Ухвала

від 10.01.2024 по справі 300/8812/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"10" січня 2024 р. Справа № 300/8812/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до КП «Комунгосп» Делятинської селищної ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося в суд з адміністративним позовом до КП «Комунгосп» Делятинської селищної ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 137289,47 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 даний позов залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків. Також позивачу було роз`яснено, що в разі неусунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

05.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду зауважує, що до правовідносин зі стягнення адміністративно-господарських санкцій не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України. При цьому, не переконання представника Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в умовах неодноразового продовження в Україні правового режиму воєнного стану та відсутності бюджетного асигнування для сплати судового збору, позивач був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду із даною позовною заявою.

Суд, розглянувши матеріали справи, пояснення представника позивача, стосовно пропуску строку звернення до суду, проаналізувавши норми чинного законодавства встановив таке.

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 21.12.2023 звернулося до суду з адміністративним позовом до КП «Комунгосп» Делятинської селищної ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 137289,47 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведена норма зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно із вимогами частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як вже вказувалось судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 26.12.2023, адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Отже, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 06.11.2020 у справі №160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі №809/1933/16 та від 08.09.2019 у справі №809/1931/16 зазначив, що на дані правовідносини поширюється тримісячний строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Таким чином, суд критично ставиться до посилань представника позивача про неможливість застосування у даних правовідносинах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю як суб`єкт владних повноважень мало звернутися до суду протягом трьох місяців з дня виникнення спірних правовідносин.

Водночас, суд враховує, що з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 25.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, у тому числі й на момент розгляду заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Щодо зазначення позивачем причин пропуску строку на звернення до суду із даними вимогами у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану, то суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Верховний Суд в ухвалі від 01.08.2022 у справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.

Так, подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтована лише введенням самого воєнного стану та загальними твердженнями. Суд звертає увагу, що позивач не зазначає, що мав обставини об`єктивно непереборні, які не залежали від його волевиявлення для подачі позову без пропуску строку звернення до суду та не надає докази на підтвердження поважності причин його пропуску. Жодних доказів яким чином, введення воєнного стану вплинуло на обов`язок своєчасного подання позову позивач до суду не надав.

У заяві про поновлення строку Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю також не вказує про припинення роботи в умовах воєнного стану чи введення простою.

Суд звертає увагу, що територія м. Івано-Франківськ, де зареєстровано позивача не була окупованою, не є окупованою та на території міста не проводяться бойові дії, Івано-Франківський окружний адміністративний суд продовжував здійснювати свою діяльність у звичному режимі.

Учасники судових процесів мали можливість безперешкодно звернутись до суду за захистом своїх прав, а також позовні заяви, могли бути направлені в електронному вигляді на електронну адресу суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а також поштою.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, на переконання суду не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

З такою позицією визначився Верховний Суд у постановах від 29.09.2022 у справі 500/1912/22, від 10.03.2023 у справі №540/1285/22.

Оцінюючи посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 як поважну підставу для поновлення строку звернення із даним позовом, судом вказується на наступне.

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якого позивачем не надано.

Тобто позивачем не доведено наявності обставин непереборної сили, які б перешкоджали вчасному зверненню з позовною заявою.

Водночас, щодо посилань позивача на відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору, суд вказує, що суб`єкт, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З огляду на обставини того, що позивач утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а отже обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку звернення до суду.

Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 25.01.2023 у справі №480/11660/21.

Таким чином, наведені представником позивача у поясненнях доводи щодо звернення до суду з цим адміністративним позовом в межах строку визначеного нормами чинного законодавства не знайшли свого підтвердження.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений статтею 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, а доводи позивача про дотримання строків суд визнає неповажними, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись статтями 132, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 05.01.2024 №05.1-12/45 відмовити.

Позовну заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до КП «Комунгосп» Делятинської селищної ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві (представнику позивачу), що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.