9192914014 та від 20.10.2022 №9216029212). За результатом проведеної перевірки 19.12.2022 складено Акт №585/32-00-07-03/14307794 (т.1 а.с.63-92), на підставі якого відповідачем 18.01.2023 прийняті наступні податкові повідомлення рішення: №51/32-00-07-03-18, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1339585 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 669792,50 грн. (т.1 а.с.56-58), №52/32-00-07-03-18, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 343432,00 грн. (т.1 а.с.60-62). Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення: №51/32-00-07-03-18 - в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1335277,00 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 667638,50 грн. та №52/32-00-07-03-18 - в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 335646,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень в оскарженій позивачем частині. Суд першої інстанції зазначив про те, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальне виконання господарських договорів, отримання товару від контрагентів-постачальників, використання його у власній господарській діяльності. Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування податкового та бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Здійснивши аналіз наведених правових норм суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Скаржник наполягає на тому, що висновки акту податкової перевірки є обґрунтованими, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Контролюючим органом поставлено під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками.

Як зазначено у Додатку 1 до Акту перевірки, проведеною перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.4, ст. 200 Податкового Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження фори та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, в результаті чого AT «МОТОР СІЧ» (ЄДРПОУ 14307794) завищено податковий кредит на суму ПДВ 1670923 грн. при відображенні в податковій звітності за червень 2022 р., липень 2022 р., серпень 2022 р. Взаємовідносини з контрагентами, у яких відсутні можливості здійснення господарських операцій (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, відсутність дозвільних документів (ліцензії, дозволи, тощо), неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації тощо), а саме: ТОВ «ПРОСПЕКТ-ЮГ», ТОВ«АТОМХІМПОСТАЧАННЯ», ТОВ «ЮКУН», ТОВ «ЄВРАЗРОСУКР», ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙДШГ», ТОВ «ФАРУН», ТОВ«СЕРВІС ЦЕНТР «НАВІГАЦІЯ», ТОВ«ПРОМБУД 1», ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕКТР ЛТД», ПП «МЕТРОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ», ТОВ «ТОПСТАР ІНЖИНІРИНГ», ТОВ«МОТОРПРОЕКТ», ТОВ «ОЛІО ТРАНС», ТОВ «ЕЛЕКТРОТРАНСГРУП», ТОВ«ДІЛАЙТ ПРОМ», ТОВ «АГРОСПЕЦТЕХ ПЛЮС», ТОВ «КЕСПРО», ТОВ «ДЕЛЬТА ЛІФТ», ТОВ «АЛВІКОР», ТОВ «ПРОМВАТЕК» (т.1 а.с.93-165).

По ТОВ «ПРОСПЕКТ-ЮГ» ПП «МЕТРОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АЛВІКОР», ТОВ «АГРОСПЕЦТЕХ ПЛЮС» - відсутність трудових ресурсів, по ланцюгу постачання не було знайдено походження товару.

По ТОВ«АТОМХІМПОСТАЧАННЯ», ТОВ«СЕРВІС ЦЕНТР «НАВІГАЦІЯ», ТОВ «ТОПСТАР ІНЖИНІРИНГ», ТОВ«МОТОРПРОЕКТ» - не встановлено транспортування товару до ПАТ «МОТОР СІЧ», перехід права власності, оприбуткування, виробника товару та факт його приймання.

По ТОВ «ФАРУН», ТОВ «КЕСПРО» - не здійснював придбання товару по ланцюгу постачання, відсутність можливості виробництва

По ТОВ «ОЛІО ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА ЛІФТ» ТОВ «ПРОМВАТЕК» ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙДШГ», ТОВ«ПРОМБУД 1», ТОВ«ДІЛАЙТ ПРОМ», ТОВ «ЕЛЕКТРОТРАНСГРУП», ТОВ «ЄВРАЗРОСУКР», ТОВ «ЮКУН» - не здійснював придбання товару по ланцюгу постачання.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства за період, що був підданий податковій перевірці, ґрунтується на наступних доводах: 1) відсутність трудових ресурсів у контрагента-постачальника; 2) неможливість встановлення походження товару по ланцюгу постачання; 2) відсутність документів на підтвердження транспортування, «переходу права власності», оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.

Натомість, судом першої інстанції досліджено зміст договорів, які укладені позивачем та зазначеними контрагентами-постачальниками, а також документів, які надані позивачем на підтвердження реального виконання їх умов, у тому числі, товарно-транспорті накладні.

Зазначені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Відповідачем, у свою чергу, належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податку на додану вартість, або можливої фіктивності контрагента суду не надано та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Висновок про відсутність реального виконання вказаних господарських операцій контролюючим органом зроблено на підставі податкової інформації про те, що операції з контрагентом позивача неможливо підтвердити враховуючи наявні трудові ресурси та основні засоби. Вказані висновки контролюючий орган здійснив на підставі інформації з бази даних ІС «Податковий блок», Архів електронної звітності, Єдиний реєстр податкових накладних, веб-сайту ГУ ДПС України та інших даних Державної податкової служби.

Слід зазначити, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Вказана позиція підтримується Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 р. у справі № 816/809/17, від 27 лютого 2018 р. у справі № 811/2154/13-а.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 р. у справі № 826/11879/13-а, від 08 травня 2018 р. у справі № 815/3526/17, від 23 травня 2018 р. у справі №804/2551/13-а.

Доводи скаржника про зупинення реєстрації податкових накладних стосуються контрагентів контрагентів позивача по ланцюгу постачання і не мають відношення до позивача.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 р. в адміністративній справі №280/886/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 січня 2024 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий