КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 757/53525/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7744/2023 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, Кіровоградської області, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 4202300000000249, а саме до 21 січня 2024 року включно.
Зобов`язано підозрювану ОСОБА_8 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зобов`язано прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладено на прокурора у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подали апеляційні скарги. Прокурором також подано доповнення до апеляційної скарги.
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 4202300000000249 від 17.02.2023.
Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та її скасувати в частині застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби до 21 січня 2024 року.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноту судового розгляду
Апелянт вказує на те, що відповідно до ст. ст. 177, 194 КПК України слідчим у письмовому клопотанні та прокурором в ході обґрунтування своєї позиції під час судового засідання зазначену мету і підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_8 , а також підтверджено обґрунтованість підозри, при цьому детально аргументовано про наявність фактичних (не формальних) ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Доведено про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів та аргументовано застосування альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5 000 000 грн, яка здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину покладених на неї обов`язків та для запобігання наведеним ризикам.
Також апелянт зазначає, що при постановленні рішення залишається незрозумілим які саме підстави суд поклав у мотивування застосування іншого запобіжного заходу - нічного домашнього арешту з 23:00 до 06:00 за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану.
Враховуючи той факт, що 20 місяців країна перебуває під дією воєнного стану із одночасним застосуванням у всіх регіонах комендантської години, за місцем мешкання підозрюваної, а саме в місті Кропивницький, Кіровоградської області, військовою адміністрацією Кіровоградської області установлено комендантську годину з 23 год 00 хв до 05 год 00 хвилин.
Тобто фактичне застосування до підозрюваної в особливо тяжких кримінальних правопорушеннях ОСОБА_8 такого запобіжного заходу є найменш обтяжливим, оскільки всі громадяни України дотримуються аналогічних вимог під час дії воєнного стану.
Своє рішення суд не мотивував взагалі у цій частині, саме щодо застосування такого найменш обтяжливого заходу.
Крім того, у своєму рішенні слідчий суддя жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу, який просив прокурор.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена, із порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Апелянт вказує на те, що 21.11.2023 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України та вручене клопотання про застосування запобіжного заходу. 22.11.2023 вона особисто з`явилася до Печерського районного суду міста Києва та отримала повістку про виклик в судове засідання з розгляду клопотання про застосуваннязапобіжного заходу на 30 листопада 2023 року о 10 год 30 хв. Того ж дня та наступного - 23.11.2023 року з`явилася на допит до слідчого ОСОБА_9 , де була допитана у якості підозрюваної. Проте протокол допиту підозрюваної не долучено до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
При цьому змоменту проведення обшуку за робочим місцем, а саме 04.05.2023 року, залишала територію України 22.05.2023 року та повернулася 29.05.2023 року. З 21 листопада по 30 листопада 2023 могла залишити територію України, проте будучи юристом за освітою, розуміючи всі правові наслідки з`явилася до слідчого та суду.
З 22.06.2023 року не працює помічником приватного нотаріуса ОСОБА_11 , здала особистий ідентифікатор та пароль доступу до Єдиних державних реєстрів, а отже не може знищити чи спотворити докази, які там можуть міститися.
Також апелянт зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не дотримався вимог ст. ст. 178, ст. 194 КПК України, не врахував всіх обставин щодо характеристики особи підозрюваної, залишив поза увагою наявність підстав для застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, задля забезпечення її належної процесуальної поведінки, чим допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім того апелянт зазначає, що органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в тому, що «помічник приватного нотаріуса ОСОБА_8 відповідала за легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом при переоформленні земельних ділянок, виведених із державної власності та оформлені на підставних громадян, шляхом посвідчення фіктивних договорів купівлі-продажу таких земельних ділянок, з переходом права власності до ОСОБА_12 .
Однак, яка роль була відведена ОСОБА_8 саме у привласненні майна та які дії чи бездіяльність вчинила ОСОБА_8 , з метою привласнення земельних ділянок - органом досудового розслідування не вказано. Та й прізвище ОСОБА_13 протягом 22 сторінок повідомлення про підозру, згадується лише один раз. А тому й обґрунтованість підозри сумнівна.
Щодо підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 209 КПК України, що виявилося на думку слідства, у складенні договорів купівлі-продажу земельних ділянок, а в подальшому нотаріальному посвідченні та реєстрації права власності, то помічник нотаріуса ОСОБА_8 в силу своїх посадових обов`язків зобов`язана, зокрема складати проекти договорів купівлі-продажу земельних ділянок та вчиняти дії спрямовані на підготовку до вчинення нотаріальних дій, як того вимагає Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5.
У даній справі існує лише необгрунтоване припущення, що ОСОБА_8 привласнила та легалізувала майно отримане злочинним шляхом.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що 30 листопада 2023 року оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали. Станом на 06 грудня 2023 року повний текст ухвали не надходив, ні поштою, ні до електронного/кабінету «Електронний суд» адвоката ОСОБА_14 .
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу, з доповненнями та просив скасувати ухвалу слідчого судді, застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, доводи захисника та підозрюваної, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями прокурора та підтримали подану апеляційну скаргу стороною захисту та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що 30.11.2023 під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , були присутні підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 , які в цей же день отримали вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали. Повний текст оскаржуваної ухвали, як зазначає апелянт, станом на 06 грудня 2023 року не надходив, ні поштою, ні до електронного/кабінету «Електронний суд» адвоката ОСОБА_14 . Однак матеріали клопотання містять відомості, що повний текст ухвали від 30.11.2023 направлений останнім 04.12.2023 /т. 2 а.с.36/. Проте, матеріали клопотання не містять відомостей, про отримання копії повного тексту ухвали від 30.11.2023, останніми, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000249 від 17.02.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2005 між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ «Горизонт» (ЄДРПОУ 32017408) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523886000:02:000:9035 загальною площею 49,7236 га, на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
Наказом Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 10.09.2013 № КР/3523886000:02:000/00000272 внесено зміни до істотних умов договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 02.06.2005 в частині: Поновити строком на 7 (сім) років дію договору оренди землі, в зв`язку з чим Орендар сплачує орендну плату за використання земельної ділянки загальною площею 49,7236 га ріллі в період по 31 грудня поточно року із розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 1183579,00 грн, з урахуванням індексації, що становить на момент укладення Даної угоди 59178,95 грн.
ОСОБА_12 , будучи засновником ТОВ «Горизонт» та маючи прямий вирішальний вплив на його діяльність, з метою накопичення земельного банку на території Кіровоградської області, усвідомлюючи наявність ризику втрати прибутку від обробки земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із кадастровим номером 3523886000:02:000:9035, загальною площею 49,7236 га, розташованої на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (на теперішній час Новомиргородської міської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області), у зв`язку із закінченням строку оренди та те, що чергове право оренди на зазначену земельну ділянку необхідно виграти на земельних торгах у формі аукціону, що не гарантувало укладення наступного договору оренди, вирішив заволодіти зазначеною земельною ділянкою, яка перебувала у його віданні, як у кінцевого бенефіціара ТОВ «Горизонт», з метою подальшого отримання прибутку від її використання, відчуження, здачі в оренду тощо.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2018 року, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вирішив утворити стійке злочинне об`єднання - організовану групу, метою діяльності якої мало стати протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення незаконного привласнення майна, яке було ввірено особі та перебувало у її віданні, а саме незаконного заволодіння земельною ділянкою державної власності на території Кіровоградської області.
З метою утворення організованої групи ОСОБА_12 для досягнення загальної злочинної мети визначив коло учасників групи, їх вузьку злочинну спеціалізацію, особисті навички, професійну діяльність для потреб вказаної групи.
Для забезпечення існування та функціонування групи ОСОБА_12 розробив єдиний план, який передбачав розподіл функцій кожного з учасників групи.
Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було налагодження механізму протиправного заволодіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, шляхом вчинення фіктивних правочинів для виведення цієї земельної ділянки із державної власності та подальшої передачі у власність ОСОБА_12 та підконтрольним йому особам і товариствам, задля незаконного збагачення організатора та учасників групи.
Визначившись із напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_12 підшукав учасників. Так, ОСОБА_12 поклав на себе функції організації та фінансування діяльності організованої групи.
Забезпечуючи стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених злочинних дій, ОСОБА_12 використовував для відбору кандидатів їх особисті якості - обізнаність у порядку вчинення правочинів, у тому числі у сфері земельних відносин, а також перебування осіб на посадах державних органів, до службових обов`язків яких входили питання розпорядження землями сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, обізнаність осіб у вчиненні інших правочинів, наявність контактів у сфері надання нотаріальних послуг, тощо.
Так, до вчинення спільної злочинної діяльності ОСОБА_12 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив наступних осіб, яким було відведено відповідні ролі, зокрема:
- приватні нотаріуси ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також інші невстановлені на даний час нотаріуси, відповідали за посвідчення довіреностей, виданих нібито громадянами України, без їх відома та участі, на представлення їх інтересів під час вчинення дій щодо отримання земельних ділянок у власність та подальшого розпорядження ними, а також посвідчення підроблених посвідчень учасників АТО;
- приватний нотаріус ОСОБА_11 та помічник приватного нотаріуса ОСОБА_18 відповідали за легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом переоформлення земельних ділянок, виведених із державної власності та оформлених на підставних громадян, шляхом посвідчення фіктивних договорів купівлі-продажу таких земельних ділянок, з переходом права власності до ОСОБА_12
- ОСОБА_19 та ОСОБА_20 виступали у якості довірених осіб ОСОБА_12 під час вчинення фіктивних правочинів щодо купівлі-продажу земельних ділянок, за якими право власності переходило до ОСОБА_12 .
21.11.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
22.11.2023 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_9 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000249 від 17.02.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги даного клопотання слідчий вказав на наявність підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останньої вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме:
- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому остання усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винною, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі маючи можливість безперешкодного виїзду за межі території України, може переховуватись за кордоном;
- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять сліди злочинів. Перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на знищення та приховування матеріальних носіїв інформації, які містять сліди злочину;
- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами, підробки інших документів, які можуть спростовувати фіктивність проведених операцій із земельними ділянками, або всіляко сприяти уникненню від допиту осіб, яких необхідно допитати. Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що підозрювана схильна до вчинення таких дій;
- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрювана може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаного злочину вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваної, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
30.11.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва залишено без задоволення вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 4202300000000249, а саме до 21 січня 2024 року включно.
Зобов`язано підозрювану ОСОБА_8 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України повністю підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме:
1) Листом ДПСУ від 01.06.2023, в якому містяться відомості щодо перетину кордону ОСОБА_11 ;
2) Реєстраційною карткою суб`єкта підприємницької діяльності від 26.04.2002;
3) Рішенням учасника ТОВ «АЙ ЕНД Ю ГРУП ЮКРЕЙН» від 08.08.2018;
4) Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Горизонт» від 08.08.2018;
5) Наказом ГУ Держземагенства в Кіровоградській області від 10.09.2013 про поновлення договору оренди земельної ділянки;
6) Заявою представника ТОВ «Горизонт», про дозвіл на вилучення земельних ділянок;
7) Довіреностями від імені громадян, виданими для оформлення, державної реєстрації права власності, користування та розпорядження земельною ділянкою на території України;
8) Копіями посвідчень учасників бойових дій;
9) Протоколом тимчасового доступу від 07.11.2023 до відомостей, які перебувають у володінні Мінветеранів;
10) Заявами поданими від громадян від 16.10.2018 про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області;
11) Наказами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 02.11.2018 про дозвіл на розробку проекту землеустрою;
12) Матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам загальною площею 49,7236 га, на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області;
13) Заявами поданими від громадян про затвердження проектів землеустрою, та виділення земельних ділянок у власність;
14) Наказами про виділення земельних ділянок у власність;
15) Договорами купівлі-продажу земельних ділянок;
16) Протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 05.10.2023;
17) Протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 05.10.2023;
18) Протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 05.10.2023;
19) Протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 07.09.2023;
20) Протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 06.10.2023;
21) Актовими записами ДРАЦС;
22) Протоколом огляду від 22.05.2023, яким оглянуто флешносій вилучений 04.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 ;
23) Протоколом огляду від 14.11.2023, яким оглянуто телефон вилучений 04.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ;
24) Протоколом огляду від 14.11.2023, яким оглянуто телефон вилучений 22.08.2023 за адресою: АДРЕСА_3 ;
25) Протоколом огляду від 18.09.2023, яким оглянуто документи вилучені 22.08.2023 за адресою: АДРЕСА_4 ;
26) Протоколом огляду від 08.09.2023, яким оглянуто телефон вилучений 04.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 ;
27) Висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 19.10.2023;
28) Іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами в своїй сукупності.
Зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України слідчий суддя всупереч твердженням прокурора встановив, що долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу та таких доказів не надано прокурором під час апеляційного розгляду. Слідчий суддя врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Однак, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної, колегія суддів враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваної.
Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, прийшов до вірного висновку про доцільність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Колегія суддів погоджується із твердження слідчого судді про те, що застосування до ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повністю узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам ч. 2 ст. 181 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваної більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_8 , в їх сукупності, а також її процесуальну поведінку під час досудового розслідування, а застосування до підозрюваної такого запобіжного заходу, як домашній арешт в певний період доби, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчому судді належало з`ясувати чи тримання підозрюваного під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим суддею, з обґрунтуванням прийнятого рішення.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи, як прокурора так і захисника та підстави, з яких вони просять скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційні скарги, з доповненнями прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано відносно ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор та захисник, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177,178,181,183, 194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
п о с т а н о в и л а:
Поновити захиснику ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги, з доповненнями прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2023 |
Оприлюднено | 12.01.2024 |
Номер документу | 116212360 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні