Рішення

від 10.01.2024 по справі 908/3560/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/290/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 Справа № 908/3560/23

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні,

без виклику представників сторін,

справу № 908/3560/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 43097810 (пр. Оболонський, буд. 1, корп. 2, офіс 191, кімн 5, м. Київ, 04205)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-Д», ідентифікаційний код юридичної особи 31686225 (вул. Чумаченка, буд. 7-А, м. Запоріжжя, 69104)

про стягнення 613 636 грн 17 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-Д» 613 636,17 грн за Договором поставки № ІГП101220-1 від 10.12.2020, з яких: 220 752,00 грн - сума основного боргу; 181 470,24 грн - сума пені; 73 519,53 грн - сума інфляційних втрат; 137 894,40 грн - сума 30% річних, а також судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 справу 908/3560/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 у справі № 908/3560/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Ухвала суду направлена на адресу відповідача вказану у ЄДРПОУ повернута до суду із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач повідомлявся судом у т.ч. електронною поштою.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом розглянуто справу за наявними документами.

Позовна заява обґрунтована тим, що між сторонами укладено Договір поставки № ІГП101220-1 від 10.12.2020, за яким позивач з 18.06.2021 по 15.10.2021 поставив, а відповідач прийняв товар, на загальну суму 1 323 254,15 грн, що підтверджується належним чином оформленими сторонами видатковими та товарно-транспортними накладними. Відповідач з 05.07.2021 по 19.10.2021 перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1 102 502,15 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та довідкою з Банку вих. № 005-01-005-3-005-3/511-БТ від 08.11.2023. В акті звірки взаєморозрахунків заборгованість ТОВ «БРІЗ-Д» перед ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС» за Договором складає 220 752,00 грн. На підставі п. 4. 6 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення оплати поставленого товару, позивач, окрім суми основного боргу 220 752 грн 00 коп., також просить стягнути з відповідача 181 470,24 грн пені; 73 519,53 грн інфляційних втрат; 137 894,40 грн 30% річних.

10.01.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

10.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-Д» (Покупець, відповідач у справі) був укладений Договір № IГП101220-1 поставки скрапленого газу відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність покупця газ вуглеводний скраплений (далі «Товар»), а Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити отриманий Товар (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Сторони домовилися що оплата за Товар здійснюється на умовах відстрочки платежу, при цьому повний розрахунок з Постачальником проводиться не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня отримання Покупцем товару, що підтверджується видатковими накладними.

На виконання умов вказаного Договору Постачальник з 18.06.2021 по 15.10.2021 поставив, а Покупець прийняв Товар, на загальну суму 1 323 254,15 грн, що підтверджується належним чином оформленими Сторонами видатковими та товарно-транспортними накладними за вказаний період.

Покупець з 05.07.2021 по 19.10.2021 перерахував на поточний рахунок Постачальника грошові кошти в розмірі 1 102 502,15 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та довідкою з Банку вих. № 005-01-005-3-005-3/511-БТ від 08.11.2023 додається.

В порядку, передбаченому п. 2.8. Договору Постачальник та Покупець складали акти звірки взаєморозрахунків, згідно з якими, станом на 31.10.2021 заборгованість ТОВ «БРІЗ-Д» перед ТОВ «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС» за Договором складає 220 752,00 грн.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-Д» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС» 613 636,17 грн за Договором № ІГП101220-1 від 10.12.2020, з яких: 220 752,00 грн - сума основного боргу; 181 470,24 грн - сума пені; 73 519,53 грн - сума інфляційних втрат; 137 894,40 грн - сума 30% річних було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору № IГП101220-1 поставки скрапленого газу від 10.12.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, укладеного між сторонами, позивач у період з 18.06.2021 по 15.10.2021 поставив, а відповідач прийняв Товар, на загальну суму 1 323 254,15 грн, що підтверджується належним чином оформленими Сторонами видатковими та товарно-транспортними накладними за вказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач з 05.07.2021 по 19.10.2021 перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1 102 502,15 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та довідкою з Банку вих. № 005-01-005-3-005-3/511-БТ від 08.11.2023.

Згідно з актами звірки, станом на 31.10.2021, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 220 752,00 грн.

Відповідачем вказана заборгованість за Договором не сплачена.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Таким, чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 220 752,00 грн. заборгованості за Товар за Договором підлягають задоволенню.

Крім того, керуючись ст. 625 ЦК України та п.п. 4.6, 4.7., 4.13 Договору, позивач нарахував на суму боргу відповідача пеню, інфляційні втрати та 30% річних за користування чужими грошима.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.6. Договору Сторони погодили, що за прострочення виконання грошового зобов`язання про сплаті Поставленого Товару Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 4.13. Договору сторони домовились, що строк позовної давності для вимог Постачальника до Покупця (у тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені, штрафних санкцій)) встановлено у три роки.

Отже, сторони у Договорі домовились про строк позовної давності у три роки, однак про збільшення шестимісячного строку нарахування пені чи її нарахування по день оплати, не узгодили, а отже, згідно з ч 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені, в даному випадку, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що не було враховано позивачем при нарахуванні суми пені в загальному розмірі 181 470 грн 24 коп. за період з 30.10.2021 по 28.11.2023.

Судом перевірено розрахунок суми пені, та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 20 250 грн 22 коп. за загальний період з 30.10.2021 по 29.04.2022.

При розрахунку суми пені, судом враховано, що з урахуванням п. 2.1 Договору та беручи до уваги банківські дні у жовтні 2021 року, а також шестимісячний строк нарахування пені, строк нарахування пені за прострочення оплати 116 928 грн 00 коп. за видатковою накладною від 05.10.2021 складає з 21.10.2021 по 21.04.2022, а за прострочення оплати 103 824 грн 00 коп. за видатковою накладною від 15.10.2021 - складає з 29.10.2021 по 29.04.2022. Беручи до уваги заявлення позивачем пені за період починаючи саме з 30.10.2021, судом визначено суму пені за шість місяців з дня виникнення прострочення за кожною накладною за загальний період з 30.10.2021 по 29.04.2022.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.7. Договору Сторони погодили, що за прострочення виконання грошового зобов`язання про сплаті Поставленого Товару Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% (тридцять відсотків) річних від простроченої суми заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Судом перевірено розрахунок 30 % річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 73 519 грн 53 коп. інфляційних втрат за період з листопада 2021 по жовтень 2023 та 137 894 грн 40 коп. 30% річних за період з 30.10.2021 по 28.11.2023.

На підставі викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-Д», ідентифікаційний код юридичної особи 31686225 (вул. Чумаченка, буд. 7-А, м. Запоріжжя, 69104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГЛОБАЛ ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 43097810 (пр. Оболонський, буд. 1, корп. 2, офіс 191, кімн 5, м. Київ, 04205) 220 752 (двісті двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 00 коп. основного боргу; 20 250 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 22 коп. пені; 73 519 (сімдесят три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн 53 коп. інфляційних втрат; 137 894 (сто тридцять сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 40 коп. 30% річних та 5 428 (п`ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн 99 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 10.01.2024.

Суддя А.О. Науменко