Рішення

від 10.01.2024 по справі 905/2414/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2024 Справа № 905/2414/21

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач", м. Харків, ЄДРПОУ 40292876,

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,

про стягнення 125 438,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за Договором № 96 постачання природного газу від 13.10.2021 у жовтні 2021 року у розмірі 66 195,50 грн, інфляційні витрати у розмірі 529,56 грн, 3% річних у розмірі 201,31 грн, пеню у розмірі 1153,43 грн та штраф 10% у розмірі 661,96 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 2 270,00 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення коштів залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме шляхом надання до суду всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (або письмове зазначення, що вказані докази не можуть бути подані разом із позовною заявою), в тому числі належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяв, а також доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви вих. №1786 від 17.12.2021, яка подана до суду, та доданих до неї документів.

30.12.2021 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №26797/21 від 30.12.2021), в якій позивач просить суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог та стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заборгованість за поставлений природний газ за Договором № 96 постачання природного газу від 13.10.2021 у жовтні 2021 року у розмірі 66 195,50 грн, заборгованість за поставлений природний газ за Договором № 96 постачання природного газу від 13.10.2021 у листопаді 2021 року в розмірі 56 588,44 грн, інфляційні втрати в розмірі 529,56 грн, 3% річних у розмірі 309,25 грн, пеню в розмірі 1153,43 грн та штраф 10% у розмірі 661,96 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 2 270,00 грн судового збору.

04.01.2022 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів до справи.

10.01.2022 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивачем на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2021 додано належним чином завірені докази, які були подані разом з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/2414/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 125 438,14 грн. Суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторонам встановлено строки подачі заяв по суті справи.

Ухвала суду від 17.01.2022 отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.

В установлені строки відповідач відзив на позовну заяву не подав, інших заяв по суті спору не надходило.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.08.2022 запропоновано учасникам справи в строк до 07.09.2022 надати обґрунтування своєї позиції по справі на теперішній час.

23.08.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли пояснення, в яких ТОВ "Мегагаз Постач" не заперечує проти подальшого руху справи в умовах воєнного стану та підтримує у повному обсязі свої вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач будь-яких пояснень, заяв або клопотань не надавав.

У зв`язку з тим, що 24.02.2022 була розпочата військова агресія Російської Федерації проти України та почались обстріли м. Харкова, судове рішення у справі не було постановлено.

Суд також зазначає, що згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Крім того у зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та через воєнний стан в Україні та небезпеку у місті Харкові, Господарський суд Донецької області тривалий час не мав можливості здійснювати відправку вихідної кореспонденції, у зв`язку з чим, ухвала суду від 19.08.2022 не була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.09.2023 запропоновано учасникам справи у строк до 25.09.2023 надати обґрунтування своєї позиції по справі на теперішній час.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи та про рух справи, судом копію ухвали суду від 05.09.2023 було направлено на електронні адреси позивача та відповідача.

Згідно довідок доставку електронного листа ухвала суду від 05.09.2023 в електронному вигляді доставлена до електронних скриньок позивача та відповідача.

Позивачу копія ухвали суду від 05.09.2023 була доставлено до особистого електронного кабінету в системі "Електронний суд".

Також судом було направлено відповідачу копію ухвали суду від 05.09.2023 поштою. Вказана ухвала була отримана ним 12.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.10.2023 до канцелярії суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає вимоги в частині стягнення коштів за послуги з постачання газового палива (газ) на суму 122 783,94 грн, в іншій частині позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 529,56 грн, пені в розмірі 1 15,43 грн, штрафу в розмірі 661,96 грн та сплати судових витрат у розмірі 2 270,00 грн. У відзиві відповідач зазначає, що позивач здійснив без договірне постачання природного газу в обсязі 5,71088 тис.куб.м, оскільки відповідачем не було замовлення потужності на відповідний газовий місяць в обсягах, визначених щодо кожної газової доби, як того вимагає п.п. 4.2.1, 4.2.3, 4.3 Договору № 96, а збільшення обсягів постачання природного газу договором не передбачено. А тому, вважає, що відповідальність відповідача розповсюджується лише на постачання 5,0 тис.куб.м. природного газу, обсяги якого визначені п. 3.1 Договору № 96, а оскільки постачання природного газу в обсязі 5,71088тис.куб.м є без договірне, тому захистом права позивача є стягнення на його користь лише вартості поставленого природного газу без здійснених на цю суму нарахувань в порядку приписів ст. 625 ЦК України.

17.10.2023 відповідачем подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу відзиву на позов. До вказаного клопотання додано відповідні докази.

Цього ж дня відповідачем подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов. В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач починаючи з 24.02.2022 року весь час перебуває в районі ведення воєнних (бойових) дій, що покладає додатково значний обсяг завдань першочергового виконання пов`язаного безпосередньо з захистом Батьківщини та відсічі збройної агресії з російської федерації; має обмежений доступ до комунікаційних мереж та засобів поштового зв`язку, що в свою чергу зумовлює збільшення терміну реагування на виконання завдань не пов`язаних з обороноздатністю країни. На думку відповідача ці обставини є належними підставами для поновлення строку надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.10.2023 задоволено клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов. Поновлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк для подання відзиву на позов. Прийнято до розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву. Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 днів з дня отримання даної ухвали. Встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Позивачу копію ухвали суду від 23.10.2023 було вручено шляхом доставлення до його особистого електронного кабінету в системі "Електронний суд". Відповідач копію ухвали суду від 23.10.2023 отримав 30.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом вжито всі необхідні заходи для належного повідомлення сторін про розгляд судової справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та подальший рух справи.

Позивач відповіді на відзив на позов не надав.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 248 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України, а також тим, що відповідачем є військова частина.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю працівників суду та учасників судового процесу. Окрім того, за цей час ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету. В Харкові постійно оголошуються тривалі повітряні тривоги.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

До того ж, судом було враховано статус відповідача, якому у зв`язку з введенням воєнного стану знадобився додатковий час для надання відзиву на позов та захисту своїх інтересів у суді.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин суд здійснює розгляд даної справи в межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

13.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (споживач) укладено Договір постачання природного газу №96 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався протягом строку дії даного договору передати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (природний газ) включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язався приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році за Договором складає 5,000 тис. м. куб, а саме за вересень 2021 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору обсяги газу щодо кожного газового місяця, вказані в п. 3.1 даного Договору є орієнтовними та можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторони, до укладення сторонами "Подобової заяви на постачання природного газу" на відповідний газовий місяць.

Кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками встановленого у споживача комерційного вузла обліку та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС, що зазначається в інформаційній платформі (п. 4.3 Договору).

Оператором ГТС є - ТОВ "Оператор ГТС України". Оператором ГРМ є - ПАТ "Донецькоблгаз" (п. 4.8 Договору).

Фактичний обсяг постачання газу за даним Договором визначається на підставі Актів приймання-передачі природного газу, що обов`язково підписуються представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання (п. 5.1 Договору).

За умовами п. 5.1.1- п. 5.1.4 Договору споживач до 08 числа місяця, наступного за газовим місяцем постачання, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРС. У випадку не надання споживачем актів розподілу про фактичний об`єм розподіленого (протранспортованого)природного газу, обсяг газу вважається поставленим відповідно до даних постачальника, що отримані у відповідності до п. 1 Розділу ІV Правил постачання природного газу на підставі даних інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України".

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС протягом 10 днів місяця, наступного за Газовим місяцем постачання, готує та надає споживачу два примірники Акта приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - Акт) за відповідний Газовий місяць постачання, підписані зі сторони постачальника.

Споживач протягом 2 днів з дати одержання двох примірників Акту (у тому числі електронною поштою) зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу Акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту.

У випадку не надходження від споживача підписаного примірника Акту або письмової мотивованої відмови від підписання такого Акту в строки, визначені п. 5.1.3, Акт вважається підписаним споживачем без зауважень. В будь-якому випадку, положення даного пункту не звільняє споживача від обов`язку надати постачальникові підписаний примірник Акту.

Згідно п. 7.1 Договору ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 21 500,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 7.2 Договору загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців з урахуванням замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного договору і становить 107 500,00 грн з ПДВ.

Зміна ціни відбувається у відповідності до ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 14.3 Договору шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору (п. 7.3 Договору).

Споживач зобов`язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним Договором з урахуванням замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 8.1 Договору).

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунку постачальника шляхом 100 % оплати до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 6.3.3 Договору споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за газ з урахуванням замовлення (бронювання) потужності на умовах, визначених даним договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 10.1 Договору).

Відповідно до пунктів 10.2 та 10.3 Договору, в разі порушення троків оплати (несплати або несвоєчасної оплати), визначених п. 8.2 Договору, споживач, за письмовою вимогою постачальника, складеною та направленою відповідно до п. 10.8 даного Договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання по оплаті.

В разі наявності заборгованості споживача за даним договором більше ніж на 20 календарних днів, споживач додатково до пені, передбаченої у п. 10.2 Договору, сплачує за письмовою вимогою постачальника, складеною та направленою відповідно до п. 10.8 даного Договору, штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, а постачальник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір.

Згідно з п. 14.10 Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) або з моменту отримання факсових копій підписаного договору.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу з 01.09.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що вказаний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності.

Як стверджує позивач, за результатами здійснення постачання природного газу у вересні-листопаді 2021 року відповідачу було передано природний газ загальним обсягом 10,71088 тис.куб.м, про що було сформовано акти приймання-передачі природного газу № 1242, № 1328, № 1329, № 1398.

Так, відповідно до акту приймання-передачі № 1242 Постачальник передав, а Споживач прийняв у вересні 2021 року природний газ у обсязі 2,28378 тис.куб.м на суму 49 101,28 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі № 1328 Постачальник передав, а Споживач прийняв у жовтні 2021 року природний газ у обсязі 2,71622 тис.куб.м на суму 58 398, 72 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі № 1329 Постачальник передав, а Споживач прийняв у жовтні 2021 року природний газ у обсязі 3,07886 тис.куб.м на суму 66 195,50 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі № 1398 Постачальник передав, а Споживач прийняв у листопаді 2021 року (за період з 01.11.2021 по 07.11.2021) природний газ у обсязі 2,63202 тис.куб.м на суму 56 588,44 грн з ПДВ.

12.11.2021 позивач направив відповідачу лист (вих. №1637 від 12.11.2021) з актами приймання-передачі природного газу № 1328 та № 1329, а також рахунками на оплату , в якому просив оформити належним чином вищевказані Акти приймання-передачі природного газу та по одному примірнику акту повернути до ТОВ "Мегагаз Постач", а також здійснити оплату згідно з наданими рахунками.

14.12.2021 позивач направив відповідачу лист (вих. №1770 від 14.12.2021) з актом приймання-передачі природного газу № 1398, а також рахунком на оплату, в якому просив оформити належним чином вищевказаний Акт приймання-передачі природного газу та один примірник акту повернути до ТОВ "Мегагаз Постач", а також здійснити оплату згідно з наданим рахунком.

Позивач звертався до ТОВ "Оператор ГТС України" з листами вих. № 1503 від 26.10.2021 та №1774 від 14.12.2021 щодо підтвердження факту постачання природного газу у квітні, липні-листопаді 2021 року ТОВ "Мегагаз Постач" споживачу, що не є побутовим - Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЕІС-код 56ХS0000N8PP200Z), на які отримано відповіді (вих. №ТОВВИХ-21-12137- від 01.11.2021 та вих. №ТОВВИХ-21-14498- від 20.12.2021) в яких ТОВ "Оператор ГТС України" вказало, що вся запитувана інформація та відомості наявні у ТОВ "Мегагаз Постач" як замовника послуг транспортування природного газу та користувача Інформаційної платформи.

Позивачем було надано до матеріалів справи витяги з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за поставлений споживачу ЕІС-код 56ХS0000N8PP200Z природний газ у жовтні та листопаді 2021 року.

Як зазначив позивач та підтверджує відповідач Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було сплачено за газ за актами №1242 в сумі 49 101,28 грн та №1328 в сумі 58 398,72 грн. Акти №1329 та №1398 відповідач не підписав та за спожитий за такими актами газ не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).

Правове регулювання правовідносин, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Оператори ГРМ) операторами газотранспортної системи (Оператори ГТС), регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (надалі - Правила постачання природного газу).

За змістом п.28 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно з п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.626 наведеного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України).

В частині 1 ст.638 вищезазначеного кодексу зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ч. 1 ст. 628 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спірний договір постачання природного газу № 96 від 13.10.2021 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як зазначено вище, планові обсяги постачання газу для відповідача відповідно до умов Договору становлять - вересень 2021 року 5 000 куб.м.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплачений обсяг природного газу у обсязі 2,28378 тис.куб.м на суму 49 101,28 грн з ПДВ за вересень 2021 року та у обсязі 2,71622 тис.куб.м на суму 58 398, 72 грн з ПДВ за жовтень 2021 року. Тобто, відповідачем оплачено спожитий природний газ в обсязі 5 тис.куб.м.

Проте, відповідачем додатково було спожито 3,07886 тис.куб.м у жовтні 2021 року та 2,63202 тис.куб.м у листопаді 2021 року (з 01.11.2021 по 07.11.2021), що підтверджується даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС, тобто 5,71088 тис.куб.м понад встановлений в договорі обсяг природного газу на загальну суму 122 783,94 грн.

Відповідач підтверджує спожиті понад договірні обсяги природного газу у жовтні та листопаді 2021 року. Однак вважає, що постачання газу за цей період в обсязі 5,71088тис.куб.м було бездоговірне.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Згідно з п. 10 Розділу ІІ Правил постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Пунктом 11 Розділу ІІ Правил постачання природного газу передбачено, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.

Враховуючи, що відповідач самостійно не припинив власне газоспоживання та допустив перевищення споживання природного газу понад встановлені договірні обсяги, таке спожиття природного газу понад договірні обсяги відбулось під час дії Договору постачання природного газу № 96 від 13.10.2021, суд дійшов висновку, що споживання відповідачем у жовтні 2021 року природного газу у обсязі 3,07886 тис.куб.м на суму 66 195,50 грн з ПДВ та у листопаді 2021 року (за період з 01.11.2021 по 07.11.2021) в обсязі 2,63202 тис.куб.м на суму 56 588,44 грн з ПДВ відбулось за Договором постачання природного газу № 96 від 13.10.2021 та не є позадоговірною поставкою.

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунку постачальника шляхом 100 % оплати до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ у жовтні 2021 року згідно з Актом приймання-передачі № 1329 та у листопаді 2021 року Актом приймання-передачі № 1398, суд вважає строк зобов`язання по оплаті спожитого газу таким, що настав, а саме за жовтень 2021 року строк оплати до 10.11.2021 (включно) та за листопад 2021 року - до 10.12.2021 (включно).

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ у жовтні-листопаді 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за спожитий природний газ у жовтні 2021 року в сумі 66 195,50 грн та у листопаді 2021 року в сумі 56 588,44 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 309,25 грн та інфляційні втрати в розмірі 529,56 грн. Інфляційні втрати нараховані за листопад 2021 на заборгованість за жовтень 2021 у сумі 66 195,50 грн, 3% річних нараховані на заборгованість за жовтень 2021 у сумі 66 195,50 грн за період з 10.11.2021 до 29.12.2021 та на заборгованість за листопад 2021 року в сумі 56 588,44 грн за період з 22.12.2021 до 29.12.2021.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем неправомірно нараховані річні за 10.11.2021, оскільки 10.11.2021 це останній день для здійснення оплати за спожитий у жовтні 2021 року газ, отже прострочення оплати наступає з 11.11.2021 та з цієї дати можливо нарахування 3% річних.

Таким чином, правомірним є нарахування 3% річних на заборгованість за жовтень 2021 року в сумі 66 195,50 грн за період з 11.11.2021 до 29.12.2021 у сумі 266,60 грн та на заборгованість за листопад 2021 року в сумі 56 588,44 грн за період з 22.12.2021 до 29.12.2021 у сумі 37,21 грн, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 3% річних у сумі 5,44 грн суд відмовляє як необґрунтовано нараховані.

Незважаючи на те, що суд дійшов висновку про те, що спірне постачання газу відбулось в межах укладеного договору, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в разі існування зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна на таке зобов`язання можливі нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України, а отже позиція відповідача щодо неправомірності нарахувань за ст. 625 ЦК України на вартість безпідставно отриманого майна є помилковою.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач визнає обсяги спожитого ним газу в спірний період та погоджується з сумою основного боргу, яка розрахована виходячи з ціни на газ, встановленої в договорі, однак у разі стягнення вартості безпідставно набутого майна, така вартість має розраховуватись по ринковій ціні на газ, яка станом на момент пред`явлення позову була вищою, ніж визначена в спірному договорі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1153,43 грн та штраф у сумі 661,96 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами пункту 10.2 Договору, в разі порушення строків оплати (несплати або несвоєчасної оплати), визначених п. 8.2 Договору, споживач, за письмовою вимогою постачальника, складеною та направленою відповідно до п. 10.8 даного Договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання по оплаті.

В разі наявності заборгованості споживача за даним договором більше ніж на 20 календарних днів, споживач додатково до пені, передбаченої у п. 10.2 Договору, сплачує за письмовою вимогою постачальника, складеною та направленою відповідно до п. 10.8 даного Договору, штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, а постачальник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір (п. 10.3 Договору).

Враховуючи прострочення оплати спожитого природного газу відповідачем, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу на підставі п.10.2 та п. 10.3 Договору.

Позивачем не направлялась вимога щодо сплати пені та штрафу (відповідні докази відсутні в матеріалах справи), однак суд вважає, що це не звільняє відповідача від обов`язку сплатити пеню та штраф за прострочення виконання свого зобов`язання.

З наданих позивачем розрахунків пені вбачається, що ним нарахована пеня в розмірі 1 153,43 грн за період прострочення з 10.11.2021 по 16.12.2021 на суму заборгованості в розмірі 66 195,50 грн.

Як вже зазначалось судом, нарахування штрафних санкцій за 10.11.2021 є неправомірним, тому судом здійснений перерахунок пені на суму заборгованості в розмірі 66 195,50 грн за період прострочення з 11.11.2021 по 16.12.2021, згідно з яким правомірним є нарахування пені в сумі 1 122,60 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. В частині стягнення пені в сумі 30,83 грн суд відмовляє як необґрунтовано нарахована.

Також позивачем здійснено нарахування штрафу у розмірі 661,96 грн на суму заборгованості в розмірі 66 195,50 грн за прострочення оплати вартості газу за жовтень 2021 року понад 20 днів.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та те, що судовий збір у даній справі сплачений за мінімальною ставкою, суд вважає за можливе витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн покласти на відповідача та стягнути цю суму з відповідача на користь позивача.

Суд також встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату постановлення рішення позивачем змінено місцезнаходження та на даний час місцем реєстрації є : 61099, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 256Б.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (61099, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 256Б, код 40292876) заборгованість за поставлений природний газ у жовтні-листопаді 2021 року в сумі 122 783,94 грн з ПДВ, інфляційні втрати в сумі 529,56 грн, 3% річних у сумі 303,81 грн, пеню в сумі 1 122,60 грн, штраф у сумі 661,96 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині вимог відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.01.2024.

Суддя Т. О. Лобода