Рішення
від 09.01.2024 по справі 186/981/23
ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/981/23

Номер провадження № 2/0186/21/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді- Демиденка С.М.,

за участю секретаря судового засідання -Фадєєвої Т.Б.,

з участю прокурора- Черних С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Першотравенськ цивільну справу за позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області Олійник К., в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Вікторія», Фермерське господарство «Незалежність», про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації на користь держави,-

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області Олійник К., звернувся з позовом в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Вікторія», Фермерське господарство «Незалежність», про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації на користь держави.

Пред`являючи до суду даний позов, прокурор, як на правову підставу звернення до суду з даною позовною заявою зазначив бездіяльність уповноваженого органу - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

В обґрунтуванняпозовних вимогпрокурор посилавсяна тойфакт,що ОСОБА_1 ,набув правовласності надві земельніділянки,розташовані натериторії Нижньобараниківськоїсільської радиБіловодського районуЛуганської області(наданий часБіловодської селищноїради Старобільськогорайону Луганськоїобласті),а саме:

1)на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.01.|2022 виданого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області, зареєстровано в реєстрі за № 27, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» із кадастровим номером 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га, ділянка № НОМЕР_1 (далі Земельна ділянка № НОМЕР_2 ). На даний час земельна ділянка перебуває в оренді сільськогосподарського підприємства агрофірма «Вікторія», про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договором оренди землі. Також, відповідно до актуальної інформації наявної в Державному реєстрі речових прав| на нерухоме майно, право оренди Земельної ділянки № 1 продовжено до 01.12.2034 орендодавцем ОСОБА_1 ;

2)на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.01.2022 виданого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області, зареєстровано в реєстрі № 29, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» із кадастровим номером 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га, ділянка № НОМЕР_3 (далі Земельна ділянка № НОМЕР_4 ). На даний час земельна ділянка перебуває в оренді Фермерського господарства «Незалежність», про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договором оренди землі. Також, відповідно до актуальної інформації наявної в Державному реєстрі речових прав| на нерухоме майно, орендодавцем Земельної ділянки № 2 є ОСОБА_1

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, що підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.03.2023 (номер інформаційної довідки 324777003), де вказано, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; листом Управління державної міграційної служби України в Луганської області від 14.04.2023 №4401.5.2-843/44.2-23 в якому зазначено, що посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , не документувався. З питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання до УДМС у Луганській області ОСОБА_1 не звертався.

Разом із тим, виявлено порушення ст.ст. 13.14,41 Конституції України, ст.ст.80,81,145 Земельного кодексу Українищодо зазначених земельних ділянок. Так, ОСОБА_1 будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 08.01.2022 року по даний час) не відчужив їх, у зв`язку з чим є підстави їх конфіскації у власність держави.

У зв`язку з наведеним, просив суд припинити ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Нижньобараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області, а також земельну ділянку з кадастровим номером 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га, з цільовим призначенням для ведення особистого сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Нижньобараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Представником позивача Головного управління Держгеокадастру у Луганській області подано пояснення, в яких вони позовні вимоги підтримали, та просять їх задовольнити у повному обсязі, аргументуючи тим, що відповідач, на порушення норм чинного законодавства України, зокрема ч. 4ст. 81 Земельного кодексу Українине відчужив спірну земельну ділянку, а тому є підстави для конфіскації земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність держави.

Прокурор Черних С. вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, з тих підстав, що спірна земельна ділянка незаконно перебуває у власності відповідача.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідач, який про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений в порядкуст. 128 ЦПК Українишляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада», у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав.

Суд приходить до висновку про можливість розглянути справи без участі відповідача на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

08січня 2022року ОСОБА_1 ,набув правовласності надві земельніділянки,розташовані натериторії Нижньобараниківськоїсільської радиБіловодського районуЛуганської області(наданий часБіловодської селищноїради Старобільськогорайону Луганськоїобласті),а саме:

1.на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.01.|2022 виданого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області, зареєстровано в реєстрі за № 27, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» із кадастровим номером 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га, ділянка № НОМЕР_1 (далі Земельна ділянка № НОМЕР_2 ). На даний час земельна ділянка перебуває в оренді сільськогосподарського підприємства агрофірма «Вікторія», про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договором оренди землі. Також, відповідно до актуальної інформації наявної в Державному реєстрі речових прав| на нерухоме майно, право оренди Земельної ділянки № 1 продовжено до 01.12.2034 орендодавцем ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових праві на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 324777003 від 03.03.2023, 08.01.|2022 державним реєстратором приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М., на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 27, виданого 08.01.2022, зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровим номером 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Земельна ділянка № 1). Відповідно до зазначеного витягу, власником земельної ділянки кадастровий номер 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , країна громадянства: російська федерація, дата державної реєстрації - 08.01.2022, розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-1317040144206. /а.с. 21-35/;

2.на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.01.2022 виданого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області, зареєстровано в реєстрі № 29, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» із кадастровим номером 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га, ділянка № НОМЕР_3 (далі Земельна ділянка № НОМЕР_4 ). На даний час земельна ділянка перебуває в оренді Фермерського господарства «Незалежність», про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договором оренди землі. Також, відповідно до актуальної інформації наявної в Державному реєстрі речових прав| на нерухоме майно, орендодавцем Земельної ділянки № 2 є ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 324777677 від 03.03.2023, 08.01.2022 державним реєстратором приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М., на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 29, виданого 08.01.2022, зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (Земельна ділянка № 2). Відповідно до зазначеного витягу, власником земельної ділянки кадастровий номер 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , країна громадянства: російська федерація, дата державної реєстрації - 08.01.2022, розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1317085044206 /а.с. 36-45/.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, що підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.03.2023 (номер інформаційної довідки 324777003), де вказано, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; листом Управління державної міграційної служби України в Луганської області від 14.04.2023 №4401.5.2-843/44.2-23 в якому зазначено, що посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , не документувався. З питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання до УДМС у Луганській області ОСОБА_1 не звертався /а.с. 21-26, 36-41, 63-64/.

Таким чином, громадянин російської федерації ОСОБА_1 08.01.2022 успадкував вказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, проте до теперішнього часу не відчужив, хоча зобов`язаний був відчужити успадковану ним земельну ділянку сільськогосподарського призначення упродовж встановленого законодавством України річного строку.

Вказані порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 є триваючими, пов`язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, щоне відчуження успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення з08.01.2022 по цей час та її фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

Норми права, застосовані судом та мотиви їх застосування.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Надаючи оцінку аргументам, наведеним прокурором в позовній заяві, а також у судовому засіданні, суд виходить із такого.

Щодо повноваження прокурора

Статтею 131-1 Конституції Українина прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Згідно із ч. 4ст. 56 ЦПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В позовній заяві прокурор обґрунтовуючи своє звернення до суду вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючисьст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області надіслано листи від 23.03.2023 № 53-775вих-23 (Земельна ділянка № 1) та № 53-774вик-23 (Земельна ділянка № 2) про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку. | І

Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельних ділянок в дохід держави не вжито, лише листами від 30.03.2023 № 10-12-0.32-702/2-23 та № 10-12-0.32-703/2-23 відповідно повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді. Зазначені причини не є поважними, свідчать про бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення повноважень по захисту її інтересів та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення. Враховуючи обставини цієї справи, за наявності суспільного інтересу, необхідності забезпечення продовольчої безпеки в умовах ведення бойових дій та окупації території України, у тому числі земель сільськогосподарського призначення, що призводить до зниження врожайності, за наявності суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства, бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, подання Старобільською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Луганській області повністю узгоджується з вимогамист. 23 Закону України «Про прокуратуру»таст. 56 ЦПК України.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Положення статей 13,14Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦК УкраїнитаЗК України. Відповідно до ч. 1ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Згідно з ч.1 ст. 39 вищевказаного закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України. Згідно з ч.5ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно зі ст.ст.319,321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зіст. 80 ЗК Українивизначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших нормЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також і іноземці та особи без громадянства.

Зокрема, іноземці та особи без громадянства відповідно до ч. 2ст. 81 ЗК Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3ст. 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Згідно ч. 4ст. 81 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно дост. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Статтею 22 ЗК Українивизначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 4ст.145ЗК України у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Пунктом 10 ч. 1ст. 346 Цивільного кодексу Українивизначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ізст. 356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Аналіз вищевказаних нормЗК Українидає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

В оцінці факту володіння у цій справі суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), згідно з яким особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач громадянин російської федерації ОСОБА_1 08.01.2022 успадкував земельні ділянки із цільовим призначенням 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (кадастровий номером 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га) та 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» із кадастровим номером 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га, які розташовані на території Нижньобараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (на даний час Біловодської селищної ради Старобільського району Луганської області), право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.01.2022 (номер відомостей про речове право: 46091001, індексний номер: 62770336 та відповідно номер відомостей про речове право: 46091036, індексний номер: 62770366) сільськогосподарського призначення, а тому у відповідності до приписівст. 81 ЗК Українизобов`язаний був відчужити їх протягом року, а саме до 08.01.2023 року, що свідчить про наявність підстав для конфіскації такої земельної ділянки на користь держави.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол до Конвенції ратифікованийЗаконом України 17.07.1997 року № 475/97-ВР та з огляду на приписи частини першоїстатті 9 Конституції України,статті 10 ЦК України, застосовується судами України, як частина національного законодавства. При цьому, розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зістаттею 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Судом не ставиться під сумнів законність втручання у право власності відповідача, зважаючи на існування загальновідомого, чітко визначеногоЗК Україниобов`язку іноземця чи особи без громадянства, відчужити в річний строк прийняту у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Тим більше, що у вказаній справі відповідач є громадянин російської федерації, що в умовах військової агресії російської федерації проти України є додатковим фактором, який на думку суду, переважатиме над правом на володіння майном, охоронюваним ст.1 Протоколу 1 до ЄКПЛ.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що у відповідача існували перешкоди самостійно чи з допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними вище нормами законодавства та зробити висновки щодо наявності обов`язку відчужити спірну земельну ділянку.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про конфіскацію земельної ділянки підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставіст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 81, 82, 89, 133, 141, 158, 264-265, 273, 282, 289 ЦПК України, ст.ст.346,356 ЦК України, ст.ст.1,19,22,81,125,140,143,145 Земельного кодексу України, ст.ст.38,39 Закону України «Про міжнародне приватне право», ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимогизаступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області Олійник К., в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Вікторія», Фермерське господарство «Незалежність», про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації на користь держави -задовольнити.

Припинити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4420688500:12:002:0020 площею 7,4500 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Нижньобараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (на даний час Біловодської селищної ради Старобільського району Луганської області), ділянка № НОМЕР_1 , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.01.2022 (номер відомостей про речове право: 46091001, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 62770336 від 08.01.2022) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Припинити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4420688500:06:001:0004 площею 1,9999 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Нижньобараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (на даний час Біловодської селищної ради Старобільського району Луганської області), ділянка № НОМЕР_1 , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.01.2022 (номер відомостей про речове право: 46091036, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 62770336 від 08.01.2022) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 5431,65 гривні, сплачений при поданні позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Орган (прокурор), який здійснював представництво інтересів держави: Старобільська окружна прокуратура Луганської області (вул. Монастирська, 15, м. Старобільськ, Луганська обл., 92700; адреса для листування: вул. Соборна, 5а, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25000);

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34, код ЄДРПОУ 39771244);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства: російська федерація, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Вікторія» (92832, Луганська область, Старобільський район, село Нижньобараниківка, вул. Вербна, буд. № 7, код ЄДРПОУ 30548496);

Третя особа: Фермерське господарство «Незалежність» (92832, Луганська область, Старобільський район, село Бараниківка, вул. ім. М.І. Калініна, буд. № 19а, код ЄДРПОУ 13411992).

Суддя: С.М.Демиденко

СудПершотравенський міський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення09.01.2024
Оприлюднено11.01.2024
Номер документу116194466
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —186/981/23

Рішення від 09.01.2024

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Демиденко С. М.

Рішення від 09.01.2024

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Демиденко С. М.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Демиденко С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні