Постанова

від 09.01.2024 по справі 320/10040/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10040/23 Головуючий у 1 інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ключковича В.Ю.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» (далі - ТОВ «ВЕСТМОНТ») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7929278/44086155 від 23.12.2022, № 8213544/44086155 від 06.02.2023, № 8213545/44086155 від 06.02.2023, № 8213546/44086155 від 06.02.2023, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних № 1 від 24.11.2022, № 7 від 09.12.2022, № 8 від 12.12.2022, № 9 від 14.12.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» податкові накладні № 1 від 24.11.2022, № 7 від 09.12.2022, № 8 від 12.12.2022, № 9 від 14.12.2022 датою їх фактичного отримання.

До Київського окружного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» - Лук`яненка Віталія Олександровича надійшла заява про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу, в якій просив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 12 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС У м. Києві.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, відмовити ТОВ «ВЕСТМОНТ» у стягненні витрат на правничу допомогу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

20 листопада 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Норми ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В силу вимог ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції представником позивача подано:

- Договір №14/03/23-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 14.03.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «Лігал Веріті» та ТОВ «ВЕСТМОНТ» (Клієнт);

- Додаткову угоду №1 від 14.03.2023 до Договору №14/03/23-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 14.03.2023;

- акт від 27.07.2023 №1 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката за Договором №14/03/23-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 14.03.2023;

- платіжну інструкцію №20 від 24.03.2023 на суму 6000,00 грн.;

- інформаційне повідомлення про зарахування коштів №182 від 11.07.2023 у сумі 6000,00 грн.

Згідно пункту 4.2 Договору 14/03/23-01, розмір ніші послуг за правову (правничу) допомогу Виконавця, в тому числі, гонорару адвокатів за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із наданням послуг за цим Договором, включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічників адвоката та інших залучених Виконавцем спеціалістів, та порядок розрахунків визначаються згідно з умовами відповідної додаткової угоди до нього Договору.

Пунктом 4.4 Договору 14/03/23-01 передбачено, що за кожним фактом надання послуг за домовленістю Сторін Виконавцем складається відповідний Акт наданих послуг у двох примірниках, які направляються для підпирання Клієнту.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 14.03.2023, сторони погодили, що погодинна ставка адвокатського гонорару складає 2000,00 грн. за годину. Орієнтовна ціна послуг 12 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно акту здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката від 27.07.2023 №1, позивачу були надані наступні послуги:

1) первинна усна правова консультація, попереднє обговорення із клієнтом обставин спору, визначення напрямків опрацювання правової позиції (1 год.) - 2 000,00 грн.;

2) аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань щодо скасування рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити дії, стосовно податкових накладних поданих на реєстрацію Клієнтом на користь ПП «АЛЬФА ЛЮКС», опрацювання і узгодження із Клієнтом правової позиції у адміністративному спорі, аналіз бухгалтерської, договірної та іншої документації первинного обліку Клієнта, відбір та формування необхідних для справи доказів, підготовка та подача адміністративного позову (4 год.) - 8 000,00 грн.

3) підготовка та подача до Київського окружного адміністративного суду інших процесуальних документів в межах справи (1 год.) - 2 000,00 грн.

Загальна сума витрат на правничу допомогу 12 000,00 грн.

В силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Суд першої інстанції при вирішенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення дійшов висновку про те, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. не є пропорційним до предмету спору, виходячи з того, що такі види послуг Адвоката, як: первинна усна правова консультація, попереднє обговорення із клієнтом обставин спору, визначення напрямків опрацювання правової позиції (1 год.) - 2000,00 грн., - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким, в даному випадку, є складання та подання до суду документів по справі (позовної заяви).

З огляду на зазначене, судом першої інстанції заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМОНТ» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Водночас, апелянт не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, звертає увагу на те, що розгляд справи здійснювався судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, апелянт просить відмовити ТОВ «ВЕСТМОНТ» у стягненні витрат на правничу допомогу.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладених у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, «…При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

…При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Згідно статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

На переконання колегії суддів, визначений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, що підлягають відшкодуванню позивачу, є співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17, згідно якої, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, посилання апелянта на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №826/8107/16 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, дане судове рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України, його висновки не є обов`язковими для врахування.

Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі та наявність правових підстав для її часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв додаткове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.