Ухвала

від 29.12.2023 по справі 175/10380/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 175/10380/23

провадження 6/175/454/23

УХВАЛА

29 грудня 2023 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.,

з секретарем Кульпіною Л.Г..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про надання дозволу на примусове проникнення до особи, у якої знаходиться майно боржника,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Сивокозов О.М. звернувся до суду з поданням, в якому просить суд Надати дозвіл на примусове проникнення, приватному виконавцю та залученим особам до проведення виконавчих дій, у виконавчих провадженнях № 73687593, 73687819, 73687881, 73687915, 73687962, до полігону твердих побутових відходів, який перебуває в оренді у третьої особи ТОВ «Інноваційні технології України», код ЄДРПОУ 39794282 за адресою Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Смоленська, 72 та 72а, для вилучення описаного та арештованого майна боржників.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуваю виконавчі провадження № 73687593, 73687819, 73687881, 73687915, 73687962 з виконання виконавчих написів вчинених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світланою Анатоліївною про звернення стягнення на рухоме майно боржника ОСОБА_1 та ТОВ «Екологія Колона №1», яке передане ними в заставу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості 895 350,00 грн., 383 950,00 грн., 384 950,00 грн., 81 250,00 грн. та 91 250,00 грн.

Приватним виконавцем, з метою виконання вимог виконавчих написів, 27.12.2023 року винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на рухоме майно, а саме:

- Гідравлічний екскаватор: марка - КАТО HD 1500СУS; рік випуску 1989; Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ; двигун - НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 ;

- Бульдозер: марка - Т-170; рік випуску - 1990; заводський номер: НОМЕР_4 ; двигун - НОМЕР_5 ; об`єм двигуна - 11150 см.куб.; реєстраційний номер - НОМЕР_6 ;

- Бульдозер: марка - Т-170; рік випуску - 1991; заводський номер: НОМЕР_7 ; двигун - НОМЕР_8 ; об`єм двигуна -11150 см.куб.; реєстраційний номер - НОМЕР_9 ;

- Екскаватор: марки - ЕО2621, рік випуску - 1993; Ідентифікаційний номер - НОМЕР_10 ; двигун - 8173; номерний знак - НОМЕР_11 ;

- Навантажувач фронтальний: марка-Т-156; рік випуску 1984; Ідентифікаційний номер - НОМЕР_12 ; номерний знак - НОМЕР_13 .

До полігону твердих побутових відходів приїхав екіпаж поліції охорони 3009. Сержант поліції ОСОБА_3 та капрал поліції ОСОБА_4 повідомили, що здійснюють охорону об`єкта і тому забороняють вивозити техніку за територію полігону. Представники поліції поставили патрульну машину на виїзді з полігону. На прохання виконавця не здійснювати перешкоджання під час вчинення ним виконавчих дій, відмовились до приїзду слідчо-оперативної групи, заблокували виїздні ворота та не дають можливості вивести виявлену та арештовану виконавцем техніку.

Разом із приїздом слідчо-оперативної групи приїхав адвокат особи, яка орендує полігон ТОВ «Інноваційні технології України», код ЄДРПОУ 39794282. І адвокат, і працівники підприємства, і працівники поліції охорони перешкоджають приватному виконавцю проводити виконавчі дії та вилучити майно на яке необхідно звернути стягнення.

Майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та ТОВ «Екологія Колона № 1» та яке перебуває в заставі у ОСОБА_2 приватним виконавцем описано та арештовано, про що складено відповідну постанову, проте вилучити зазначене майно з території полігону не представляється можливим, так як треті особи, які орендують полігон твердих побутових відходів, адвокат та поліція охорони незаконно утримують майно у себе та перешкоджають виконавцю у доступі до виїзду техніки (майна) з полігону.

Враховуючи вищевикладене, приватний виконавець вважав можливим звернутися до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до особи, у якої знаходиться майно боржника та яка незаконно утримує описане та арештоване майно боржника у себе не маючи на те законних підстав.

В судовому засідання приватний виконавець Сивокозов О.М. своє подання підтримав та просив надати дозвіл на примусове проникнення до особи, у якої знаходиться майно боржника.

Представник стягувача ОСОБА_5 підтримав подання приватного виконавця та просив його задовольнити.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку з залученням працівників поліції, вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Невід`ємною засадою виконавчого провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження`є обов`язковість виконання рішення суду, а згідно закону виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим законом заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для виконання судового рішення, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій/постанова ВС від 12.03.2020 року справа №757/41727/19-ц.

Окрім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.

Отже, зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

До подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_6 , державним виконавцем додано:

- копія виконавчих написів № 1241, 1242, 1243, 1244, 1245 вчинених 26.12.2023 року;

- фотографії на підтвердження факту блокування виїзду співробітниками поліції;

- копії матеріалів виконавчих проваджень №73687593, 73687819, 73687881, 73687915, 73687962.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і вст. 81 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

З поданих приватним виконавцем доказів вбачається, що в процесі примусового виконання було вчинено ряд виконавчих дій, направлені запити щодо встановлення наявності у боржника на праві власності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, отримання боржником доходів.

Крім того, з матеріалів подання вбачається, що з дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з даним поданням з боржника жодних дій, направлених на добровільне виконання рішення боржником не вчинено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Отже, наведені законодавчі норми передбачають можливість примусового проникнення до житла боржника - фізичної особи, при виконанні судових рішень, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла такого боржника. Державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому, наведені положення також свідчать про те, що законодавець передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, і факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, про що до подання додані належні докази.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, ст. 311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій. Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/41727/19-ц.

З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний про наявність зазначених виконавчих проваджень.

Разом з тим, приватним виконавцем не надано суду належних доказів перешкоджання боржником у здійсненні виконавчих дій, зокрема відсутність добровільної згоди боржника на проникнення виконавця.

Відсутність належних та допустимих доказами ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення і відсутність добровільної згоди на проникнення виконавця на територію де знаходиться описане та арештоване майно.

Отже, суд доходить висновку, що приватним виконавцем не доведено факт перешкоджання боржником у здійсненні виконавчих дій, а клопотання є передчасним.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку про відмову у наданні дозволу на примусове проникнення до володіння боржника з метою перевірки майнового стану та виявлення майна.

На підставі викладеного та керуючисьст. ст. 247, 258-261, 352-355, 439 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про надання дозволу на примусове проникнення до особи, у якої знаходиться майно боржника відмовити в повному обсязі.

Ухвала набрала законної сили 29 грудня 2023 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 09 січня 2023 року.

Суддя О.Г. Васюченко