Рішення

від 09.01.2024 по справі 158/3293/23

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3293/23

Провадження № 2/0158/38/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

09 січня 2024 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Польової М.М.,

з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

свідка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі ОСОБА_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, який 27.06.2012 рішенням суду був розірваний. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До 2015 року син проживав разом із відповідачем, однак через аморальний спосіб життя відповідача, постійне вживанням нею алкогольних напоїв, не бажанням її виховувати та розвивати сина з 2015 року син проживає разом із позивачем. ОСОБА_5 протягом тривалого часу свої батьківські обов`язки відносно свого сина не виконує, не проявляє до нього батьківського піклування, не цікавиться його здоров`ям, фізичним, духовним та моральним розвитком, не допомагає матеріально. Крім того, рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19.09.2022 відповідача позбавлено батьківських прав відносно її інших чотирьох малолітніх дітей. Враховуючи наведене, позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина щомісячно у розмірі 2000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.10.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.11.2023 витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну прізвища ОСОБА_7 .

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не прибула, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечила.

За таких обставин судом відповідно до статті 280 ЦПК України постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

Свідок ОСОБА_2 , яка є бабою малолітнього ОСОБА_6 та мамою позивача, у судовому засіданні показала, що син був одружений із відповідачем нетривалий час. За час шлюбу у них народився син ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу внук спочатку проживав із матір`ю у Рівненській області, а батько час від часу забирав його до себе. Однак коли внуку було 4 роки він почав постійно проживати разом із батьком. Спочатку мати бачилася із сином, однак останніх 5 6 років взагалі не виходить на зв`язок, не навідує сина та жодної допомоги йому не надає. Утриманням дитини займається лише позивач. На даний час дитина проживає разом із нею та дідусем, оскільки батько проходить військову службу. Позивач передає їм кошти на утримання сина, під час відпусток приїжджає до сина та проводить з ним час.

Заслухавши представника позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є батьками малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.09.2010 (а.с.10).

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.06.2012 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірвано (а.с.11).

ОСОБА_7 21.09.2018 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00042550391 від 01.12.2023 (а.с.73-74).

Відповідно до акта від 19.07.2023 №55/182 обстеження фактичних умов проживання неповнолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 фактично здійснював постійний догляд за сином ОСОБА_6 (купував новий одяг та продукти харчування, проводив вільний час із сином, тощо), але під час мобілізації був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України, де і знаходиться по даний час. Мати дитини ОСОБА_5 не брала та не бере участі у догляді та вихованні сина. На даний час постійний догляд за дитиною проводить його бабуся ОСОБА_2 (а.с.15).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із частинами першою, шостою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Стаття 165 СК України передбачає, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тлумачення пункту другого частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до висновку Служби у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Цуманської селищної ради від 27.09.2023 №96, визнано за доцільне позбавити ОСОБА_10 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки мати свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с.28).

Із характеристики опорного закладу освіти «Дернівський ліцей Олицької селищної ради» від 14.07.2023 №116/01-23/2-23 слідує, що мати ОСОБА_5 участі у вихованні дитини не приймає, із дитиною не спілкується, життям сина не цікавиться, жодного разу не була у школі, не телефонувала класному керівнику та педагогам. Батьківські збори переважно відвідує бабуся, оскільки батько більшу частину часу перебуває на військовій службі. Однак батько ОСОБА_3 постійно цікавиться навчанням сина, телефонує класному керівнику. Відвідує школу по мірі можливостей. Під час дистанційного навчання бабуся та батько постійно контролювали навчання дитини та допомагали їй (а.с.16).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.02.2018, виконавчий лист №2-495 виданий 21.07.2011 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів у розмірі 350 грн. щомісячно на сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернуто стягувачу, оскільки надійшла заява про припинення стягнення аліментів та повернення виконавчого листа без виконання (а.с.13).

Крім того, рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19.09.2022 ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19-21).

Відтак, судом встановлено, що відповідач, не маючи жодних об`єктивних перешкод, свідомо нехтує виконанням батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_6 . При цьому таке байдуже ставлення матері до дитини має місце вже протягом тривалого часу.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Відповідач жодного разу у судові засідання не прибула, хоча повідомлялася про дату, час та місце їх проведення, відзиву на позовну заяву з запереченнями щодо його задоволення до суду не подавала, що свідчить про те, що вона не проявляє інтересу до дитини.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, підтверджень того, що її поведінка щодо дитини може змінитися у кращу сторону під час судового розгляду не встановлено, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав відносно її дитини.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до вимог статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 184 СК України передбачає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 164 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (частина третя статті 164 СК України).

Враховуючи викладене, беручи до уваги інтереси дитини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , щомісячно у розмірі 2000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі пункту першого частини першої статті 430 ЦПК України судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви 16 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10 січня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Цуманської селищної ради (45233, Волинська область, Луцький район, смт. Цумань, вул. Грушевського, буд. 2; код ЄДРПОУ 43948890).

Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова