Рішення

від 09.01.2024 по справі 910/10409/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2024Справа № 910/10409/23

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОДЖЕКТГРУП"

про стягнення 221 867,08 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОДЖЕКТГРУП" про стягнення 221 867,08 грн., з яких 134 563,69 грн. - сума основного боргу: 78 142,67 грн. - заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2017 по 31.10.2021, 55 577,66 грн. - заборгованість з центрального опалення та 334,32 грн. - заборгованість з електроенергії; 12 458,81 грн. - 3% річних та 74 844,58 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.02.2017 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

31.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/10409/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10409/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.

28.08.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

08.09.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.11.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява з процесуальних питань.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" (далі - Позивач/Управитель) є експлуатуючою організацією та надавала послуги з управління та утримання багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою м. Київ, просп. Перемоги, буд. 42 (далі - Будинок), відповідно до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.02.2017 (далі - Договір). Позивач був виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОДЖЕКТГРУП" (далі - Відповідач) з 15.02.2017 був власником кв. 236 у вказаному будинку, що підтверджується доданою до позовної заяви інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно.

11.04.2023 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію-пропозицію, щодо погашення заборгованості, яка виникла за твердженням позивача у зв`язку з тим, що відповідачем не були оплачені житлово-комунальні послуги у розмірі 134 563,69 грн., з яких 78 142,67 грн. - заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 55 577,66 грн. - заборгованість з центрального опалення та 334,32 грн. - заборгованість з електроенергії. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

За твердженням позивача, починаючи з квітня 2017 року відповідач не оплачував належним чином спожиті житлово-комунальні послуги - послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, центральне опалення, е/e. Внаслідок порушення відповідачем умов щодо оплати наданих послуг, утворилася заборгованість у загальному розмірі 221 867,08 грн., з яких 134 563,69 грн. - сума основного боргу: 78 142,67 грн. - заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2017 по 31.10.2021, 55 577,66 грн. - заборгованість з центрального опалення та 334,32 грн. - заборгованість з електроенергії; 12 458,81 грн. - 3% річних та 74 844,58 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що відповідач не оплатив зазначену суму основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОДЖЕКТГРУП" 134 563,69 грн.

У відповідності до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В якості доказу наданих послуг саме у визначеному позивачем вартісному показнику, останнім надано суду Довідку-розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі № 236 в будинку за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 42 на суму 217 602,17 грн. за період з квітня 2017 року по жовтень 2021 року.

Пунктами Договору визначено, що Управитель зобов`язаний, а саме: п.3.2.6. Договору - укладати договори про надання житлово-комунальних послуг зі Споживачами в установленому законодавством порядку; п.3.2.8. Договору - забезпечити належні експлуатацію та утримання Спільного майна Будинку згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами і правилами", а також передбачені окремі обов`язки Замовника, а саме: п. 4.2.1. Договору - сприяти укладенню Споживачами договорів про надання Житлово-комунальних послуг з Управителем, Виконавцями і Виробниками".

При цьому, Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.02.2017 не зобов`язує Замовника (Співвласників будинку) здійснювати ту чи іншу помісячну плату за надані послуги.

Крім того, ціна на послуги - встановлена пунктами 5.1, 5.2 Договору, а саме: Сторони погодилися, що плата за надані Управителем послуги за цим Договором за весь строк дії цього Договору становить 1 000,00 грн., яка сплачується Управителю одноразово. Оплата послуг Управителя здійснюється Замовником в безготівковій формі шляхом внесення/перерахування грошових коштів на поточний рахунок Управителя, зазначений в цьому Договорі.

Судом встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи належні та допустимі докази, якими підтверджується заборгованість відповідача за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.02.2017, а також суд додатково зазначає, що умови Договору на які посилається позивач, не передбачають жодної іншої оплати у відповідності до пунктів 5.1. та 5.2. Договору.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що житлово-комунальні послуги у заявленому позивачем періоді були фактично надані.

Суд має зазначити, що ні текстова частина Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.02.2017, ні будь-який інший належний доказ, наявний у матеріалах справи, не доводять факту існування будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем.

Надана на підтвердження існування простроченої заборгованості відповідача за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.02.2017 Довідка-розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі № 236 в будинку за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 42 на суму 217 602,17 грн. за період з квітня 2017 року по жовтень 2021 року, не може бути належним доказом у справі, оскільки підписана позивачем в односторонньому порядку, а інформація, відображена у довідці не підтверджена первинними документами, табуляграмами тощо.

Таким чином, твердження позивача, викладені у позовній заяві, про наявність підстав для здійснення розрахунків за надані послуги є необґрунтованими.

З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 134 563,69 грн. - основного боргу.

Відмова у задоволенні основної вимоги позову, в даному випадку, зумовлює відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Належних та достовірних доказів на спростування обставин, викладених відповідачем, позивач суду не надав.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом серпня - грудня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, термін перебування судді Приходько І.В. на лікарняному, повний текст судового рішення по справі № 910/10409/23 виготовлено 09.01.2024.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОДЖЕКТГРУП" про стягнення 221 867,08 грн. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.01.2024.

Суддя І.В. Приходько