Ухвала
від 09.01.2024 по справі 120/8149/22
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 120/8149/22

09 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дорожньо-Будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року суд відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року. При цьому, скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.

13 грудня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, однак через відсутність коштів на рахунку податкового органу у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником наголошено на активній поведінці податкового органу, яким було вжито всіх необхідних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі.

Надаючи оцінку доводам апелянта, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджати їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає, що останні фактично дублюють доводи наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення.

При цьому, слід повторно наголосити, що посилання скаржника на відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

В даному випадку, відповідачем вже використано право на оскарження рішення суду першої інстанції внаслідок чого судом прийнято відповідне рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи ДПС є установами, що фінансуються з Державного Бюджету України.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Верховний Суд у постанові від 16 травня 2023 року у справі №820/7245/16 відзначив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вперше відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 20.03.2023 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

08 травня 2023 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дорожньо-Будівельна компанія" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

Більше того, повторно апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 23.11.2023 року, тобто більше ніж шість місяців після повернення первинної апеляційної скарги.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Суд наголошує апелянту, що останній не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Суд зазначає, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. А тому, неподання апеляційної скарги у межах строку на апеляційне оскарження у зв`язку із вищенаведеними обставинами є виключно проблемою внутрішньої організації роботи військової частини, що не дають скаржнику права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційного оскарження судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

В призмі викладеного, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту, в тому числі, фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними та відкриття апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.05.2022 року у справі №806/4190/15, від 14.04.2022 року у справі №420/3670/20, від 18.04.2022 року у справі №200/240/21-а, від 16.05.2023 року у справі №820/7245/16, від 27.01.2023 року у справі № 240/1760/22, від 05.04.2023 року у справі №300/8677/21.

Окрім того, суд зауважує, що факт сплати судового збору повинен був мати місце ще під час подання первинної апеляційної скарги. В даному випадку, апелянту під час його спроб подання апеляційної скарги надавався достатній строк для подання доказів сплати судового збору.

Вказане свідчить виключно про організацію роботи апелянта, проте не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки організація роботи залежить виключно від самої організації.

В призмі викладеного, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту, в тому числі, фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дорожньо-Будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.01.2024
Оприлюднено11.01.2024
Номер документу116184775
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —120/8149/22

Ухвала від 31.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 09.01.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 11.12.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 27.11.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 08.05.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 03.04.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 21.03.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Рішення від 23.02.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Крапівницька Н. Л.

Ухвала від 13.10.2022

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Крапівницька Н. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні