Рішення

від 10.01.2024 по справі 535/1315/23

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1315/23

Провадження № 2/535/203/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Мальцева С.О.,

секретар судового засідання Кашуба Ю.С.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

інша особа

(неповнолітня дитина) ОСОБА_3

(неповнолітня дитина) ОСОБА_4

третя особа ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у смт. Котельва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення місця проживання дітей.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення місця проживання дітей.

22 листопада 2023 року ОСОБА_1 , звернувся через свого представника адвоката Сідько С.І. до суду з позовом до ОСОБА_6 , в якому просив визначити місце проживання дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 . В порядку підготовки справи до розгляду просить витребувати з Служби у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, код: ЄДРПОУ 44090491, висновок щодо доцільності визначення місця проживання дітей разом із ним.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення місця проживання дітей та призначено справу до підготовчого засідання.

Позивач ОСОБА_1 у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача - адвокат Сідько Світлана Іванівна, яка діє на підставі ордеру серії ВІ № 1181044 від 22.11.2023 року у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 у підготовче засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, але надала до суду телефонограму від 10.01.2024 року, в якій просить розгляд даної справи провести без її участі, зазначивши що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо проживання їх спільних дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 , оскільки вона отримала дозвіл на постійне проживання у Польщі, на даний час там постійно проживає, наміру повертатися до України не має і можливості забрати дітей з собою до Польщі теж не має.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавської області Коваленко Т.О. у підготовчому засіданні не заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача .

Крім цього, у підготовчому засіданні в присутності батька ОСОБА_1 було заслухано думку неповнолітніх дітей :доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також представника Служби у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавської області Коваленко Т.О. , де діти чітко зазначили що бажають проживати з батьком.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, заслухавши думку сторін по справі та заслухавши думку неповнолітніх дітей, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини приходить до переконання, що позовну заяву ОСОБА_1 слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Заочним Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (Копія заочного рішення суду додається).

Від шлюбу із ОСОБА_6 у позивача народились діти - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями світоцтв про народження (копії свідоцтв у народження додаються ).

Діти постійно проживають разом із батьком, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_6 за даною адресою не проживає з березня 2023 року та виїхала за кордон України ( Копія довідки про зареєстрованих осіб додається ).

В зв?язку з чим, і виникла необхідність звернутись до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Діти знаходяться на повному утриманні позивача, саме ОСОБА_1 наразі займається щоденним вихованням та розвитком дітей відповідно до їх віку, піклується про їх психологічний стан тощо.

Наразі між позивачем та відповідачем виникають певні суперечності щодо постійного місця проживання дітей, однак позивач обґрунтовано вважає, що саме він мож забезпечити кращі умови проживання як матеріальні так і морально-психологічні до своїх дітей, що підтверджується наступним:

Позивач отримує дохід від виконання зварювальних робіт на підставі цивільно- правових угод та має стабільний заробіток в середньому 10 000,00 грн., кожного місяця.

Згідно характеристики виданої Котелевською селищною радою Полтавської області

характеризується як добропорядний громадянин, скарг від сусудів не надходило.

Позивач ОСОБА_1 проживає в житловому будинку площею18, 8 кв.м., разом із донькою і сином. Діти мають власний простір в будинку, відповідно місце для сну, відпочинку та місце для зберігання речей тощо. Вказаний будинок наданий для проживання від СК «Батьківщина» з подальшим викупом, що підтверджується довідкою № 275 від 15 вересня 2021 року, договором на виплату житлового будинку від 02.11.2012 року, випискою з протоколу № 18 від 17.10.2012 року.

Мати дітей за наявною в позивача інформацією власного житла та можливості забезпечити дітям гідний рівень життя не має.

За таких обставин, на думку позивача дітям буде краще проживати із ним.

Згідно висновку від 18.12.2023 року органу опіки та піклування виконавчого комітету Котелевської селищної ради щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено доцільність визначити місце проживання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

Також позивач заявляє, що не має наміру перешкоджати спілкуванню матері з дітьми.

Взаємного рішення щодо визначення місця проживання дитини сторони не дійшли, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідачка не заперечує щодо визначення місця проживання дітей разом з батьком, про що свідчить відповідна телефонограма від її імені від 10.01.2024 року, наявна у матеріалах справи .

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язком батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання неповнолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечитиме інтересам дітей, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, а також те, що в даному випадку відповідачка визнає позов та не заперечує щодо того, щобнеповнолітні діти проживали разом з батьком, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог щодо визначення місця проживання дітей на даний час разом з батьком.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідачки - ОСОБА_6 на користь позивача - ОСОБА_1 необхідно стягти витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 29 ЦК України, ст. ст. 141, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд;-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення місця проживання дітей - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягти з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 грн. 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя С.О. Мальцев