Ухвала

від 08.01.2024 по справі 751/8456/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/1/24 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6

з участю: прокурора ОСОБА_7

представника власника майна ТОВ ВКФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» -

адвоката ОСОБА_8

представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ПП «Орбіта СЛ» - адвоката ОСОБА_12

слідчих - ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Приватного підприємства «ОРБІТА-СЛ», адвоката ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ПРОМКОМПЛЕКТ» на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_14 та накладено арешт на пісок в кількості 1 833 000 куб. м., який знаходиться на земельних ділянках, з кадастровими номерами:

7424485600:10:001:0242, 7424485600:10:001:0243, 7424485600:10:001:0245, 7424485600:10:001:0241, 7424485600:10:001:0246, 7424485600:10:001:0046, 7424485600:10:001:0045, 7424485600:10:001:0036, 7424485600:10:001:0043, 7424485600:10:001:0044, 7424485600:10:001:0042, 7424485600:10:001:0040, 7424485600:10:001:0037, 7424485600:10:001:0038, 7424485600:10:001:0039, 7424485600:10:001:0041, 7424485600:10:001:0049, 7424485600:10:001:0056, 7424485600:10:001:0052, 7424485600:10:001:0062, 7424485600:10:001:0272, 7424485600:10:001:0269, 7424485600:10:001:0270, 7424485600:10:001:0266, 7424485600:10:001:0271, 7424485600:10:001:0267, 7424485600:10:001:0268, 7424485600:10:001:0265, 7424485600:10:001:0123, 7424485600:10:001:0136, 7424485600:10:001:0137, 7424485600:10:001:0138, 7424485600:10:001:0139, 7424485600:10:001:0140, 7424485600:10:001:0141, 7424485600:10:001:0169,

розташованих неподалік с. Неданчичі, Чернігівського району, Чернігівської області, на яких встановлено наявність зазначених 1 833 000 метрів кубічних піску, із забороною власникам земельних ділянок, в тому числі ТОВ ВКФ «Промкомплект», ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», ПП «Орбіта СЛ», ТОВ «АТОМСПЕЦБУД-СЛАВУТИЧ», ТОВ «ОБОРОНПРОМБУД», ТОВ «Логістик Транс Лайн», ФОП ОСОБА_15 та іншим підприємствам, користуватись, розпоряджатись та відчужувати вказане майно.

Слідчий суддя вказав, що накладення арешту з правообмеженнями у вигляді заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно забезпечить збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а відтак забезпечить можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Приватного підприємства «ОРБІТА-СЛ» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_14 про накладення арешту на майно відмовити. Посилається на те, що жоден із власників арештованого майна не мають статусу підозрюваних; використання майна відбувається в межах здійснення законної господарської діяльності на зазначених земельних ділянках; пісок, на який накладено арешт, є законною власністю ПП «ОРБІТА-СЛ», який придбаний у законний спосіб; на даний час цей пісок не може вважатися корисною копалиною, так як його було намито майже 30 років тому назад; на даних земельних ділянках пісок не видобувається, а зберігається власником; пісок був придбаний за договором купівлі-продажу та попередньо неодноразово перепродавався. Апелянт вказує, що арештоване майно належить окремим суб`єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність, що жодним чином не пов`язано з видобуванням піску та будь-яким іншим використанням надр. Зазначає, що на даний час наявні судові висновки однозначно говорять про те, що в даному випадку предметом кримінального правопорушення є саме пісок, але даний пісок не є корисною копалиною в розумінні ст.240 КК України, яка зараз видобувається, а є в статусі товару - як об`єкт цивільного обороту, який було придбано більше 5 років тому окремими юридичними особами для здійснення власної господарської діяльності, у зв`язку з чим дані обставини виключають наявність обґрунтування щодо підозри, що таке майно може бути доказом кримінального правопорушення, передбаченого інкримінованими статтями цього кримінального провадження. Також вказує, що інженерно-екологічна експертиза була здійснена не у спосіб, визначений Законом України та без відповідних на це повноважень особи, яка її призначала та особи, яка цю експертизу проводила. Крім того, з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий, що суперечить вимогам ч.2 ст.64-2 КПК України, згідно якої з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор. Посилається на те, що поза увагою залишився той факт, що земельні ділянки, на яких розміщений пісок, знаходяться у власності фізичних осіб з 2016 та 2017 років, а саме земельні ділянки з кадастровим номером 7424485600:10:001:0040, 7424485600:10:001:0042, 7424485600:10:001:0043, 7424485600:10:001:0044 та право власності на вказані ділянки ніким не скасоване. Крім того, вказані земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, а не земель водного фонду. Зазначає, що на даний час будь-яких слідчих дій з майном органом досудового розслідування не проводиться, а тривалість даного заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на права власника, так як накладення арешту позбавить його права на використання майна за призначенням. Крім того, відсутні докази, які підтверджують факт чи ознаки здійснення видобування піску в розумінні спеціального законодавства. Звертає увагу, що дані корисні копалини - пісок було добуто у період з 1986 по 1987 роки, то наявність у діях та самого факту порушення використання надр не може мати місце. Також зазначає, що без обґрунтування та належного доказування судом було визнано арештоване майно саме знаряддям кримінального правопорушення.

Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ухвала була постановлена без виклику та у відсутність власника майна. Власник майна звертався до слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова з клопотанням про скасування арешту майна, але в задоволенні вказаного клопотання ухвалою слідчого судді від 01 листопада 2023 року було відмовлено, а тому процесуальний строк на подання апеляційної скарги був пропущений з поважних причин.

В апеляційній скарзі представник ТОВ ВКФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» - адвокат ОСОБА_8 просив ухвалу слідчої судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Посилається на те, що майно, на яке слідчий просив накласти арешт, не відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні; накладення арешту на майно несе в собі негативні наслідки для його власника; тимчасове вилучення майна було здійснено з грубим порушення положень КПК України; клопотання про арешт майна було ініційовано не уповноваженим суб`єктом, тобто з порушенням вимог КПК України.

Як слідчим, так і слідчим суддею, не доведено та необґрунтовано, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, або може бути виконане завдання, для виконання якого старший слідчий і звернувся з клопотанням.

Не дослідженими та не відображеними залишилися важливі обставини, що вплинули на зміст оскаржуваного судового рішення, а саме: правова підстава для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків не накладення арешту на майно, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, процесуальний статус власника майна та наслідки арешту для нього.

Як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді, лише перераховуються загальні підстави для накладення арешту на майно, без зазначення конкретних обставин події, за яких рухоме майно може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, що ставить під сумнів наявність правових підстав для арешту цього майна саме як доказу у кримінальному провадженні за фактом незаконного видобутку піску.

Зазначає, що визнання стороною обвинувачення рухомого майна речовим доказом у кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Крім того, земельні ділянки з кадастровими номерами 7424485600:10:001:0036, 7424485600:10:001:0045, 7424485600:10:001:0046, на яких розміщений пісок, знаходяться у власності ТОВ «АК «Дніпро-СЛ» з 2018 року. Вказаний пісок є об`єктом цивільних прав, не вилучений з цивільного обігу та був придбаний ТОВ «ВКФ «Промкомплект» на підставі договору між ТОВ «Авто-Сіті-БАС» - продавець та ТОВ «ВКФ «Промкомплект» - покупець.

Отримані від продавця податкові накладні були включені покупцем в Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період - грудень 2018 року, що підтверджується податковою декларацією від 21 січня 2019 року. Вказана податкова декларація була прийнята ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується квитанцією №2 від 21.01.2019, реєстраційний номер 9308166679.

Згідно до листа Державної служби геології та надр України від 19 жовтня 2023 року на вказаних земельних ділянках відсутні будь-які родовища корисних копалин, що виключає їх видобування.

Вважає, що надані представником власника майна докази не лише спростовують припущення слідчого та слідчого судді про те, що на земельних ділянках здійснюється незаконне видобування піску, але і підтверджують, що пісок є об`єктом цивільних прав, не вилучений з цивільного обігу та набутий у власність ТОВ «ВКФ «Промкомплект» у законний спосіб.

Апелянт вказує, що старшим слідчим в клопотанні не доведено жодними доказами, а слідчою суддею в ухвалі суду не відображено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.240, ч.1 ст.254, ч.4 ст.358 КК України, а також такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні. Зазначає, що старшим слідчим, усупереч положенням ст.98 КПК України, не доведено, що рухоме майно (пісок річковий) є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, що призвело до необґрунтованого накладення арешту на вказане майно.

З приводу припущень слідчого про фіктивність договору купівлі-продажу піску, що укладений 27 листопада 2018 року, зазначає, що в ухвалі слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2023 року був зроблений висновок про існування цивільно-правових відносин між ТОВ «Авто-Сіті-БАС» та ТОВ «ВКФ «Промкомплект» щодо поставки піску річкового. Доказів того, що зазначений договір є неукладеним, нікчемним чи недійсним, слідчому судді надано не було. Більш того, ухвалою слідчого судді від 27.06.2023 було відмовлено у накладенні арешту на пісок, який знаходиться на вищевказаних трьох земельних ділянка. Вказана ухвала слідчого судді була залишена без змін ухвалою колегії суддів Чернігівського апеляційного суду від 31 липня 2023 року.

Звертає увагу, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 29 квітня 2021 року, на момент розгляду клопотання про арешт майна власник рухомого майна ТОВ «ВКФ «Промкомплект» не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності товариства на таке майно та перешкоджає звичайній господарській діяльності підприємства.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 20.09.2023, ТОВ ВКФ «Промкомплект» у кримінальному провадженні №42021272010000042, розпочатому 29 квітня 2021 року, не має статусу юридичної особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження, її посадовим особам не оголошено про підозру, а також не пред`явлено обвинувачення. За таких обставин власник майна на даному етапі досудового розслідування бере участь у кримінальному провадженні в статусі третьої особи.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_14 , що суперечить вимогам ч.2 ст.64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатись лише прокурор.

Отже, клопотання про арешт майна було ініційовано не уповноваженим суб`єктом, тобто з порушенням вимог КПК України, а відтак, таке звернення не може вважатись належним в контексті ч. 5 ст.171 КПК України, що в свою чергу, має безумовним наслідком скасування накладеного арешту, що прямо передбачено ч.1 ст.174 КПК України.

Також вважає, що призначення та проведення інженерно-екологічної експертизи було здійснено не у спосіб, визначений Законом України, та без відповідних на це повноважень особи, яка її призначала та особи, яка цю експертизу проводила. Висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, такий висновок може бути використано як доказ виключно у кримінальних провадженнях про вчинення проступків.

Посилається на те, що ТОВ «ВКФ «Промкомплект» не є юридичною особою, а його посадові особи не є підозрюваними чи обвинуваченими, будь-яких слідчих дій з майном не здійснюється, тривалість даного заходу забезпечення кримінального провадження впливає на права власника майна. Крім того, звертає увагу на ту обставину, що накладення арешту на майно фактично призводить до необґрунтованого та непропорційного втручання в його підприємницьку діяльність оскільки у зв`язку із накладенням арешту на майно, власнику майна буде встановлена заборона на розпорядження та користування.

Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки представник власника майна спочатку звертався до слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова з клопотанням про скасування арешту майна, в задоволенні якого було відмовлено 01.11.2023 року, тому процесуальний строк на подання апеляційної скарги був пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді; пояснення адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала слідчого судді місцевого суду була постановлена 06 жовтня 2023 року. Строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення закінчився 11 жовтня 2023 року.

Проте, враховуючи, що представники власників майна спочатку зверталися до слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова з клопотаннями про скасування арешту майна, в задоволенні яких було відмовлено ухвалою слідчої судді від 01 листопада 2023 року, у зв`язку з чим строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Частиною 1 ст.404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ГУ НП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42021272010000042 від 29.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.240, ч.1 ст.254, ч.4 ст.358, ч.4 ст.185, ч.3 ст.209 КК України.

27.09.2023 року слідчим управлінням ГУ НП в Чернігівській області відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України, внесені до ЄРДР № 12023270000000265.

28.09.2023 прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про об`єднання кримінальних проваджень №12023270000000265 від 27.09.2023, №42021272010000042 від 29.04.2021 в одне за № 42021272010000042.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що досудове розслідування здійснюється за п`ятьма статтями КК України, в тому числі, за фактом незаконного видобування піску, і підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень до цього часу нікому не оголошена.

Дане кримінальне провадження було порушено на підставі заяви, поданої 28.04.2021 про вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного видобування корисних копалин поблизу с. Неданчичі, Чернігівського району, Чернігівської області.

Згідно з цією заявою, виявлено факт незаконного видобування піску поблизу села Неданчичі, Чернігівського району та області, в урочищі «Якір», поблизу русла річки Вербка, оскільки даний пісок в період з 1986 по 1987 року намивався для будівництва м. Славутич, та на даний час без наявності дозвільних документів відбувається незаконне видобування вказаного піску.

Проведеним із залученням спеціаліста обмірами встановлено, що на даний час на земельних ділянках перебуває 1 131 250 кубічних метрів піску.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2021 на вказані земельні ділянки, на яких знаходиться пісок, накладено арешт із забороною користуватись та розпоряджатись ними власникам майна.

22 липня 2021 року отримано технічний звіт по виконаним роботам з проведенням заміру насипу піску, який знаходиться на вказаних в клопотанні земельних ділянках, згідно з яким встановлено наявність 1 833 000 м. куб. піску.

29 серпня 2023 року постановою слідчого пісок в кількості 1 833 000 м. куб., який знаходиться на вказаних земельних ділянках, розташованих біля с. Неданчичі, Чернігівського району та області, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

12 вересня 2023 року отримано висновок інженерно-екологічної експертизи, відповідно до якого вказаний пісок є корисною копалиною місцевого значення, діяльність на вказаних земельних ділянках є видобуванням корисних копалин місцевого значення та встановлено розмір завданої екологічної шкоди майже у два мільярди грн.

Мотивуючи необхідність задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя послався на те, що майно (пісок) відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може бути використаний як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте клопотання слідчого не містить об`єктивних даних, які б вказували на те, що вилучене майно, з огляду на обставини, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження №42021272010000042, розпочатого 29.04.2021, відповідає критеріям визначеним у ст.98 КПК України. У клопотанні лише перераховуються загальні підстави для накладення арешту на майно, без зазначення конкретних обставин події, за яких вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

На переконання сторони обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено факт начебто незаконного видобування піску поблизу с. Неданчичі, Чернігівського району в урочищі «Якір», поблизу русла річки Вербка.

Для підтвердження своїх дій вказані підприємства використовують фіктивні документи про придбання піску на земельних ділянках, розташованих в урочищі «Якір», у ТОВ «АВТО-СІТІ-БАС» (ПП «Орбіта СЛ» - 693 851 тон та ТОВ ВКФ «Промкомплект» - 693 851 тон).

У ТОВ ВКФ «Промкомплект» відсутній дозвіл на користування надрами.

Разом з тим, поза увагою слідчого судді залишилось те, що на вказаних земельних ділянках зберігаються насипи піску, які накопичувались тривалий час, а доказів того, що цей пісок був накопичений у не передбачений законодавством спосіб, або за фіктивними договорами, матеріали справи не містять.

При цьому, судами різних інстанцій та спеціалізації неодноразово встановлювався факт існування цивільно-правових відносин між юридичними особами на підставі договорів купівлі-продажу піску. Доказів, що зазначені договори є неукладеними, нікчемними чи недійсними, органом досудового розслідування надано не було.

На даний час наявні судові висновки однозначно говорять про те, що в даному випадку предметом кримінального правопорушення є саме пісок. Але даний пісок не є корисною копалиною, в розумінні ст.240 КК України, яка зараз протиправно видобувається. Даний пісок є в статусі товару як об`єкт цивільного обороту, який було придбано більше п`яти років тому окремими юридичними особами для здійснення власної господарської діяльності. Дані обставини виключають наявність обґрунтування щодо підозри, що таке майно може бути доказом кримінального правопорушення, передбаченого інкримінованими статтями цього кримінального провадження.

Припущення слідчого у клопотанні про те, що вказані земельні ділянки належать до земель водного фонду і накладаються на прибережну захисну зону річки «Вербка», спростовуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено, що вказані земельні ділянки належать до категорії земель «землі сільськогосподарського призначення», а не «землі водного фонду».

Необхідність накладення арешту на земельні ділянки, на яких зберігаються насипи піску, і факт його видобутку належними доказами не підтверджений, викликає обґрунтовані сумніви в законності такої вимоги.

При цьому, незважаючи на те, що матеріали клопотання містять постанову про визнання піску в кількості 1 833 000 м. куб., який знаходиться на земельних ділянках, розташованих біля с. Неданчичі, Чернігівського району та області, речовим доказом у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає недостатньо обґрунтованими, в розумінні вимог ч.2 ст.171 КПК України, мотиви необхідності арешту в рамках даного кримінального провадження, відомості про яке були внесені 29 квітня 2021 року, в якому за понад два з половиною роки досудового розслідування жодній особі не оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, з квітня 2021 року жодних нових доказів не здобуто.

Тобто, постає логічне питання щодо правових підстав для арешту цього майна та можливості використання майна саме як доказу у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому триває досить значний строк.

Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п.п.5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження та наслідки ухваленого рішення для власників майна, яке є фактично втручанням в підприємницьку діяльність.

При цьому, наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами річкового піску, не є обов`язком слідчого судді автоматично накласти арешт на вказане майно.

Посилання слідчого на висновок експерта від 12 вересня 2023 року № СЕ-19/125-23/4039-ЕЛ є необґрунтованим, з огляду на те, що судовий експерт у своєму судовому висновку не зміг надати відповідь на запитання: «Чи являється діяльність, яка здійснюється на земельних ділянках, видобутком піску?». Також, проводячи дослідження, експерт був обмежений у наданих слідчим матеріалах, об`єктами дослідження виступали лише 3 протоколи огляду місця події, Технічний звіт ТОВ «Геотехпромкоплект» «По виконаним маркшейдерським роботам з проведення заміру насипу піску» від 22.07.2021 року, картографічні матеріали земельних ділянок (план-схеми тахеометричних зйомок насипу піску ТОВ «Геотехпромкомплект» від 22.07.2021). Тобто, дослідження було здійснено без виїзду на земельні ділянки.

Із системного аналізу норм статей 84, 298-1 КПК України слідує, що висновок спеціалістів у розумінні абз.2 ч.1 ст.298-1 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів.

Як убачається з матеріалів провадження, на підставі постанови прокурора ОСОБА_16 , ТОВ «Геотехпромпроект» було залучено в якості спеціаліста та ОСОБА_17 була виконана маркшейдерська зйомка насипу піску. За результатами був складений звіт по виконаним роботам проведення заміру насипу піску, копію якого слідчий додає до матеріалів клопотання в якості доказу.

Згідно постанови від 22 липня 2021 року сторона обвинувачення-прокурор не залучила експерта у порядку, передбаченому ст.243 КПК України, для проведення необхідної, на його погляд експертизи, а помилково залучив спеціаліста, висновок якого не може розглядатися як доказ у кримінальному провадженні про злочин.

Крім наведеного, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що подане клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального закону щодо суб`єкта звернення з таким клопотанням.

Як убачається з матеріалів справи, у рамках проведення такого тривалого досудового розслідування в кримінальному провадженні №42021272010000042 від 29 квітня 2021 року підозра нікому не оголошена і обвинувальний акт не складено, та відповідно майно, на яке оскарженою ухвалою слідчого судді накладено арешт, належить не підозрюваному чи обвинуваченому, а третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Беручи до уваги те, що відповідно до вказаної норми закону клопотання про арешт майна третьої особи у кримінальному провадженні вправі подати виключно прокурор, а не слідчий, то колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку клопотання про арешт майна подано не уповноваженою на те посадовою особою, а тому воно не підлягало розгляду по суті слідчим суддею.

У зв`язку з цим, у задоволенні вказаного клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки згідно наведених вимог кримінального процесуального закону він не уповноважений звертатися з клопотанням про арешт майна третіх осіб у кримінальному провадженні.

Така позиція знайшла своє підтвердження в рамках розгляду клопотань слідчого про арешт майна третьої особи в цьому ж кримінальному провадженні, такої ж позиції дотримується і Верховний Суд.

Відтак, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали, про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Поновити адвокатам ОСОБА_12 та ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2023 року.

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Приватного підприємства «ОРБІТА-СЛ»; адвоката ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ПРОМКОМПЛЕКТ» - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 жовтня 2023 року про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42021272010000042 від 29.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.240, ч.1 ст.254, ч.4 ст.358, ч.4 ст.185, ч.3 ст.209 КК України - скасувати.

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_14 про накладення арешту на пісок в кількості 1833000 метрів кубічних, який знаходиться на земельних ділянках, з кадастровими номерами:

7424485600:10:001:0242, 7424485600:10:001:0243, 7424485600:10:001:0245, 7424485600:10:001:0241, 7424485600:10:001:0246, 7424485600:10:001:0046, 7424485600:10:001:0045, 7424485600:10:001:0036, 7424485600:10:001:0043, 7424485600:10:001:0044, 7424485600:10:001:0042, 7424485600:10:001:0040, 7424485600:10:001:0037, 7424485600:10:001:0038, 7424485600:10:001:0039, 7424485600:10:001:0041, 7424485600:10:001:0049, 7424485600:10:001:0056, 7424485600:10:001:0052, 7424485600:10:001:0062, 7424485600:10:001:0272, 7424485600:10:001:0269, 7424485600:10:001:0270, 7424485600:10:001:0266, 7424485600:10:001:0271, 7424485600:10:001:0267, 7424485600:10:001:0268, 7424485600:10:001:0265, 7424485600:10:001:0123, 7424485600:10:001:0136, 7424485600:10:001:0137, 7424485600:10:001:0138, 7424485600:10:001:0139, 7424485600:10:001:0140, 7424485600:10:001:0141, 7424485600:10:001:0169,

розташованих неподалік с. Неданчичі, Чернігівського району, Чернігівської області, на яких встановлено наявність зазначених 1 833 000 метрів кубічних піску, із забороною власникам земельних ділянок, в тому числі ТОВ ВКФ «Промкомплект», ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», ПП «Орбіта-СЛ», ТОВ «АТОМСПЕЦБУД-СЛАВУТИЧ», ТОВ «ОБОРОНПРОМБУД», ТОВ «Логістик Транс Лайн», ФОП ОСОБА_15 та іншим підприємствам, користуватись, розпоряджатись та відчужувати вказане майно відмовити, та повернути перелічене майно власникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4