Постанова

від 08.01.2024 по справі 240/8493/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8493/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

08 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "СМК-Полісся" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.11.2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Приватним підприємством "СМК-Полісся" було складено податкову накладну №19 від 26.11.2022 року та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено. Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, позивачем направлено в електронному вигляді витребувані пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції.

За результатами розгляду вказаних документів комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 22.12.2022 №7923511/40851165 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної ПП "СМК-Полісся" №19 від 26.11.2022, посилаючись на те, що встановлено невідповідність поданих документів, а саме платіжне доручення від 28.11.2022 №14936 на суму ПДВ 19385,67грн, ВН від 26.11.2022 №172 на суму ПДВ 29960,00грн, тоді як ПН від 26.11.2022 №19 на суму ПДВ 19385,67грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст.2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункту 7 Порядку № 1165).

Згідно пунктів 10 та 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

При цьому, відповідно до пунктів 4-7, 9, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

У квитанції від 14.12.2022 вказано, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4401 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відмовляючи в реєстрації податкової накладної відповідачем зазначено про невідповідність поданих документів позивачем, а саме платіжне доручення від 28.11.2022 №14936 на суму ПДВ 19385,67грн, ВН від 26.11.2022 №172 на суму ПДВ 29960,00грн, тоді як ПН від 26.11.2022 №19 на суму ПДВ 19385,67грн.

Колегія суддів вважає безпідставними вказані висновки, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "СМК-Полісся" (постачальник), та ТОВ "Уніплит" (покупець) був укладений договір № 42/09-2020 поставки лісової сировини від 10.02.2020 року.

Зі змісту п.1.1. договору вбачається, що постачальник зобов`язується передати Покупцю сировину тріску технологічну, а покупець зобов`язується прийняти сировину та оплатити її вартість на умовах даного договору. Згідно з п. 1.2. договору ціни на сировину є договірними та вказаними з ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 03.11.2022 року позивач відвантажив на користь покупця у борг товар за видатковою накладною №158 на загальну суму 164 436,00 грн. у тому числі ПДВ - 27 406,00 грн., про що позивач виписав на користь покупця податкову накладну № 9 від 03.11.2022 року на суму ПДВ 27 406,00 грн.

04.11.2022 року позивач відвантажив на користь покупця у борг товар за ВН №162 на загальну суму 82 218,00 грн. у тому числі ПДВ - 13 703,00 грн., про що позивач виписав на користь покупця ПН №10 від 04.11.2022 року на суму ПДВ - 13 703,00 грн.

06.11.2022 року позивач відвантажив на користь покупця у борг товар за ВН №163 на загальну суму 164 436,00 грн. у тому числі ПДВ - 27 406,00 грн., про що позивач виписав на користь покупця ПН № 11 від 06.11.2022 року на суму ПДВ - 27 406,00 грн.

07.11.2022 року позивач відвантажив на користь покупця у борг товар за ВН № 164 на загальну суму 164 436,00 грн. у тому числі ПДВ - 27 406,00 грн., про що позивач виписав на користь покупця ПН № 12 від 07.11.2022 року на суму ПДВ - 27 406,00 грн.

За результатами вказаних операцій у покупця перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 575 526,00 грн.

07.11.2022 покупець здійснив оплату на користь позивача на загальну суму 650 000,00 грн (платіжні доручення від 07.11.2022 №№ 13942,14042), в результаті чого у покупця виникла переплата у розмірі 74 474,00 грн. (сума ПДВ 12 412,33 грн.) (650 000,00 грн. - заборгованість у розмірі 575 526,00 грн). Враховуючи положення п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу позивач виписав на користь покупця ПН № 13 від 07.11.2022 на суму ПДВ 12 412,33 грн.

08.11.2022 позивач відвантажив на користь покупця товар за ВН №165 на загальну суму 82 218,00 грн, у тому числі ПДВ - 13 703,00 грн. Враховуючи те, що у покупця була наявна переплата у розмірі 74 474,00 грн (сума ПДВ 12 412,33 грн.), на яку позивачем вже була виписана ПН, останній за результатами постачання товару за ВН №165 виписав ПН № 14 від 08.11.2022 на суму, що є різницею між вказаною переплатою та загальною сумою ВН № 165, саме - 7 744,00 грн., сума ПДВ - 1290,67 грн. За результатами вказаної господарської операції у покупця перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 7 744,00 грн.

09.11.2022 покупець здійснив на користь позивача оплату у розмірі 150 000,00 грн. (платіжне доручення №14115 від 09.11.2022 року), в результаті чого у покупця виникла переплата у розмірі 142 256,00 грн. (сума ПДВ 23 709,33 грн.) (150 000,00 - заборгованість у розмірі 7 744,00 грн).

Враховуючи положення п.201.7 ст.201 Податкового кодексу позивач виписав на користь покупця ПН №15 від 09.11.2022 року на суму ПДВ 23 709,33 грн.

10.11.2022 позивач відвантажив на користь покупця товар за ВН №166 на загальну суму 78 810,00 грн. у тому числі ПДВ - 13 135,00 грн. При цьому, враховуючи те, що у покупця була переплата, на яку вже була виписана ПН, у розмірі, що перевищує вартість товару, що був відвантажений за ВН №166, то податкова накладна на підставі ВН №166 не складалась, що відповідає положенням Податкового кодексу України.

За результатами господарської операції за ВН №166 у покупця залишилася переплата у розмірі 63 446,00 грн.

26.11.2022 позивач відвантажив на користь покупця товар за ВН №172 від 26.11.2022 на загальну суму 179 760,00 грн., у тому числі ПДВ - 29 960,00 грн.

При цьому, враховуючи те, що у покупця була наявна переплата у розмірі 63 446,00 грн., на яку вже було виписано ПН № 15 від 09.11.2022 року, то за результатами господарської операції за ВН №172 позивач виписав на користь покупця ПН № 19 від 26.11.2022 на суму різниці між переплатою (63 446,00 грн) та загальною сумою ВН №172, а саме -116 314,00 грн, у тому числі ПВД -19 385,67 грн.

Після відвантаження товару за ВН №172 від 26.11.2022 у покупця утворилася заборгованість на суму 116 314,00 грн, у тому числі ПВД - 19 385,67 грн, яка і була ним сплачена на підставі платіжного доручення №14936 від 28.11.2022 року.

Таким чином, проаналізувавши дані пояснення та документи, що надавались контролюючому органу після зупинення реєстрації ПН, суд приходить до висновку, що сума ПДВ, яка вказана у видатковій накладній №172 від 26.11.2022 відрізняється від суми ПДВ, яка вказана у податковій накладній №19 від 26.11.2022, у реєстрації якої було відмовлено, та платіжному дорученні №14936 від 28.11.2022 через те, що вартість товару, який відвантажувався на підставі вказаної видаткової накладної, частково оплачувалася за рахунок наявної у покупця переплати (63 446,00 грн).

Дані господарські операції відображено у картці рахунку 361, який було надано до контролюючого органу, а тому відповідач мав можливість проаналізувати цю інформацію та прийти до аналогічного висновку.

При цьому, у наданих поясненнях, а також у скарзі, що була подана позивачем в рамках адміністративної процедури оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивач посилався на зазначені обставини та документи, та пояснював чому сума ПДВ відрізняється.

Отже, позивачем надано первинні документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, як було запропоновано у квитанції №1 після зупинення реєстрації ПН, тим самим спростовано відповідність господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна виписана за першою подією поставка товару відповідно до видаткової накладної №172 від 26.11.2022 з урахуванням переплати, відображеній у картці рахунку 361, які були надані контролюючому органу.

Отже, надані позивачем до контролюючого органу документи повністю підтверджують господарську операцію і податкові зобов`язання, що виникли у продавця та є підставою для реєстрації податкової накладної, виписаної за результатами її проведення.

Суд звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Крім того, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи №822/1817/18, №821/1173/17, №0940/1240/18 та ін.).

При цьому у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з огляду на вказаний критерій ризиковості не було вказано чіткого переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а тому платник податків самостійно визначив та подав такі документи, які суд вважає достатніми щодо спростування критерію ризиковості господарської операції, про який вказано контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. При розгляді скарги ДПС України зазначені обставини також не було враховано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 22.12.2022 №7923511/40851165 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженнями Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №19 від 26.11.2022 року датою її фактичного надходження судом не встановлено.

В даному випадку, зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану позивачем податкову накладну не є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної, оскільки суд надав оцінку тим самим документам та поясненням, які були предметом розгляду комісії.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним, ефективним та гарантує, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та не зумовить повторне звернення позивача до суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №19 від 26.11.2022 року, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення ПН немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правильним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №19 від 26.11.2022 року датою її фактичного надходження.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.