ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9851/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білагро" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛАГРО" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови /з урахуванням уточнень позовних вимог/, а саме:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №191547 від 29.05.2023.
В обґрунтування позову зазначено, що на поштову адресу ТОВ «БІЛАГРО» надійшла постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29 травня 2023 року № 191547, яка була винесена начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Дмитром Ткаченком. Так, згідно із постановою № 191547, автомобіль марки ВАРЗ - державний номерний знак НОМЕР_1 , 06.04.2023 в м. Охтирка Сумської області, допустив порушення статті 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (згідно акту проведення перевірки від 06.04.2023 року № 355111). Відповідно до постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29 травня 2023 року № 191547 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Позивач вважає, що дане рішення суб`єкта владних повноважень при винесенні постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29 травня 2023 року № 191547, незаконним та протиправним, а тому звертаємось до суду з позовною заявою у якій просив скасувати спірну постанову.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 позов залишено без руху.
02.08.2023 на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивачем надано докази.
Ухвалою суду від 02.08.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
29.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 06.04.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008568 від 03.04.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ «Білагро» вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №355111 та від 06.04.2023. Так, за змістом Акту проведення перевірки №35511 від 06.04.2023 посадовою особою було перевірено транспортний засіб ВАРЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , що належить на праві власності та використовується для здійснення перевезень ТОВ «Білагро», та виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «При перевезенні вантажу (озиме жито) згідно ТТН №805930 від 06.04.2023 було виявлено порушення, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (з повною масою понад 3,5 т), який передбачений п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-111 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів.
10.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що позивач категорично не погоджується із цією позицією, оскільки Наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010 та Наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010 знаходяться у діалектичній єдності, тобто один нормативно-правовий документ породжує правові наслідки для іншого і навпаки. Наказом №340 від 07.06.2010 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, в той час як Наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010 затверджена інструкція та порядок використання пристроїв за допомогою яких і здійснюється облік режиму праці та відпочинку. Тобто один нормативно правовий документ визначає певний режим, а інший документ порядок його дотримання. Позивач зазначає, що щоденний реєстраційний листок праці та відпочинку водія визначає яким саме чином водій дотримувався режиму праці та відпочинку водія, саме так визначається спосіб дотримання водієм режиму праці та відпочинку у Наказі МТЗУ №340 від 07.06.2010. Тобто, перевіряючи наявність документів визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме щоденний реєстраційних листків праці та відпочинку водія, перевіряючи особи вже порушують вимог Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, який не дія під час надзвичайного стану, відтак перевірка наявності щоденних реєстраційних листків праці та відпочинку не може бути сама по собі окремим правовим детермінантом в логіко-системному розумінні Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 та Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.
16.10.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008568 від 03.04.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ «Білагро» вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №355111 та від 06.04.2023.
За змістом Акту проведення перевірки №35511 від 06.04.2023 посадовою особою було перевірено транспортний засіб ВАРЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , що належить на праві власності та використовується для здійснення перевезень ТОВ «Білагро», та виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «При перевезенні вантажу (озиме жито) згідно ТТН №805930 від 06.04.2023 було виявлено порушення, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (з повною масою понад 3,5 т), який передбачений п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-111 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.
Водій транспортного засобу зі змістом Акту перевірки №355111 від 06.04.2023 ознайомлений, що засвідчив власним підписом, жодних пояснень/заперечень з приводу виявленого порушення не надав.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За змістом положень пункту 26 Порядку №1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
12.05.2023 на адресу позивача, 37440, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Красногорівка, вул. Гоголя, 81, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та підтверджена позивачем в позовній заяві, рекомендованим листом №0600026826370 направлено повідомлення за вих. №33972/34/24-23 від 12.05.2023 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 29.05.2023 та необхідність з`явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участі у розгляді справи та надання пояснень.
Згідно даних сервісу відстеження поштових відправлень офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язкуАТ«Укрпошта» поштове відправлення №0600026826370 отримано позивачем 19.05.2023.
На розгляд справи у призначені дату та час позивач чи його представник не з`явився, жодних пояснення/заперечення щодо виявленого порушення та притягнення до відповідальності не надав.
Відповідно до положень пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З огляду на зазначене та зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-111, 29.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №191547 про застосування до ТОВ «Білагро» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач не погодився з винесеною постановою та оскаржив її до суду.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Пункт 21 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.
У відповідності до вимог частин першої та другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно вимог частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:
- дата і місце складання;
- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;
- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
- пункти завантаження і розвантаження.
Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) N 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) N 3821/85 та (ЄС) N 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).
Згідно пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (пункт 3.1 Інструкції).
В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відтак, згідно вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажний автомобіль, яким виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у водія повинен був бути в наявності протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Як встановлено судом та визнається позивачем, ТОВ "БІЛАГРО" при перевезенні вантажу (озиме жито) згідно ТТН №805930 від 06.04.2023 було виявлено порушення, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (з повною масою понад 3,5 т), який передбачений п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-111 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.
Позивач зазначає, що відсутність документів які зазначені в акті перевірки регламентуються вимогами наказу №340 МТЗУ від 07.06.2010 року, який не поширюється на перевезення вантажів під час надзвичайних ситуацій. Відповідно до Розпорядження КМУ від 25.03.2020 року № 338, режим надзвичайної ситуації діяв і на момент складання акту, і на сьогоднішній день діє на всій території України.
Надаючи оцінку таким доводам представника позивача, суд враховує наступне.
Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
При цьому, пунктом 1.4 Положення №340 передбачено, що воно не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності; транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
Тобто, пунктом 1.4 Положення №340 встановлено, що його приписи не застосовуються окрім іншого під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
Суд враховує те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації № 338-р від 25.03.2020 з подальшими змінами, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемію, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30.06.2023.
Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).
Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
Водночас, під час проведення перевірки 06.04.2023 водієм позивача не було надано для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
При цьому, відповідно до пункту 1.3 норми Інструкції №385 поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Суд погоджується з доводами відповідача стосовного того, що нормами вказаного нормативно-правового акту не передбачено жодних винятків чи особливостей залежно від виду здійснюваних перевезень внутрішні чи міжнародні.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач не звільняють перевізника від обов`язку дотримання приписів Інструкції №385.
Оскільки автомобільний перевізник, водій під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів не мав при собі документів, передбачених законодавством, зокрема, Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, перевезення здійснювалося позивачем за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке (за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт) встановлена абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону України Про автомобільний транспорт у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білагро" (вул. Гоголя, буд. 81, с. Красногорівка, Миргородський район, Полтавська область, 38341, код ЄДРПОУ 32353457) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 03135, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЛ.М. Петрова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2024 |
Оприлюднено | 12.01.2024 |
Номер документу | 116209788 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Л.М. Петрова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні