Ухвала

від 19.12.2023 по справі 757/51650/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51650/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

представників власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 12017100000000637,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 757/67626/17-к у кримінальному провадженні № 12017100000000637 від 07.06.2017 року, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 884,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1182350832231; земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площа 0.25 га, кадастровий номер земельної ділянки 3223151001:02:001:0020, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1182707532231 та земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площа 0,0572 га кадастровий номер земельної ділянки 3223151001:02:001:0021, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1182713432231, яке на праві власності належало ОСОБА_6 .

Клопотання мотивоване тим, що зазначене майно, яке є частиною всього майна ОСОБА_6 на яке накладено арешт, з 19.05.2017 року знаходиться в іпотеці у ОСОБА_5 в якості забезпечення наданої нею позики ОСОБА_6 . Майно було передано в іпотеку ОСОБА_5 ще до відкриття кримінального провадження, а сам ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/4418/19 від 27.02.2017 року. На даний час рішення Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/4418/19 та рішення Української міської ради Київської області не виконані з причини наявного арешту майна, що в свою чергу унеможливлює ОСОБА_5 скористатись своїм правом на відшкодування неповернутої позики за рахунок іпотечного майна. Крім того, арешт на майно накладався з метою відшкодування ймовірно заподіяної шкоди потерпілим та на даний час, в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

Представники власника майна у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі та просили його задовольнити.

Слідчий в кримінальному провадженні до судового засідання не з`явився з невідомих причин. Тому, слідчий суддя розглянув вказане клопотання у їх відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100000000637 від 07.06.2017 року за фактом вчинення незаконних дій щодо заставного манйа, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України. В даному кримінальному провадженні підозрювався ОСОБА_6 , який діючи згідно попередньою домовленістю із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зловживаючи довірою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які фактично були представниками ТОВ «ОФІР КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40163445) заволоділи значною сумою коштів, наміру повертати яку не мали.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 757/67626/17-к, за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100000000637 від 07.06.2017, накладений арешт на майно ОСОБА_6 .

Зі змісту ухвали вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна, що на праві власності належало ОСОБА_6 , обґрунтовано тим, що майно може бути використано з метою відшкодування ймовірно заподіяної шкоди потерпілим, а саме для забезпечення цивільного позову, а саме потерпілими на стадії досудового розслідування заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної протиправними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілим шкоди, розмір якої становить 250 000 000 грн.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборог відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого манйа, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 19.05.2017 року було укладено договір іпотеки. Житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 884,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1182350832231; земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площа 0.25 га, кадастровий номер земельної ділянки 3223151001:02:001:0020, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1182707532231 та земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площа 0,0572 га кадастровий номер земельної ділянки 3223151001:02:001:0021, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1182713432231, знаходять в іпотеці у ОСОБА_5 в якості забезпечення наданої нею позики ОСОБА_6 .

При цьому заявником не долучено до матеріалів клопотання відомостей про стягнення на предмет іпотеки, набуття нею права власності на таке майно.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/4418/19 від 27.02.2017 року та рішенням Укпаїнської міської ради майно померлого ОСОБА_6 визнано відумерлим та передано у власність територіальної громади, а саме Української міської ради Київської області, однак реєстрація вказаного майна неможлива у зв`язку з накладеним арештом на майно в рамках даного кримінального провадження.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справ Гречаного від 25 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні клопотання щодо зняття арешту з вказаного майна, оскільки доводи клопотання не вказують на необгрунтованість накладеного арешту на майно та не доводять, що у подальшому застосуванні відпала потреба.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Згідно із ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з вимогами ст.171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з тим, слідчий у клопотанні про арешт майна обґрунтував належну правову підставу для арешту майна, можливість використання майна з метою відшкодування ймовірно заподіяної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, довів необхідність арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

При цьому, заявником не доведено відсутність потреби у застосуванні арешту на вказане майно.

З урахуванням наведеного клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 170, 173, 174, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 12017100000000637 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1