Постанова

від 19.12.2023 по справі 620/4601/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4601/23 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Василенко Я.М.,

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

позивача: не з`явився;

від відповідача (апелянт): Труба А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном "Ніжинський" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастроном "Ніжинський" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області та просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 27.03.2023 за № 3146/ж10/25-01-07-05-01.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення від 27.03.2023 за №3146/ж10/25-01-07-05-01 винесено ГУ ДПС у Чернігівській області з порушенням чинного законодавства, оскільки вказані у акті факти порушень, які були встановлені в ході перевірки, не можуть вважатись достовірними та доведеними за відсутності належних доказів, які б їх підтверджували, а отже, складене на підставі цього акту відповідачем податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 27.03.2023 за № 3146/ж10/25-01-07-05-01; стягнуто з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном "Ніжинський" 2481,00 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт пояснив, що контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки було встановлено факт видачі розрахункового документа невстановленої форми та змісту особи, яка отримує товар (алкогольні напої), що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 3 Закону № 265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону. Деталізуючи обставини, які, на думку контролюючого органу, були залишені поза увагою судом першої інстанції, апелянт вказує, що під час фактичної перевірки магазину Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном "Ніжинський" отримані дані з внутрішньої інформаційної системи СОД РРО "Виторги" про реалізацію однієї пляшки горілки "Первак" ємкістю 0,5 л, сума чеку 365,00 грн, 01.01.2022 о 09:19, за чеком № 31239, без зазначення одного з реквізитів, передбаченого вимогами наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, які є обов`язковими для продажу підакцизних товарів, та має відображати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. На підставі даних, отриманих з внутрішньої системи СОД РРО "Виторги", контролюючим органом було зроблено висновок про те, що після допущення першого порушення позивачем у період з 01.01.2023 по 28.02.2023 проводились торгові операції з продажу алкогольних напоїв на загальну суму 500385,00 грн без зазначення в розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. За наведених обставин, апелянт вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.12.2023.

18.12.2023 позивачем у системі "Електронний суд" сформовано пояснення, у яких останній вказує, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, надав вірну правову оцінку спірним правовідносинам.

Представник апелянта у судовому засіданні 19.12.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання 19.12.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 11.04.2023 ТОВ «Гастроном «Ніжинський» рекомендованою поштою від ГУДПС в Чернігівській області (поштове відправлення № 1400606622769) отримало податкове повідомлення-рішення від 27.03.2023 за №3146/ж10/25-01-07-05-01.

Вказаним податковим повідомленням - рішенням до позивача застосовано передбачену нормами підпункту 54.3.3 п.54.3 Податкового Кодексу України (№2755-71 зі змінами та доповненнями) та ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№265/95-ВР від 06.07.1996 зі змінами та доповненнями), штрафні санкції у загальному розмірі 750 942,50 грн., (з яких, як зазначено в розрахунку штрафних санкцій: 365,00 грн - це 100% від вартості проданого товару без проведення розрахункової операції через РРО чи ПРРО, за порушення вчинене вперше, та 500385,00 грн - це 150% від вартості проданих товарів без проведення розрахункових операцій через РРО чи ПРРО, за кожне наступне порушення).

Підставою для застосування штрафних санкцій у вказаному розмірі у податковому повідомленні - рішенні вказано акт за № 2099/Ж5/25-01-07-05-01 від 02.03.2023, складений за результатами проведення 02.03.2023 фактичної податкової перевірки ТОВ «Гастроном «Ніжинський», у якому зафіксовано допущення порушень вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1996 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) під час реалізації алкогольних напоїв.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу, які ґрунтуються лише посиланням на дані з внутрішніх інформаційних баз та без належних доказів, і полягають у визнанні доведеним фактів порушення ТОВ «Гастроном «Ніжинський» вимог п.1, п.2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 під час проведення ним операцій з реалізації товарів, які до того ж не були навіть конкретизовані та не були ідентифіковані у акті, на загальну суму 500385,00 грн, без роздрукування відповідних розрахункових документів, що мають підтвердити їх виконання, не можуть вважатись доведеними на підставі належних та допустимих доказів, а застосовані таким чином штрафні санкції є такими, що застосовані неправомірно, і мають бути скасовані. Також, суд першої інстанції зазначив, що висновок контролюючого органу про використання позивачем електронно-касового апарату МІНІ-ФП 54.01, згідно з додатком до ліцензії № 25240308202300094 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, з порушенням вимог податкового законодавства суперечить положенням абзацу 3 ст. 12 Закону України від 06.07.1996 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), якими законодавець врегулював всі питання, що стосуються використання платниками податків реєстраторів розрахункових операцій у своїй господарській діяльності. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 27.03.2023 № 3146/ж10/25-01-07-05-01 є протиправним та підлягає скасуванню.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що порушення правил продажу підакцизного товару, які були допущені ТОВ «Гастроном «Ніжинський», були виявлені податковим органом на підставі даних з інформаційної системи СОД РРО «Виторги». Порушення полягало у тому, що 01.01.2022 у належному товариству кафетерії по вул. Вокзальній, 4 у місті Ніжині було реалізовано одну пляшку горілки «Первак» ємкістю 0.5 літрів, вартістю 365,00 грн за чеком № 31239 без зазначення у ньому одного із реквізитів, передбаченого вимогами Наказу Міністерства Фінансів України №13 від 21.01.2016 «Про затвердження форми і змісту розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної з використанням книг обліку розрахункових операцій», які є обов`язковим для продажу підакцизних товарів, та має відображатися номер та серію, відповідної акцизної марки на проданий товар.

Як зазначено в акті, виявлене порушення товариством було допущене вперше.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що на підставі даних отриманих з внутрішньої системи СОД РРО «Виторги», було зроблено також висновок про те, що, після допущення першого порушення, у період з 01.01.2023 по 28.02.2023, ТОВ «Гастроном «Ніжинський» проводились торгові операції з продажу алкогольних напоїв, приблизно на загальну суму у 500385,00 грн, без зазначення в розрахункових документах реквізитів акцизних марок.

За порушення ТОВ «Гастроном «Ніжинський» пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1996 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням притягнуто позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 вказаного Закону.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону № 265/95-ВР.

Оцінюючи доводи сторін стосовно наявності/відсутності складу порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, колегія суддів виходить з того, що фактично у магазині-кафетерії позивача здійснення розрахункових операцій здійснювалося із роздрукуванням фіскальних чеків, однак за висновками контролюючого органу, такі не приймаються через відсутність в них реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), а саме: відсутні серія і номер марки акцизного податку.

Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства фінансів України під 08 червня 2021 року № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за № 832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року, далі - Наказ № 329) розділ II, ІІІ Положення № 13 викладено у новій редакції. Положення № 13 у редакції Наказу № 329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також пунктом 2 Наказу № 329 установлено, що: до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Колегія суддів звертає увагу, що запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2010 року №1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

При цьому, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (абзац сьомий статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", (далі - Закон №481/95-ВР).

Не підлягають маркуванню звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження (абзац п`ятий пункту226.10 статті 226 Податкового кодексу України).

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пункт 14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року.

У свою чергу, марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення № 13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Отже, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували, як алкогольні напої марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 (без штрихових кодів), так і з акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01.05.2020 (з нанесеним штриховим кодом).

Однак, акт перевірки не містить доказів про те, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка.

За наведених обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача, що при продажу алкогольних напоїв за перевірений період позивач мав обов`язок друкувати рядок 9 на фіскальному чеку, тобто цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Колегія суддів наголошує, що факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях суб`єкта владних повноважень, який виступає від імені держави.

Наведене свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено та підписано 08.01.2024.