Рішення

від 09.01.2024 по справі 910/13286/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2024Справа № 910/13286/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-

вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Консорціума «Мегапроект»

про стягнення 36 481, 15 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціума «Мегапроект» (далі - відповідач) про стягнення 36 481, 15 грн., у тому числі: 26 728, 08 грн. - основного боргу, 1 304, 92 грн. - 3% річних та 8 448, 15 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором №12-01 від 07.12.2021 в обумовлений строк у повному обсязі не здійснив оплату виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13286/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

01.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від Писанко О.І. надійшла заява в порядку ст.ст. 56, 61 Господарського процесуального кодексу України про вступ до участі в справі як представника.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 25.08.2023 була надіслана сторонам на адреси, зазначені в позовній заяві та які відповідаюють відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 25.08.2023 отримана позивачем - 01.09.2023, відповідачем 02.10.2023.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.12.2021 Філією «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі-позивач, підрядник) та Консорціумом «Мегапроект» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір №12-01, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати власними та залученими силами і засобами весь комплекс робіт, передбачених завданням на проектування (Додаток №3) та вихідними даними (умовами Генерального підряду), у чіткій відповідності та з дотриманням державних і відомчих будівельних норм та нормативів України, здати їх замовнику в обумовлені строки (п.3.2), а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в межах загальної вартості робіт.

Найменування робіт згідно п. 1.2 договору №12-01 сторони погодили: розробка проектно-кошторисної документації (стадії Проект) розділу «Залізничний транспорт», об`єкту «Будівництво з`єднувальної ділянки Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) до автомобільної дороги Київ - Одеса (М-05) Київська область».

Частинами 1, 2 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна договору відповідно до п. 3.1 становить 133 640, 40 грн. Ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.1 договору терміни виконання робіт сторони погодили наступним чином: початок - з дня підписання договору, закінчення - 31 грудня 2021 року.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 12.1 договору).

Пунктом 3 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України на підрядника покладено обов`язок передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

На виконання умов договору №12-01 від 07.12.2021 на розробку проектно-кошторисної документації по об`єкту «Будівництво з`єднувальної ділянки Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) до автомобільної дороги Київ - Одеса (М-05) Київська область» позивач розробив, а відповідач прийняв проєктно-кошторисну документацію (стадія «Проект») розділу «Залізничний транспорт» загальною вартістю 133 640, 40 грн., що підтверджується актом №231 від 29.12.2021 здачі-приймання робіт, який підписаний сторонами без заперечень та зауважень і скріплений печатками підприємств.

За умовами розділу IV договору розрахунки за роботи (етапи робіт) здійснюються в межах договірної ціни. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних підрядником робіт (етапу робіт) із звітами виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику. Замовник перевіряє реальність акту і підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт або надає мотивовану відмову від підписання актів. Замовник здійснює платежі, після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт у межах відповідного бюджетного фінансування та отримання замовником фінансування за виконані підрядником роботи. Платіж повинен бути здійснений протягом п`яти банківських днів з дати отримання відповідного платежу від Служби автомобільних доріг в Київській області.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов`язання третьою особою не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №12-01 від 07.12.2021 позивач розробив, а відповідач прийняв проєктно-кошторисну документацію (стадія «Проект»).

Позаяк, відповідач, свої зобов`язання з оплати виконаних робіт у повному обсязі та у визначений строк не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 728, 08 грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Позивач, 28.07.2023 звернувся до відповідача з вимогою №ПВІЗТ-ВД/1117 від 27.07.2023, про сплату заборгованості за надані послуги, що підтверджується накладною №0303801115694 та описом вкладення в цінний лист від 28.07.2023.

Вимогу позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи факт розробки позивачем проєктно-кошторисної документації, визначеною умовами договору №12-01 від 07.12.2021 та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 728, 08 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу розмірі 26 728,08 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач нарахував 1 304, 92 грн. - 3% річних та 8 448, 15 грн. інфляційних втрат (за період з 29.12.2021 по 14.08.2023).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Враховуючи, що строк оплати згідно пункту 4.3 договору №12-01 від 07.12.2021 сторони погодили після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт у межах відповідного бюджетного фінансування, акт виконаних робіт підписаний сторонами 29.12.2021, правомірним буде нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 30.12.2021 по 14.08.2023.

Отже, за перерахунком суду, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 8 448,15 грн. та 1 302,72 грн. - 3% річних. В іншій частині в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Консорціума «Мегапроект» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 38, літера А, код ЄДРПОУ 43767251) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, будинок 39, код ЄДРПОУ 40123423) 26 728 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 08 коп. - основного боргу, 1 302 (одна тисяча триста дві) грн. 72 коп. - 3% річних, 8 448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 15 коп. - інфляційних втрат та 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 84 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.01.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА