Рішення

від 08.01.2024 по справі 910/11926/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.01.2024Справа № 910/11926/23

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керс"

про стягнення 179 898,52 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керс" про стягнення 179 898,52 грн., з яких: 168 219,52 грн. - основного боргу та 11 690,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором № 31/В/2022 від 25.01.2022 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11926/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/11926/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494954180 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 28.08.2023: Повернення за зворотною адресою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, 06.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494954180, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - Позивач/Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керс" (далі - Відповідач/Позичальник) укладено Кредитний договір № 31/В/2022 (далі - Договір), за умовами якого банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредитні кошти в розмірі 200 000,00 грн. для поповнення обігових коштів з процентною ставкою в розмірі 23.9% зі строком повернення до 24.01.2025 згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 1 до Договору (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.7. Договору банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або, вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках: наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим Договором; надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства та встановленим в банку правилам; представлення позичальником у банк для отримання кредиту документів/інформації, що виявились недостовірними; невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим Договором; наявності арешту на грошові кошти позичальника на його поточних рахунках, які обліковуються в банку; нецільового використання кредиту або його частини; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини; порушення проти позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію.

Згідно з пунктом 3.2. Договору проценти за користування кредитом враховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, визначеною у пункті 2.1.4. цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в пункті 2.1.4. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та/або додатками до нього.

У відповідності до пункту 4.2. Договору повернення кредиту, може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку.

Згідно з пунктом 4.8. Договору банк у випадках, передбачених пунктом 2.7. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних да сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє позичальника.

У пункті 4.9. Договору сторони визначили, що позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (пункт 4.8. Договору) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.

Відповідно до пункту 8.2.7 Договору у випадку невиконання/неналежного виконання будь-яких умов цього договору банк має право вимагати дострокового погашення позичальником кредиту.

Згідно з пунктом 10.1. Договору в якому сторони визначили, що цей Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено графік погашення.

Також судом встановлено, що 29.07.2022 між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 31/В/2022 від 25.01.2022, згідно з яким банк надає позичальнику відтермінування сплати відсотків за користування кредитом та/або відтермінування повернення отриманого позичальником кредиту на термін з 31.07.2022 по 30.09.2022 (пункт 1. Додаткового договору).

Згідно з пунктом 3. Додаткового договору під час відтермінування відсотки продовжують нараховуватись банком відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплатити відсотки, нараховані за час відтермінування, в порядку та згідно з графіком повернення кредиту, викладеного у новій редакції, або при повному погашенні кредиту, якщо таке матиме місце в період відтермінування.

Також сторонами викладено в новій редакції графік погашення кредиту та процентів.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 25.01.2022 позивачем відповідно до меморіального ордеру № 829951 надано позивачу кредитні кошти в розмірі 200 000,00 грн.

20.06.2023 позивач звернувся до відповідача з Листом-вимогою про дострокове виконання зобов`язань від 20.06.2023, в якій вимагав від відповідача сплатити строкову заборгованість за кредитом та процентами та прострочену заборгованість за кредитом та процентами, що підтверджується описом вкладення та накладною від 20.06.2023.

Проте, як вказується позивачем, відповідачем вимога банку задоволена не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також позивачем до позовної заяви долучено виписки по рахунку відповідача за період з 25.01.2022 по 05.07.2023, які підтверджують доводи позивача про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

У зв`язку неотриманням відповіді від відповідача та неотриманням коштів позивач просить стягнути з відповідача 168 219,52 грн. - основного боргу та 11 690,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За умовами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач, на підставі статті 641 та статті 644 Цивільного кодексу України, взяв на себе зобов`язання перед особами, які приймуть (акцептують) його оферту, надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Як було зазначено вище, Кредитний договір № 31/В/2022 від 25.01.2022 є Кредитним договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 200 000,00 грн., в той час як позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за Договором в частині своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Виписками по особовим рахункам від 25.01.2022 по 05.07.2023 та розрахунком позивача підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу - 168 219,52 грн. та заборгованість по процентах - 11 690,00 грн.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором щодо надання кредиту, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з належної оплати процентів і має перед позивачем прострочену заборгованість.

Доказів вчасної сплати вказаної заборгованості за процентами відповідачем суду не надано.

Таким чином, доказів належного виконання зобов`язань за цим договором відповідачем до суду не надано.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами спірна заборгованість за Кредитним договором не спростована.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 2.7. Договору банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту у зв`язку із довготривалим простроченням відповідачем зі сплати кредитних платежів.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з повернення кредитних коштів у сумі 168 219,52 грн. та коштів по відсотках у сумі 11 690,00 грн., підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості по кредиту та відсоткам відповідачем не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення простроченої заборгованості у вказаній сумі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом серпня - грудня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, період перебування судді Приходько І.В. на лікарняному, повний текст судового рішення по справі № 910/11926/23 виготовлено 08.01.2024.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керс" про стягнення 179 898,52 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керс" (04655, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 72, офіс 320/1; ідентифікаційний код: 38321855) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 168 219 (сто шістдесят вісім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 52 коп. - основного боргу, 11 690 (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн. 00 коп. - заборгованості по відсоткам та 2 698 (дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2024.

Суддя І.В. Приходько