Ухвала

від 09.01.2024 по справі 380/23520/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2024 рокусправа № 380/23520/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальності «Олімпік ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальності «Олімпік ЛТД» (79028, м. Львів, вул. Бузкова, 13; код ЄДРПОУ 25555897) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Львівській області від 21.02.2023 №8310031/25555897 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 27.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових рішень;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 27.01.2023 датою її подання 27.01.2023.

Ухвалою суду від 12.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

19.10.2023 за вх.№79274 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Разом із поданою заявою представником позивача долучено клопотання про поновлення строків. Зазначив, що не отримав рішення за результатами розгляду скарги належним чином в передбачені строки встановлені ст. 56 Податкового кодексу України. Зазначає, що трьох місячний строк на оскарження пропущений із причини не отримання рішення за результатами розгляду скарги. Крім цього, зазначив, що в умовах війни підприємство не має можливості належним чином та у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, у тому числі своєчасно вирішувати всі питання пов`язані із господарською діяльністю підприємства. Окрім цього, повідомив, що директор підприємства перебував у щорічній відпустці з 04 вересня по 27 вересня 2023 року. Інших посадових осіб, які мають повноваження на підписання документів на підприємстві немає. Вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин. Просить поновити термін на звернення до суду та відкрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд прийшов до таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №640/20468/18 (постанова від 11.10.2019, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85033140), предметом оскарження в якій було рішення податкового органу, яке стосується реєстрації податкових накладних, дійшов такого висновку:

[…] інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 21.02.2023 №8310031/25555897 оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку. Рішенням від 10.03.2023 №24693/25555897/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 27.01.2023 вищезазначену скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін. Відтак, за наведених обставин строк звернення до суду з позовом про скасування рішення від 21.02.2023 №8310031/25555897 визначається абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України та становить три місяці, а відлік цього строку починається з 10.03.2023. Отже, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом сплив 10.06.2023, а ТОВ «Олімпік ЛТД» звернулося до суду 02.10.2023 (згідно штампу поштового відділення), тобто пропустило цей строк.

У позовній заяві, представник позивача стверджував, що позивачем не було отримано рішення за результатами розгляду скарги належним чином в передбачені строки встановлені ст. 56 Податкового кодексу України, тому встановити точний строк отримання оскаржуваного рішення неможливо. Також зазначив, що в умовах війни підприємство не має можливості належним чином та у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, у тому числі своєчасно вирішувати всі питання пов`язані із господарською діяльністю підприємства. Окрім цього зазначив, що директор підприємства перебував у щорічній відпустці з 04.09.2023 по 27.09.2023. Інших посадових осіб, які мають повноваження на підписання документів на підприємстві немає. Договір з адвокатом укладено лише 02.10.2023. З огляду на вказане, вважає, що строк на звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому просить такий поновити.

Оцінку вказаним причинам пропуску строку звернення до суду з вказаною позовною заявою судом було надано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 12.10.2023. У заяві про поновлення строку звернення до суду від 18.10.2023 представник позивача зазначає аналогічні підстави для визнання поважними причини строку звернення до суду.

Суд повторно зазначає, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку отримує рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Щодо посилання позивача на введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, суд звертає увагу, що норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", не розповсюджуються на строки звернення до суду, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, щодо оскарження платником податків рішень контролюючого органу. Крім того, Львівська область, відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (наказ від 25 квітня 2022 року № 75) (далі - Перелік), не була виключена в зазначений перелік.

Таким чином, введення воєнного стану не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.

Суд погоджується з представником позивача про те, що введення воєнного стану є обставиною, яка об`єктивно не залежить від позивача і дійсно перешкоджає зверненню у цей час як до суду, так за отриманням правничої допомоги, разом з тим, позивачем не надано доказів об`єктивної неможливості в найкоротший термін звернутися за отриманням правової допомоги та забезпечити подання позовної заяви у визначений законом строк.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тож, суд зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/20810/22.

Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування), юридичних осіб. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд зауважує, що ведення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.».

Крім цього, суд зауважує, що перебування працівника у відпустці, а саме директора ТзОВ «Олімпік ЛТД» у період з 04.09.2023 по 27.09.2023, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Позивачем не обґрунтовано неможливість подання позовної заяви до вказаного періоду.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з огляду на повідомлені ним обставини немає.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску, з урахуванням положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України застережено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, розгляд питання щодо строку звернення до суду здійснюється в перший робочий день, а саме 09.01.2024.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 18.10.2023 - відмовити. Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.

Залишити без руху адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальності «Олімпік ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСподарик Наталія Іванівна