Рішення

від 08.01.2024 по справі 904/2488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024м. ДніпроСправа № 904/2488/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське шосе, буд. 39; ідентифікаційний код 32264535)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Юві" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське Шосе, буд. 39И; ідентифікаційний код 24425603)

про стягнення 614 038 грн. 30 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Криворізька міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2397/23 від 17.05.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" про стягнення 614 038 грн. 30 коп. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:026:0003 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Також просить стягнути судовий збір в розмірі 9 210 грн. 57 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№27734/23 від 07.06.2023) на позовну заяву Криворізької міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів просить відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви, з наступних підстав: - невірно розрахована площа земельної ділянки, якою фактично користується відповідач; - невірно розрахунку земельного податку; - неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності; - розмір земельної ділянки, якою користується ТОВ "Південтрансмонтаж-ВБК" - 1,4932 га; - розмір земельної ділянки, якою користується ПП "Юві" - 1,5111 га; - позивач не встановив всіх власників майна та користувачів земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що єдина інформаційна база, яка містить відомості про права на нерухоме майно та їх обтяження була введена в дію 2013 році; - позивач при подачі позову не встановив належного відповідача (співвідповідача) по справі; - у відповідача рахується переплата у розмірі 164 347 грн. 92 коп.; - 10.06.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу №0000950-1310-0436 щодо сплати податкового боргу, із наданого розрахунку сум податкового боргу слідує, що до нього включено земельний податок з юридичних осіб - у задекларованому розмірі 436 031 грн. 40 коп.; - 10.04.2023 податковим керуючим Яровою Н.О. складено акт про опис майна №398/32264535/484 в тому числі на суму земельного податку; - згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна від 13.04.2023, зареєстровано 13.04.2023 тип обтяження - податкова застава; - ні позивачем ні відповідачем не оспорюється факт сплати земельного податку у розмірі 66 615 грн. 91 коп.; - не допускається подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності.

Позивач у клопотанні (вх.№29027/23 від 14.06.2023) про залучення ПП "Юві" (ЄДРПОУ 24425603) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору просить залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПП "Юві" (ЄДРПОУ 24425603) Україна, 50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське Шосе, буд. 39И та посилається на те, що рішення по справі в подальшому може вплинути на права ПП "Юві" в тому числі щодо обов`язку сплати податку за користування без оформлення належним чином земельною ділянкою розміром 1,5111 га та встановлення факту такого користування.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 задоволено клопотання Криворізької міської ради (вх.№29027/23 від 14.06.2023) про залучення ПП "Юві" (ЄДРПОУ 24425603) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Юві" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське Шосе, буд. 39И; ідентифікаційний код 24425603).

Також позивач у клопотанні/заяві (вх.№29071/23 від 14.06.2023) про продовження процесуального строку просить продовжити Криворізькій міській раді процесуальний строк для подання відповіді на відзив у справі №904/2488/23, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023, посилаючись на те, що: - ухвалою господарського суду від 22.05.2023 позивачу установлено 7-денний строк для подання відповіді на відзив дня одержання відзиву на позовну заяву; - відзив на позовну заяву Криворізькою міською радою отримано 12.06.2023, що видно зі штампу вхідної кореспонденції (копія додається); - отримана від відповідача інформація потребує перевірки, опрацювання та вжиття додаткових дій з боку позивача (направлення додаткового запиту до відповідного структурного підрозділу виконавчого комітету Криворізької міської ради - Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 задоволено клопотання/заяву Криворізької міської ради (вх.№29071/23 від 14.06.2023) про продовження процесуального строку та продовжено Криворізькій міській раді строк для подання відповіді на відзив до 27.06.2023.

Відповідач листом (вх.№31496/23 від 27.06.2023) повідомляє, що на виконання ухвали суду відповідачем 26.06.2023 направлено на адресу 3 особи ПП "Юві" копію відзиву по справі з наявними доказами.

Позивач у відповіді (32186/23 від 30.06.2023) на відзив на позовну заяву просить задовольнити позовні вимоги Криворізької міської ради в повному обсязі та посилається на наступне: - наданим Департаментом актом обстеження земельної ділянки від 21.09.2022 встановлено, що представник відповідача, яка була присутня 20.09.2022 на засіданні робочої групи із забезпеченням надходжень до місцевих бюджетів та самоврядного контролю повідомила, що підприємство в умовах воєнного стану не працює. В той же час, посилання на будь-яких інших суб`єктів немає; - уданому випадку розбіжності у доводах сторін щодо площі земельної ділянки усуваються фактом сформованості земельної ділянки саме в межах площі 3,0043 га; - спірна земельна ділянка сформована у 2013 році, що підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.10.2022 №1200666322022 - офіційним належним і допустимим доказом, тоді як відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої площі для експлуатації та обслуговування своєї нежитлової будівлі, що не дає підстав для врахування його доводів; - можливо, відповідач мав намір переглянути існуючий розмір земельної ділянки, отримавши у грудні 2014 згоду ПП "Юві" на проектування земельної ділянки ТОВ "Південтраснмонтаж-ВБЖ", проте не завершив процедуру у визначеному законом порядку. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; - слід відзначити, що адресою місця розташування ПП "Юві" є вул. Широківське шосе, 39И, тоді як адресою відповідача, з якою безпосередньо пов`язується земельна ділянка згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Широківське шосе, 39; - згідно наданої Головним управління ДПС у Дніпропетровській області інформації від 21.06.2023 ПП "Юві" в податковій звітності з плати за землю за період 01.01.2022-31.12.2022 показник податкових зобов`язань не визначає та не сплачує за користування земельними ділянками ні по вул. Широківське шосе, 39 з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, ні по вул. Широківське шосе, 39И в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу; - визначальне значення має лише факт сплати відповідачем коштів за користування цією земельною ділянкою за спірний період у належному розмірі, що має підтверджуватись відповідними платіжними документами, але їх відповідачем не надано.

Відповідач у клопотанні (вх.№33800/23 від 10.07.2023) про долучення доказів зазначає, що надає кадастрову зйомку земельної ділянки виготовлену у липні 2023 за кадастровим номером №1211000000:05:266:0003 (масштаб 1:500), згідно якої зафіксовано межі земельної ділянки, якою користується ПП "Юві" загальною площею 1,5386 га та ТОВ "Південтрансмонтаж-ВБК" загальною площею 1,4652 га.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду від 19.09.2023, якою, зокрема, було запропоновано третій особі надати письмові пояснення щодо позову була вручена третій особі 30.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с.110), проте станом на день розгляду справи, письмових пояснень щодо позову третьою особою не надано.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13,14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" є власником комплексу нежитлових будівель (розмір частки 1/1) за адресою: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське шосе, буд. 39; номер запису про право власності/довірчої власності: 3201459; дата та час державної реєстрації: 11.03.2020; підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: ВТМ №755524, ВТМ №755525, ВТМ №755526 виданий 31.10.2013, видавник: Рукавіцин І.А., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1935; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 7520261 від 01.11.2013, приватний нотаріус Рукавіцин Ігор Анатолійович, Криворізький районний нотаріальний округ, Дніпропетровська область (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.12.2022 номер інформаційної довідки 318504918 та 318506671) (а.с.13-18).

Також, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:05:266:0003, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, під розміщення комплексу будівель підприємства, площа 3.0043 га, номер об`єкта в РПВН: 7640291.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с.21).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру від 13.10.2022 №НВ-1200666322022 кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:05:266:0003, місце розташування: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 39; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення: 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; форма власності: комунальна; площа: 3.0043 га; дата державної реєстрації земельної ділянки - 02.10.2013 (а.с.11-12).

До вказаного Витягу додано Кадастровий план земельної ділянки 1211000000:05:266:0003 масштаб: 1:5000 (а.с.12).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003 складає 22 688 473,60 грн. (а.с.19).

Розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель з відповідним кодом (11.03) у 2022 році згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу" становив 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.3 в Додатку №2 до Рішення від 26.05.2021 №506 (а.с.22-27).

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003 сплачує частково. Зокрема, за 2022 рік задекларовано 436 031 грн. 40 коп. та сплачено 66 615 грн. 91 коп. (лист від 04.01.2023 №272/5/04-36-04-12-14) (а.с.20).

Позивач стверджує, що за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:266:000 у розмірі 614 038 грн. 30 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною спору та звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (стаття 13 Конституції України).

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (частина 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Пунктом "б" статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Вказана норма кореспондується з частиною 1, пунктом "а" частини 2 статті 83 Земельного кодексу України, відповідно до яких землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частини 7 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України, місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органівмісцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Таким чином, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.

Згідно зі статтею 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (стаття 152 Земельного кодексу України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правову позицію щодо того, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (постанова від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: - фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; - площу земельної ділянки; - суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); - період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Як вбачається з матеріалів справи, площа земельної ділянки становить 3,0043 га. Це відображено у Витягу з Державного земельного кадастру, копія якого міститься в матеріалах справи. При цьому, самостійне (самовільне) зменшення розміру площі земельної ділянки для цілей оплати не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру Формування земельних ділянок здійснюється: - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); - за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. (частини 1-5 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі 02.10.2013. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.03 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Позивач зазначає, що період користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави - 01.01.2022 - 31.12.2022.

Як вбачається, 01.11.2013 відповідач набув право власності на комплекс нежитлових будівель по вул. Широківське шосе, 39 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

При цьому, відповідач не привів своє користування земельною ділянкою у відповідність до вимог чинного законодавства, право користування земельною ділянкою не оформив.

Проте, це не звільняє його від обов`язку сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.01.2023 відповідач за земельну з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003 сплачує частково. Зокрема, за 2022 рік задекларовано 436 031.40 грн. (замість 680 654 грн. 21 коп. ) та сплачено 66 615 грн. 91 коп. (замість 680 654 грн. 21 коп.).

У зв`язку з викладеним, відповідач неправомірно збільшив свої доходи на 614 038 грн. 30 коп. (680 654 грн. 21 коп. - 66 615 грн. 91 коп.), тоді як позивач фактично їх невиправдано втратив (иедоотримав), чим порушується справедливий баланс та майнові права позивача.

Фактичне землекористування відповідача презюмується в силу статей 181 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України, якими закріплюється загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Ніхто інший не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна відповідача.

У зв`язку з користуванням відповідачем його нерухомим майном, розташованим на сформованій земельній ділянці презюмується його користування усією спірною земельною ділянкою.

Аналогічний правовий висновок міситься в постанові Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №922/1646/20.

В постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського констатує, що Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі М> 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом "в" статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Положеннями частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Як вбачається, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно, безпідставно збережені відповідачем кошти дорівнюють розміру орендної плати.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 04.11.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003 становить 22 688 473,60 грн.

Поряд з цим, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель з відповідним кодом (11.03) у 2022 році згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу" становив 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (див. рядок 11.03 в Додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506).

Згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Подібні положення закріплює і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до змісту частини першої статті 73 якого акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З урахуванням викладеного, усього за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003, у розмірі 614 038 грн. 30 коп., які до цього часу ним не сплачені.

680 654 грн. 21 коп. - 66 615 грн. 91 коп. (сплачені відповідачем) = 614 038 грн. 30 коп.

де:

680 654 грн. 21 коп. = 22 688 473 грн. 60 коп. х 3,0%

де:

22 688 473 грн. 60 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу (а.с.19).

На момент розгляду справи доказів сплати перерахування позивачем коштів в розмірі 614 038 грн. 30 коп. відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту зберігання відповідачем без достатньої правової підстави за рахунок позивача коштів в розмірі 614 038 грн. 30 коп., які відповідач мав заплатити за користування земельною ділянкою є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо зберігання відповідачем без достатньої правової підстави за рахунок позивача коштів в розмірі 614 038 грн. 30 коп., які відповідач мав заплатити за користування земельною ділянкою є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача

Як вбачається, відповідач проти позову заперечує та посилається, зокрема, на невірний розрахунок площі земельної ділянки, якою фактично користується відповідач.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до наданого Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради акту обстеження земельної ділянки від 21.09.2022 встановлено, що на земельній ділянці розташований комплекс будівель, територія огороджена, охороняється, доступ обмежений. При візуальному огляді ознак впровадження господарської діяльності не встановлено. Представник ТОВ "Південтрансмонтаж-ВБК", яка була присутня 20.09.2022 на засіданні районної робочої групи із забезпеченням надходжень до місцевих бюджетів та самоврядного контролю повідомила, що підприємство в умовах воєнного стану не працює. В той же час, посилання на будь-яких інших суб`єктів немає (а.с.102).

Розбіжності у доводах позивача та відповідача щодо площі земельної ділянки усуваються фактом сформованості земельної ділянки саме в межах площі 3,0043 га.

Як вбачається, спірна земельна ділянка сформована у 2013 році, що підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.10.2022 №1200666322022 - офіційним належним і допустимим доказом, тоді як відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої площі для експлуатації та обслуговування своєї нежитлової будівлі, що не дає підстав для врахування його доводів.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; - слід відзначити, що адресою місця розташування ПП "Юві" є вул. Широківське шосе, 39И, тоді як адресою відповідача, з якою безпосередньо пов`язується земельна ділянка згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Широківське шосе, 39.

Згідно наданої Головним управління ДПС у Дніпропетровській області інформації від 21.06.2023 ПП "Юві" в податковій звітності з плати за землю за період 01.01.2022-31.12.2022 показник податкових зобов`язань не визначає та не сплачує за користування земельними ділянками ні по вул. Широківське шосе, 39 з кадастровим номером 1211000000:05:266:0003 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, ні по вул. Широківське шосе, 39И в Інгулецькому районі (а.с.103).

З урахуванням викладеного, суд не приймає аргументи відповідача, відхиляє.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 9 210 грн. 57 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське шосе, буд. 39; ідентифікаційний код 32264535) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Юві" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське Шосе, буд. 39И; ідентифікаційний код 24425603) про стягнення 614 038 грн. 30 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Широківське шосе, буд. 39; ідентифікаційний код 32264535) на користь Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388) 614 038 (шістсот чотирнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 30 коп. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 9 210 (дев`ять тисяч двісті десять) грн. 57 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

09.01.2024