Рішення

від 27.12.2023 по справі 908/1556/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/104/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023 Справа № 908/1556/22

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, фактична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 3)

про стягнення 1 557 437,84 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, фактична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 3)

до відповідача за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 100 500,00 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Плецька Ю.В., на підставі ордеру серія АР № 1098243 від 03.10.2022;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з`явився;

30.08.2022 до господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа-підприємець Іздебський Ігор Євстахович, м. Львів з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 413 023,18 грн. заборгованості за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021, в тому числі 1 131 000,00 грн. основного боргу, 156 790,68 грн. пені, 112 311,21 грн. інфляційних втрат та 12 921,29 грн. 3 % річних.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 справу № 908/1556/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1556/22, справі присвоєно номер провадження справи 4/104/22, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2022.

23.09.2022 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, м. Львів про стягнення 100500,00 грн. заборгованості за оплачені, але не надані послуги по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2022 вище зазначену зустрічну позовну заяву передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2022 зустрічну позовну заяву прийнято судом до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/1556/22, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні 03.10.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1556/22 до 05.12.2022, підготовче засідання відкладено на 07.11.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2022 судом повідомлено сторін, що у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, підготовче засідання у справі № 908/1556/22, призначене на 07.11.2022, не відбудеться, підготовче засідання у справі перенесено на іншу дату, про яку сторони будуть повідомлені додатково відповідною ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2022 у справі № 908/1556/22 призначено підготовче засідання на 24.11.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2020 відкладено підготовче засідання на 01.12.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2022 у справі № 908/1556/22 призначено комплексну судову почеркознавчу і технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, на вирішення судових експертів поставлені питання, згідно переліку, викладеного в ухвалі суду від 01.12.2022 по справі № 908/1556/22. Провадження у справі № 908/1556/22 зупинено на час проведення комплексної судової почеркознавчої і технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.01.2023 провадження у справі № 908/1556/22 поновлено для розгляду і вирішення клопотання експерта № КСЕ-19/108-22/15768 від 28.12.2022 Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України щодо призначеної у справі судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі № 908/1556/22 призначено комплексну судову почеркознавчу і технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення судових експертів поставлені питання, згідно переліку, викладеного в ухвалі суду від 02.03.2023 по справі № 908/1556/22. Провадження у справі № 908/1556/22 зупинено на час проведення комплексної судової почеркознавчої і технічної експертизи.

20.03.2023 матеріали справи № 908/1556/22 направлено до Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексної судової почеркознавчої і технічної експертизи по ухвалі господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі № 908/1556/22.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2023 провадження у справі № 908/1556/22 поновлено для розгляду і вирішення клопотання експертів (супровідний лист вих. № 121/11/13 від 27.03.2023) Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо уточнення поставлених експертові питань та вчинення інших процесуальних дій по ухвалі господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі № 908/1556/22, судове засідання з розгляду клопотання експерта призначено на 03.05.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.05.2023 клопотання експертів Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо уточнення поставлених експертові питань та вчинення інших процесуальних дій по ухвалі господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі № 908/1556/22 задоволено, провадження у справі № 908/1556/22 зупинено на час проведення комплексної судової почеркознавчої і технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2023 у зв`язку із надходженням до суду Висновку експертів № 282-23 від 14.07.2023 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої і технічної експертизи по господарській справі № 908/1556/22 (вх. № 15562/08-20/23 від 19.07.2023) провадження у справі № 908/1556/22 поновлено, призначено підготовче засідання на 18.10.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.10.2023 підготовче засідання відкладалося на 06.11.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2023 судом прийняті до розгляду збільшені первісні позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 1 557 437,84 грн. заборгованості за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021, в тому числі 1 131 000,00 грн. основного боргу, 156 790,68 грн. пені, 215 266,20 грн. інфляційних втрат та 54 380,96 грн. 3 % річних, підготовче провадження у справі № 908/1556/22 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 29.11.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2023 підготовче засідання відкладалося на 27.12.2023.

В судове засідання 27.12.2023 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) сторін, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

В судовому засіданні 27.12.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 27.12.2023 не з`явився, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі № 908/1556/22 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) був повідомлений належним чином ухвалою суду по справі від 29.11.2023, яка 30.11.2023 направлена на його електронну адресу: vivabud@ukr.net та доставлена до електронної скриньки, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку електронного листа.

Згідно приписів ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Однією із найважливіших гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист безпосередньо в Основному законі України.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У силу статей 6, 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 27.12.2023 за відсутністю відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позовні вимоги за первісною позовною вимогою ґрунтуються на приписах ст., ст. 525, 530, 625, 629, 1002 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовані тим, що 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» з ФОП Іздебським І.Є. укладено договір доручення № 21-09, відповідно до умов якого ФОП Іздебський І.Є. (Повірений) за винагороду зобов`язався за дорученням, від імені та за рахунок ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» (Довірителя) вчиняти юридично значимі дії, спрямовані на укладенні та виконання Довірителем договорів підряду щодо виконання будівельних робіт. Відповідно до п. 3.1 договору за виконання доручення Довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі, узгодженому в акті виконання доручення. Орієнтовна сума винагороди Повіреного по даному договору складає 5 000 000,00 грн. Як зазначає позивач за первісним позовом, 18.10.2021 сторони склали Акт № 1 про виконання доручення до Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, в якому узгодили, що Повірений виконав доручення Довірителя та погодили розмір винагороди Повіреного в розмірі 1 400 000,00 грн. Цим же актом сторони погодили, що винагорода підлягає виплаті Довірителем шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Повіреного до 31.03.2022. Позивач за первісним позовом стверджує, що в порушення умов договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» виплачено ФОП Іздебському І.Є. лише 269 000,00 грн. винагороди, що підтверджується виписками банку з урахуванням листа ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» вих. № б/н від 24.12.2021 щодо призначення платежу. Таким чином, заборгованість Довірителя перед Повіреним за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 по Акту № 1 від 18.10.2021 становить 1 131 000,00 грн. У зв`язку із порушенням ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» умов договору щодо своєчасного і повного розрахунку ФОП Іздебським І.Є. на підставі норм чинного законодавства України та положень п. 4.4 договору нараховані відповідачу за первісним позовом з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 156 790,68 грн. пені, 215 266,20 грн. інфляційних втрат та 54 380,96 грн. 3 % річних. Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом просить суд первісний позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити повністю. Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на його користь 23 361,57 грн. сплаченого судового збору та 30 500,00 грн. судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву ФОП Іздебського І.Є. вих. № 151 від 22.09.2022 (вх. № 11567/08-08/22 від 23.09.2022). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач за первісним позовом зазначив, що дійсно 21.09.2021 між ФОП Іздебським І.Є. та ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» укладено договір доручення № 21-09. Пунктом 1.2 цього договору визначений перелік юридично значимих дій, які Повірений здійснює за дорученням, від імені та за рахунок Довірителя, та які спрямовані на укладення та виконання Довірителем договорів підряду щодо виконання будівельних робіт. Як стверджує відповідач за первісним позовом, Повірений впродовж строку виконання доручення (до 31.03.2022 включно згідно п. 1.5 договору доручення) не вчинив жодної юридично значимої дії з перелічених в п. 1.2 договору. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає, що відсутня домовленість сторін щодо конкретних об`єктів, контрагентів, а також юридично значимих дій, які належить вчинити Повіреному. Позивач за первісним позовом не виконав жодного з обов`язків, передбачених в п. 2.3 договору, що, зокрема, підтверджується відсутністю звіту ФОП Іздебського І.Є. про виконання договору доручення. Таким чином, ФОП Іздебський І.Є. не надав відповідачу за первісним позовом ніяких послуг по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, строк якого закінчився 31.03.2022. Наданий позивачем за первісним позовом Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення до договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» не підписувало. Цей документ, на думку відповідача за первісним позовом, є підробленим. Також відповідач за первісним позовом зауважує, що Акт № 1 від 18.10.2021 не підтверджує факту виконання ФОП Іздебським І.Є. і прийняття ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» виконання договору доручення, оскільки містить посилання на інший договір доручення № 03-04 від 03.04.2021. Крім того, ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» зазначає, що зробило на користь позивача за первісним позовом попередню оплату по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 в розмірі 100 500,00 грн. Проте, ФОП Іздебський І.Є. не повернув відповідачу за первісним позовом кошти в розмірі 100 500,00 грн. за оплачені, але не надані послуги. З урахуванням викладених обставин, відповідач за первісним позовом не вбачає підстав для задоволення первісних позовних вимог та просить суд в первісному позові відмовити повністю.

Заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги викладені в зустрічній позовній заяві та ґрунтуються на приписах ст., ст. 525, 526, 530, 629, 1000 ЦК України, ст., ст. 173-175, 193 ГК України і полягають в наступному: позивач за зустрічним позовом стверджує, що на виконання умов договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 перерахував ФОП Іздебському І.Є. 100 500,00 грн. передоплати. Проте, Повірений не надав ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» ніяких послуг по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, строк виконання доручення за яким закінчився 31.03.2022 згідно п. 1.5 договору. Наданий ФОП Іздебським І.Є. Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення до Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» не підписувало, цей документ є підробленим і про його існування позивач за зустрічним позовом дізнався лише після отримання позовної заяви ФОП Іздебського І.Є. У зав`язку із цим, 20.09.2022 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» звернулося до Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення ФОП Іздебським І.Є. Також 21.09.2022 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» направило ФОП Іздебському І.Є. вимогу про сплату грошових коштів в розмірі 100 500,00 грн. за оплачені, але не надані останнім послуги по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021. Крім того, позивач за зустрічним позовом звертає увагу суду, що Акт № 1 від 18.10.2021 не підтверджує факт виконання ФОП Іздебським І.Є. доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 і його прийняття ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ», оскільки зазначений акт містить посилання на інший договір доручення - договір № 03-04 від 03.04.2021, який дійсно був укладений між сторонами. Враховуючи, що ФОП Іздебський І.Є. не повернув ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 100 500,00 грн. за оплачені, але не надані по слуги по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, позивач за зустрічним позовом просить суд зустрічний позов задовольнити повністю та стягнути ці кошти з відповідача за зустрічним позовом. Також позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь 2 481,00 грн. сплаченого судового збору.

ФОП Іздебський І.Є. у Відповіді на відзив на первісний позов вих. № 03/10-1 від 07.10.2022 (вх. № 12408/08-08/22 від 10.10.2022) та у Відзиві на зустрічний позов вих. № 14/10-1 від 14.10.2021 (вх. № 12763/08-08/22 від 18.10.2022) вважає, що заявлені ним первісні позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а доводи ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» спростовуються наданими позивачем за первісним позовом доказами.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) сторін, суд

УСТАНОВИВ

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Довіритель) та Фізичною особою-підприємцем Іздебським Ігорем Євстаховичем (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, Повірений) укладено Договір доручення № 21-09 від 21.09.2021 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Повірений за винагороду зобов`язується за дорученням, від імені та за рахунок Довірителя вчиняти юридично значимі дії, спрямовані на укладення та виконання Довірителем договорів підряду щодо виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 1.4 Договору територія надання послуг - Україна.

Згідно з п. 1.5 Договору строк виконання доручення - до 31.03.2022.

Умовами п. 1.2 Договору визначено, що по даному Договору Повірений здійснює наступні юридично значимі дії:

- здійснення розрахунку та формування договірних цін на виконання робіт та узгодження цих цін з контрагентами;

- формування графіків виконання робіт та узгодження їх з контрагентами;

- підготовка тендерної документації (за необхідності), її надання у встановлений строк, представлення інтересів Довірителя перед тендерною комісією;

- детальна розробка структури та механізму виконання угоди з метою оптимізації їх параметрів та з урахуванням фінансових, податкових, юридичних ризиків сторін;

- узгодження умов, термінів виконання робіт та порядку оплати по договорам із контрагентами за погодженням із Довірителем;

- супровід укладених угод та здійснення управління проектами до моменту отримання оплати Довірителем та повного виконання робіт, консультування з питань комерційної діяльності й керування процесом будівництва;

- здійснення всіх юридичних і фактичних дій пов`язаних з виконанням даного Договору

Як зазначено в п. 1.3 Договору по угодах, що укладатимуться Довірителем з третіми особами, права і обов`язки виникають безпосередньо у Довірителя. Повірений не має права підписувати будь-які угоди від імені Замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору Довіритель зобов`язується: - забезпечити Повіреного всією необхідною інформацією, рекламними матеріалами, методичною документацією та зразками договорів, необхідних для виконання доручення (п. 2.1.1); - видавати, при необхідності, Повіреному довіреність (і) на вчинення всіх необхідних дій за цим Договором (п. 2.1.2); - виплачувати Повіреному винагороду в порядку та в обсязі, передбаченому Договором (п. 2.1.3); - прийняти від Повіреного звіт про виконану роботу, додані до нього документи і все виконане ним в рамках доручення за цим Договором (п. 2.1.4).

Натомість, Довіритель має право: здійснювати контроль на діяльністю Повіреного в частині виконання доручення (п. 2.2.1 Договору); давати Повіреному додаткові вказівки, що стосуються виконання доручення за цим Договором (п. 2.2.2 Договору); отримувати інформацію про хід виконання Повіреним цього Договору (п. 2.2.3 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено обсяг зобов`язань Повіреного. Так, Повірений зобов`язується:

- особисто виконувати дане йому доручення (п. 2.3.1);

- повідомляти Довірителю на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення (п. 2.3.2);

- по виконанні доручення або при припиненні цього Договору до його виконання без зволікання повернути Довірителю довіреність, термін дії якої не закінчився, і представити звіт. До звіту додаються документи, що підтверджують витрати Повіреного, пов`язані із виконанням доручення за цим Договором (п. 2.3.3).

Повірений має право: отримувати винагороду, визначену даним Договором; на відшкодування необхідних витрат для здійснення юридичних дій по даному Договору. (п. 2.4 Договору).

Умовами п. 3.1 Договору визначено, що за виконане доручення Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі, узгодженому в акті про виконання доручення. Орієнтовна сума винагороди Повіреного по даному Договору складає 5 000 000,00 грн.

Встановлена в п. 3.1 Договору винагорода виплачується Довірителем шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Повіреного у строк узгоджений в акті про виконання доручення. Акти про виконання доручення складаються Повіреним і надаються на підпис Довірителю протягом 15 днів з моменту виконання кожного етапу виконання доручення. Допускається виплата винагороди частинами згідно виставлених рахунків. (п. 3.2 Договору)

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 6.2 Договору)

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

Матеріали справи свідчать, що 18.10.2021 сторонами складено і підписано Акт № 1 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, відповідно до якого сторони підтвердили, що ФОП Іздебський І.Є. на виконання доручення ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» виконав доручення Довірителя та вчинив наступні юридично значимі дії, спрямовані на укладення та виконання Довірителем договору підряду на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об`єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» № 06/10-2021 від 12.10.2021, укладеного з ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» вартістю 47 554 332,81 грн.:

- провів збір необхідних даних та підготовку технічного завдання для проектування робіт з улаштування бетонної підлоги з топінгом;

- виконав проект залізобетонних конструкцій підлог та монолітних ділянок;

- здійснив розрахунки та формування договірних цін на виконання робіт за проектом: улаштування бетонної підлоги з топінгом та узгодження цих цін з ТОВ «ПМК № 19»;

- сформував графіки виконання робіт та фінансування і узгодив з контрагентом - ТОВ «ПМК № 19»;

- провів підготовку тендерної документації, забезпечив її надання у встановлений строк тендерній комісії та представляв інтереси Довірителя перед тендерною комісією ТОВ «ПМК № 19»;

- узгодив умови, терміни виконання робіт та порядок оплати по договору з ТОВ «ПМК № 19» за погодженням з Довірителем;

- сприяв укладенню Довірителем договору підряду № 06/10-2021 від 12.10.2021 на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об`єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» на найбільш вигідних умовах;

- здійснював супровід укладеної додаткової угоди та здійснення управляння проектом до моменту отримання оплати Довірителем та протягом виконання робіт, надавав необхідні консультації з питань комерційної діяльності й керування процесом будівництва.

Як зазначено в Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 винагорода Повіреного за виконання зазначеного в даному Акті доручення складає 1 400 000,00 грн. Винагорода підлягає виплаті Довірителем шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Повіреного до 31.03.2022. Сторони не мають претензій одна до одної щодо обсягу, якості та строків виконання вказаного доручення.

Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 підписаний від імені ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» директором Дихновим М.М. та скріплений печаткою Товариства та від імені Повіреного особисто ФОП Іздебським І.Є.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2021 платіжним дорученням № 2085 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» на рахунок Повіреного переховані кошти в сумі 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «За роботи згідно договору № 21/09 від 21.09.2021», а також 28.12.2021 платіжним дорученням № 3067 перераховані кошти в сумі 500,00 грн. з призначенням платежу: «За послуги згідно договору № 21/09 від 21.09.2021»,

Крім того, в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка свідчить про перерахування ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 24.12.2021 платіжним дорученням № 33 на рахунок ФОП Іздебського І.Є. коштів у сумі 284 200,00 грн. з призначенням платежу: «За послуги згідно договору доручення № 03-04 від 03.04.2021».

Разом із тим, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до матеріалів справи надано лист ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» вих. № б/н від 24.12.2021 за підписом головного бухгалтера ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» Єрофєєвої Ю.М., що в платіжному дорученні № 33 від 24.12.2021 про перерахування 284 200,00 грн. допущено помилку в тексті призначення платежу. Правильним призначенням платежу слід вважати: «За послуги згідно договору № 21-09 від 21.09.2021 - 168 500,00 грн. без ПДВ».

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не надав суду належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, на спростування інформації, яка зазначена в листі № б/н від 24.12.2021.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всього за виконання Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» перераховано ФОП Іздебському І.Є. грошові кошти в загальній сумі 269 000,00 грн.

Сплату решти суми заборгованості в розмірі 1 131 000,00 грн. (1 400 000,00 грн. - 269 000,00 грн.) за Актом № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 у строки, передбачені Договором та вказаним Актом, ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» не здійснило.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ФОП Іздебського І.Є. до суду з первісним позовом у даній справі про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 1 131 000,00 грн. основного боргу за Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021, 156 790,68 грн. пені, 215 266,20 грн. інфляційних втрат та 54 380,96 грн. 3 % річних.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши доводи представників сторін, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст., ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст., ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір доручення № 21-09 від 21.09.2021 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін у справі взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою Договір № 21-09 від 21.09.2021 є договором доручення, який підпадає під правове регулювання норм глави 68 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно з ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. (ч. 1 ст. 1005 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1002 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 1007 ЦК України довіритель зобов`язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

В ч. 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом з фактичних обставин справи, сторонами умовами п. 1.2 Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 визначено обсяг дій, які Повірений мав вчинити в інтересах Довірителя.

Матеріалами справи, зокрема, Актом № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, підтверджується, що ФОП Іздебським І.Є. були надані послуги ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» на виконання умов Договору № 21-09 від 21.09.2021, а саме Повірений виконав доручення Довірителя та вчинив наступні юридично значимі дії, спрямовані на укладення та виконання Довірителем договору підряду на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об`єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» № 06/10-2021 від 12.10.2021, укладеного з ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» вартістю 47 554 332,81 грн.:

- провів збір необхідних даних та підготовку технічного завдання для проектування робіт з улаштування бетонної підлоги з топінгом;

- виконав проект залізобетонних конструкцій підлог та монолітних ділянок;

- здійснив розрахунки та формування договірних цін на виконання робіт за проектом: улаштування бетонної підлоги з топінгом та узгодження цих цін з ТОВ «ПМК № 19»;

- сформував графіки виконання робіт та фінансування і узгодив з контрагентом - ТОВ «ПМК № 19»;

- провів підготовку тендерної документації, забезпечив її надання у встановлений строк тендерній комісії та представляв інтереси Довірителя перед тендерною комісією ТОВ «ПМК № 19»;

- узгодив умови, терміни виконання робіт та порядок оплати по договору з ТОВ «ПМК № 19» за погодженням з Довірителем;

- сприяв укладенню Довірителем договору підряду № 06/10-2021 від 12.10.2021 на роботи з улаштування бетонної підлоги з топінгом на об`єкті «Логістичний центр в м. Херсон, вул. Кольцова, 57» на найбільш вигідних умовах;

- здійснював супровід укладеної додаткової угоди та здійснення управляння проектом до моменту отримання оплати Довірителем та протягом виконання робіт, надавав необхідні консультації з питань комерційної діяльності й керування процесом будівництва.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» стверджувало, що Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення до Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, на підставі якого заявлені первісні позовні вимоги, Товариством ніколи не підписувався та є підробленим.

З огляду на те, що правові позиції сторін у справі щодо підстав виникнення господарських відносин по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 та факту реальності здійснення пов`язаних з ними господарських операцій з виконання доручення за цим Договором суперечливі, судом у справі № 908/1556/22 призначалася комплексна судова почеркознавча і технічна експертиза, проведення якої було доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи судом ставилися наступні питання:

1) Чи виконано підпис від імені генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» Дихнова Максима Михайловича в Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 виконано тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2) Чи нанесений відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» в Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», експериментальні зразки відтиску якої надаються для проведення порівняльного дослідження?

За результатами проведення судової почеркознавчої і технічної експертизи по справі № 908/1556/22 складено Висновок експертів № 282-23 від 14.07.2023.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 104 ГПК України чітко унормовано, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається з Висновку експертів № 282-23 від 14.07.2023:

1) по питанню № 1: підпис, який виконаний від імені генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ» Дихнова Максима Михайловича в Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, виконано тією самою особою, від імені якої він зазначений, а саме - Дихновим Максимом Михайловичем;

2) по питанню № 2: відтиск круглої печатки ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ», розміщений в Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, виконаний круглою печаткою ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ», експериментальні зразки якої були надані на експертизу.

За таких обставин, висновками експертів повністю спростовуються доводи ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ», наведені в обґрунтування заперечень на первісний позов, що Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення до Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 Товариством ніколи не підписувався та є підробленим.

Стосовно доводів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), що Акт № 1 від 18.10.2021 свідчить про виконання ФОП Іздебським І.Є. іншого договору, саме Договору доручення № 03-04 від 03.04.2021, судом відхиляються як безпідставні та недоведені жодним доказом.

При цьому, судом враховані пояснення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), що в тексті Акту № 1 від 18.10.2021 допущено описку при зазначені дати і номеру Договору доручення, щодо виконання якого складений цей Акт.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих ФОП Іздебським І.Є. послуг по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021.

Згідно з п. 3.2 Договору встановлена в п. 3.1 Договору винагорода виплачується Довірителем шляхом перерахування суми винагороди на рахунок Повіреного у строк узгоджений в акті про виконання доручення. Допускається виплата винагороди частинами.

В Акті № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 сторони погодили, що винагорода підлягає виплаті Довірителем шляхом перерахування винагороди на рахунок Повіреного до 31.03.2022.

Отже, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) наданих позивачем послуг за Договором по Акту № 1 від 18.10.2021 є таким, що настав.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) оплатив надані позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) послуги загальному розмірі 269 000,00 грн. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку ФОП Іздебського І.Є. та листом ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» вих. № б/н від 24.12.2021 щодо призначення платежу за платіжним дорученням № 33 від 24.12.2021.

Отже, станом на час вирішення спору судом заборгованість ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» перед ФОП Іздебським І.Є. по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 згідно Акту № 1 від 18.10.2021 становить 1 131 000,00 грн.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) факт порушення взятих на себе зобов`язань за умовами Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 в частині своєчасної і повної оплати за надані послуги належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

За приписами ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, первісні позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 1 131 000,00 грн. основного боргу за Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 згідно Акту № 1 від 18.10.2021 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) також заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 156 790,68 грн. пені, 215 266,20 грн. інфляційних втрат та 54 380,96 грн. 3 % річних.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) обґрунтовує пунктом 4.4 Договору, яким сторони визначили, що за порушення Довірителем строків оплати винагороди останні сплачує Повіреному пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день затримки.

Оскільки судом встановлений факт порушення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) грошових зобов`язань по оплаті наданих послуг у передбачені Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 строки та розмірі, то вимога позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення з ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» пені є законною та обґрунтованою.

Відповідно до розрахунку позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) сума пені за неналежне виконання ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» зобов`язань за Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 становить 156 790,68 грн., яка розрахована за період з 01.04.2022 по 17.08.2022.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) розрахунок пені та встановлено, що цей розрахунок виконано правильно.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення первісних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 156 790,68 грн. пені.

Відповідно до приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) грошових зобов`язань по оплаті наданих послуг за Договором доручення № 21-09 від 21.09.2021, вимоги про стягнення з нього 3 % річних і інфляційних втрат заявлені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) обґрунтовано.

З наданого позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) розрахунку вбачається, що ним нараховані 3 % річних за прострочення виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) зобов`язань за Договором в розмірі 54 380,96 грн., які розраховані за період з 001.04.2022 по 06.11.2023.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення первісних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 54 380,96 грн. 3 % річних.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) заявлена вимога про стягнення 215 266,20 грн. інфляційних втрат, які розраховані за період квітень 2022 року - вересень 2023 року.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, первісна позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 215 266,20 грн. інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) контррозрахунок суми заборгованості та нарахованих пені, річних відсотків та інфляційних нарахувань, заявлених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до стягнення, суду не наданий.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

У даній справі судом також розглядаються зустрічні позовні вимоги ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» до ФОП Іздебського І.Є. про стягнення 100 500,00 грн. заборгованості за оплачені, але не надані послуги по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) стверджує, що на виконання умов Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 перерахував ФОП Іздебському І.Є. 100 500,00 грн. передоплати.

Проте, Повірений не надав ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» ніяких послуг по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, строк виконання доручення за яким закінчився 31.03.2022.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) стверджує, що Акт № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення до Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» не підписувало, цей документ є підробленим і про його існування позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) дізнався лише після отримання позовної заяви ФОП Іздебського І.Є.

21.09.2022 ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» направило ФОП Іздебському І.Є. вимогу про сплату грошових коштів в розмірі 100 500,00 грн. за оплачені, але не надані останнім послуги по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021.

Враховуючи, що ФОП Іздебський І.Є. не повернув ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» 100 500,00 грн. за оплачені, але не надані по слуги по Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) просить суд зустрічний позов задовольнити повністю та стягнути ці кошти з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом).

Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно з ст. 13 ЦК України визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Отже, за встановлених судом фактичних обставин справи та доведеністю матеріалами справи факту наявності заборгованості ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» перед ФОП Іздебським І.Є. за надані послуги по Акту № 1 від 18.10.2021 про виконання доручення до Договору доручення № 21-09 від 21.09.2021 підстави для задоволення зустрічного позову відсутні, а тому суд відмовляє повністю в його задоволенні.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення від 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «ДомбоБегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати на оплату судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, оскільки спір доведено до суду з його вини. Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічною позовною заявою покладаються на позивача за зустрічною позовною заявою.

Що стосується заявлених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 500,00 грн., то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 5000,00 грн. позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) додано до матеріалів справи: договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 12.09.2022, укладений з адвокатом Плецькою Ю.В. з додатковою угодою б/н від 01.12.2023 до цього договору; Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 за договором про надання правничої (правової допомоги) № б/н від 12.09.2022; рахунок № 1/012 від 27.12.2023 на оплату за правових послуг.

Детальний опис послуг, наданих адвокатом Плецькою Ю.В. ФОП Іздебському І.Є. відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 12.09.2022 викладений в Акті приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023.

Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 30 500,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Докази проведення ФОП Іздебським І.Є. оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом рішення матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом ПлецькоюЮ.В. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 з детальним описом проведених робіт, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 12.09.2022, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВІВАТ ІНВЕСТ» проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу не заперечив, своїх доводів щодо необґрунтованості розміру витрат на правову допомогу не навів.

Приймаючи до уваги предмет, категорію та складність спору між сторонами, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, кількість процесуальних документів, складених адвокатом Плецькою Ю.В., які наявні в матеріалах справи, а також кількість судових засідань, в яких приймала участь адвокат Плецька Ю.В., суд дійшов висновку, що заявлений позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) розмір адвокатських витрат є співрозмірним категорії спору та наданому об`єму адвокатських послуг.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 500,00 грн.

Приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, судові витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Первісний позов Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 557 437,84 грн. заборгованості за договором доручення № 21-09 від 21.09.2021 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, фактична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 34501006) на користь Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 131 000 (один мільйон сто тридцять одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 156 790 (сто п`ятдесят шість тисяч сімсот дев`яносто) грн. 68 коп. пені, 54 380 (п`ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 96 коп. 3 % річних, 215 266 (двісті п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 23 361 (двадцять три тисячі триста шістдесят одну) грн. 57 коп. судового збору і 30 500 (тридцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

3. В задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ ІНВЕСТ», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича, м. Львів про стягнення 100500,00 грн. заборгованості за оплачені, але не надані послуги по договору доручення № 21-09 від 21.09.2021, відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 10» січня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.