Постанова

від 10.01.2024 по справі 640/21339/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа №640/21339/20

адміністративне провадження № К/990/27621/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 (колегія суддів: Єгорова Н.М., Федотов І.В., Чаку Є.В.) у справі №640/21339/20 за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2020 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась до суду з позовом до ТОВ "Українська сировина" ЛТД, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Сировина" ЛТД штраф на загальну суму 51 000 грн до державного бюджету України на рахунок, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 позов задоволено повністю.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 скасовано.

Адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД про стягнення штрафу залишено без розгляду.

4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2022 відкрито касаційне провадження.

6. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить в її задоволенні відмовити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами встановлено, що розпорядженнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.02.2017 №83-ЦД-1-Е, №84-ЦД-1-Е та №85-ЦД-1-Е встановлено порушення вимог законодавства про цінні папери, а саме ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та п. 3 глави 3 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 №2826, а саме:

- неподання та нерозміщення ТОВ "Українська сировина" ЛТД в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії регулярної квартальної інформації за І, ІІ, ІІІ квартали 2016 року;

- нерозміщення на сторінці в мережі Інтернет ТОВ "Українська сировина" ЛТД регулярної квартальної інформації за І, ІІ, ІІІ квартали 2016 року.

10. Позивачем складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 08.06.2017 №1134-ЦД-1-Е, яким встановлено порушення ТОВ "Українська сировина" ЛТД вимог п. 10 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", а саме: невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.02.2017 №85-ЦД-1-Е (термін виконання до 22.03.2017), невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.02.2017 №84-ЦД-1-Е (термін виконання до 22.03.2017), невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.02.2017 №83-ЦД-1-Е (термін виконання до 22.03.2017).

11. За результатами розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів, уповноваженими особами позивача прийнято постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 21.06.2017 №1150-ЦД-1-Е, якою до ТОВ "Українська сировина" ЛТД застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., №1149-ЦД-1-Е від 21.06.2017, якою застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., від 21.06.2017 №1148-ЦД-1-Е, якою застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 826/9488/17 відмовлено ТОВ "Українська сировина" ЛТД у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування постанов про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 21.06.2017 №1148-ЦД-1-Е, №1149-ЦД-1-Е, №1150-ЦД-1-Е.

13. У зв`язку з несплатою відповідачем штрафів згідно вказаних постанов позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2020 у справі № 826/9488/17 встановлено правомірність постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 21.06.2017 №1148-ЦД-1-Е, №1149-ЦД-1-Е, №1150-ЦД-1-Е водночас відповідачем не сплачено розмір штрафу, а тому наявні підстави для стягнення зазначених сум штрафів.

15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог (абз. 2 частини другої статті 122 КАС України).

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пропуск строку звернення до суду зумовлений наявністю на те об`єктивних причин, зокрема, через оскарження емітентом в судовому порядку постанов про накладення штрафу, на підставі яких заявлено цей позов про стягнення останніх. Також скаржник у касаційній скарзі просить суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.02.2019 у справі №826/14908/18.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18. Відповідно до частин другої, третьої статті 11 Закону України від 30.10.1996 №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в редакції, чинній на момент винесення рішень) рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

19. Згідно з пунктами 2 - 5 розділу XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 №1470, штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дати отримання ним постанови.

Юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до державного бюджету.

Документ, який підтверджує сплату штрафу, протягом п`яти робочих днів надсилається до уповноваженого підрозділу Комісії.

У разі несплати штрафу юридичною особою в строк, установлений пунктом 2 цього розділу, штраф стягується в судовому порядку.

20. Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що у разі несплати юридичною особою в добровільному порядку протягом 15 днів штрафу, накладеного постановою, у Комісії виникає право звернення до суду з позовом про примусове стягнення цих коштів. Водночас, законодавець не визначає певних строків такого звернення, а відтак застосуванню підлягають загальні строки, визначені КАС України.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 16.11.2020 у справі № 640/14147/19.

21. Суди попередніх інстанцій встановили, що постанови позивача від 21.06.2017 №1148-ЦД-1-Е, №1149-ЦД-1-Е, №1150-ЦД-1-Е отримані відповідачем 03.07.2017.

Згідно статті 11 Закону №448/96-ВР у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Отже, право на звернення до суду з даним позовом виникло у позивача після спливу 15-ти денного строку на добровільну сплату, тобто - 18.07.2017.

З цим позовом до суду Комісія звернулася 07.09.2020.

22. Частиною третьою статті 3 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017; тут та надалі) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, чинним на момент звернення з цим позовом до суду законодавством передбачено право суб`єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду у тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, з якими закон пов`язує право на пред`явлення вимог.

24. Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Верховний Суд наголошує, що за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Тому, враховуючи принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що крайньою датою звернення з цим позовом до суду було 12.07.2017.

25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що цей позов подано після спливу тримісячного строку з дня виникнення підстав для його пред`явлення (несплата відповідачем у добровільному порядку штрафів, накладених постановами від 21.06.2017 №1148-ЦД-1-Е, №1149-ЦД-1-Е, №1150-ЦД-1-Е).

26. Позивач вказує, що постанови Комісії від 21.06.2017 №1148-ЦД-1-Е, №1149-ЦД-1-Е, №1150-ЦД-1-Е оскаржувались ТОВ «Українська сировина ЛТД» в судовому порядку. За результатами судового розгляду рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2020 у справі № 826/9488/17 (набрало законної сили 17.08.2020) відмовлено ТОВ "Українська сировина" ЛТД в задоволенні позову. Відтак вважає, що саме після набрання законної сили судовим рішенням у справі у позивача з`явились підстави для звернення до суду з цим позовом.

27. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

28. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

29. Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що факт оскарження емітентом постанов Комісії про накладення штрафу не є належною та достатньої підставою для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки чинним законодавством не передбачено, що оскарження постанов Комісії зупиняє їх дію та/або заборону стягнення штрафу за постановами Комісії, які оскаржуються.

Вказана позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №826/15383/16 та підтримана в постанові від 16.11.2020 у справі № 640/14147/19.

30. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

31. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

32. Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 26.02.2019 у справі №826/14908/18, з огляду на те, що правовідносини не є тотожними, оскільки у справі №826/14908/18 позовну заяву повернуто на підставі пункту 8 частини третьої ст. 169 КАС України, а у справі, що розглядається, позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

33. Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Враховуючи результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець