Рішення

від 09.01.2024 по справі 380/11517/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року м. Львівсправа № 380/11517/23

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» (Позивач/ТОВ «ФГ «Вранішня Зоря»/товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач/ГУ ДПС у Л/о), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 20020 від 10 грудня 2021 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря», прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області;

- зобов`язати Комісію Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі також Комісія) від 10 грудня 2021 року № 20020 про відповідність ТОВ «ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку (далі також оскаржуване/спірне рішення) є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

ТОВ «ФГ «Вранішня Зоря» здійснює свою фінансово-господарську діяльність з квітня 2008 року на підставі затвердженого статуту. Основним видом діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11). З метою реалізації статутних завдань ТОВ «ФГ «Вранішня Зоря» володіє необхідними спеціальними, трудовими та майновими ресурсами для здійснення реальних операцій та підтвердження статусу «підприємства реального сектора економіки» як добросовісного, реально діючого суб`єкта господарювання. У власності (оренді) товариства є офісні та складські приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки. З метою провадження господарської діяльності ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» уклало зі своїми контрагентами (ТОВ «Гільєрс Делайт», ТОВ «НІКО ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ЕВЕНС ТРЕЙД» та ін.) відповідні договори поставки продукції. Крім цього, товариство створене та діє легально, має діючих засновника та директора, відсутні кримінальні провадження стосовно посадових осіб товариства.

ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» не підпадає під жодний пункт ризиковості платника податку. Оскаржуване рішення є необґрунтованим як нормативно, так і документально, є незрозумілим, шкодить діловій репутації товариства та завдає йому шкоди. Спірне рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. До того ж прийняттю відповідачем оскаржуваного рішення не передували дії позивача щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування.

У спірному рішенні в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» після прийнятого відповідачем рішення від 11 листопада 2021 року № 17138, яким товариство визнано таким, що не відповідає критеріям ризиковості, взагалі не здійснювало жодної операції, тобто оскаржуване рішення прийнято без жодної аргументації та за відсутності фактичного здійснення господарської діяльності товариством.

ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» ретельно перевіряє своїх контрагентів на предмет наявності податкового боргу, судових рішень та виконавчих проваджень. Будь-які рішення контролюючих органів, прийняті щодо контрагентів-постачальників товариства, є актами індивідуальної дії та мають юридичні наслідки виключно для них самих.

Крім цього, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Позивач уважає, що ефективним способом захисту його порушеного права є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання Комісії виключити ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що 10 грудня 2021 року Комісія розглянула питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» відповідно до листів ДПС України від 08 грудня 2021 року № 27153/7/99-00-18-01-01-08, № 27198/7/99-00-18-01-01-07, № 27197/7/99-00-18-01-01-07, № 27202/7/99-00-18-01-01-07, № 27192/7/99-00-18-01-01-07, № 27201/7/99-00-18-01-01-07, № 27219/7/99-00-18-01-01-07, від 09 грудня 2021 року № 27322/7/99-00-18-01-01-07, № 27323/7/99-00 18-01-01-07. За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по вищевказаних СГД встановлено взаємодію з ризиковими СГД, реалізацію товарів, відмінну від придбаних товарів, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. В результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності вказаного СГД засіданням Комісії прийнято рішення про відповідність ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» (42041526) пункту 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Відповідач зазначає, що позивач після прийняття оскаржуваного рішення не звертався до ГУ ДПС у Л/о з документами, поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Тому саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.

Відповідач звертає увагу на те, що будь-який недолік форми оскаржуваного рішення не може бути самостійною підставою для його скасування та не може сприйматися, як безумовна підстава для висновку щодо протиправності цього рішення. Водночас спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення, зокрема, підстави віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Одночасно з цим відповідач стверджує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема,інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Отже, внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач покликається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19.

Відповідач підсумовує, що фактичні обставини, за яких здійснює свою діяльність позивач, відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Крім цього, відповідач зауважує, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, оскільки в цьому випадку суд перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Суд лише може зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути документи з урахуванням рішення суду у разі встановлення його протиправності.

У зв`язку з вищенаведеним просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій додатково, окрім аргументів, наведених у позовній заяві, вказує, що копії усіх необхідних первинних фінансово-господарських документів та пояснень ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» подавало відповідачу під час досудового врегулювання спору щодо попереднього рішення відповідача за № 17138, прийнятого 11 листопада 2021 року, на підставі яких товариство було виключено зі списку ризикових платників податків. Крім того, оскарження рішень контролюючого органу у судовому або адміністративному порядку є правом саме позивача, про що й безпосередньо зазначено у спірному рішенні відповідача.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 19 червня 2023 року заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено; визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновлено його; відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року в задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача від 02 серпня 2023 року про залишення позову без розгляду відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» (код ЄДРПОУ 42041526) зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

04 серпня 2021 року Комісія прийняла рішення № 28424 про відповідність ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8).

19 жовтня 2021 року Комісія з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06 жовтня 2021 року прийняла рішення № 15808 про відповідність ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8).

11 листопада 2021 року Комісія з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04 листопада 2021 року прийняла рішення № 17138 про невідповідність ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку.

10 грудня 2021 року Комісія прийняла рішення № 20020 про відповідність ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8). У графі «Податкова інформація» цього рішення зазначено наступне: «п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Зі змісту витягу з протоколу від 10 грудня 2021 року № 402 засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних слідує, що Комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» відповідно до листів ДПС України від 08 грудня 2021 року № 27153/7/99-00-18-01-01-08, № 27198/7/99-00-18-01-01-07, № 27197/7/99-00-18-01-01-07, № 27202/7/99-00-18-01-01-07, № 27192/7/99-00-18-01-01-07, № 27201/7/99-00-18-01-01-07, № 27219/7/99-00-18-01-01-07, від 09 грудня 2021 року № 27322/7/99-00-18-01-01-07, № 27323/7/99-00-18-01-01-07. За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по вищевказаних СГД встановлено взаємодію з ризиковими СГД, реалізацію товарів, відмінну від придбаних товарів, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. В результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності вказаних СГД засіданням Комісії прийнято рішення про відповідність ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» (42041526) пункту 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, та неврахування діючих таблиць даних платників податків на додану вартість.

Позивач, уважаючи таке рішення Комісії протиправним, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішення Комісії від 10 грудня 2021 року № 20020 про відповідність платника податку ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку № 1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац восьмий пункту 40 Порядку № 1165).

Згідно з пунктами 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз викладених правових норм дає змогу дійти висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Так, рішенню Комісії щодо питання відповідності платника податку критеріям ризиковості має передувати складення та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією за наслідками подання таким суб`єктом господарювання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Як слідує з матеріалів справи рішенням Комісії від 10 грудня 2021 року № 20020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено, що ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» відповідає критеріям ризиковості платника податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд відзначає, що додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно з яким в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Крім цього, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: 1) «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності»; 2) «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -».

Проте в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, адже відсутні позначки в обох колонках: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» та «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -».

Також графа «Податкова інформація», яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у спірному рішенні відповідачем заповнена наступним чином: «п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Однак у спірному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки контролюючого органу та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Натомість, зміст оскаржуваного рішення податкового органу свідчить про те, що останнє всупереч його затвердженій формі не містять розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» до переліку ризикових платників податку та в чому вона полягає.

Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд також звертає увагу на те, що для розгляду питання відповідності чи невідповідності ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати від позивача податкові накладні/розрахунки коригування, подані для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і лише після цього позивач підлягав перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Утім, у справі, яка розглядається, відсутні факти того, що перед прийняттям спірного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну чи розрахунок коригування.

Тобто, прийняттю спірного рішення Комісії не передував факт подання ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, як це передбачено Порядком № 1165. Натомість контролюючим органом оскаржуване рішення було прийнято з власної ініціативи за результатами проведеного відповідно до листа ДПС України від 08 грудня 2021 року № 27201/7/99-00-18-01-01-07 моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, що зазначено у витязі з протоколу засідання Комісії від 10 грудня 2021 року № 402.

Отже, суд відзначає, що відповідач не надав суду доказів того, що отримав подану позивачем для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування, на підставі чого міг встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і лише після цього здійснити перевірку позивача на предмет відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії від 10 грудня 2021 року № 402 видно, що загалом позиція контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості ґрунтується на податковій інформації щодо його взаємодії з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, за який проводилась перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

До того ж, віднесення позивача до ризикових платників з тієї підстави, що товариство мало господарські відносини із платниками податків стосовно яких податковим органом прийняті рішення про відповідність їх критеріям ризиковості суд оцінює критично з огляду на таке.

Поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

При цьому судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто, з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією стосовно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення такого моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19.

Однак такі посилання відповідача суд уважає необґрунтованими, оскільки вказані правові позиції Верховного Суду стосуються правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117 (який втратив чинність з 01 лютого 2020 року). Водночас спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією оскаржуваного рішення.

Додатково необхідно зазначити, що Додатком 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що свідчить про безпідставність доводів відповідача та правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.

Отже, суд резюмує, що приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування оскаржуваного рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Щодо інших доводів позивача та відповідача, які викладені в заявах по суті справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення Комісії від 10 грудня 2021 року № 20020 про відповідність платника податку ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку не відповідає критеріям, які визначені у частині другій статті 2 КАС України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Правовідносини щодо виключення платника податку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, врегульовано нормами Порядку № 1165.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Тобто, на підставі положень пункту 6 Порядку № 1165 наявність судового рішення про протиправність та скасування оскаржуваного рішення Комісії від 10 грудня 2021 року № 20020 є самостійною підставою для виключення ТОВ ФГ «Вранішня Зоря» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

За такої ситуації суд доходить висновку про те, що позовна вимога про зобов`язання Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною, а відповідна процедура унормована Порядком № 1165.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2684,00 грн.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» (вул. Д. Вітовського, 35А, м. Львів, 79011) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 грудня 2021 року № 20020 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» критеріям ризиковості платника податку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» (вул. Д. Вітовського, 35А, м. Львів, 79011, код ЄДРПОУ 42041526) 2684,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 09 січня 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна