Рішення

від 11.01.2024 по справі 747/574/23

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/574/23

Провадження № 2/747/14/24

РІШЕННЯ

іменем України

11.01.2024 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа - державний реєстратор Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області № 549 від 23 грудня 2018 року «Про передачу земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 », скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача та третьої особи. В обґрунтування позову зазначає, що 12 жовтня 2018 року Талалаївським районним судом було винесено рішення про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування ОСОБА_2 . Відповідно до вказаного рішення визнано за ОСОБА_2 право на земельні частки (пай) згідно сертифікатів серії ЧН № 0261945 та ЧН № 0317554 від 22 серпня 1996 року на території Корінецького старостинського округу Талалаївської селищної ради Чернігівської області. Після набрання законної сили рішення суду ОСОБА_2 звернувся із заявою до Талалаївської РДА, правонаступником якої є Прилуцька РДА, щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в на турі для отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку. 29 листопада 2018 року Талалаївська РДА прийняла розпорядження № 491 «Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) ОСОБА_2 », яким надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку взамін сертифікатів на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього розпорядження було виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) № 185 та № 205 в натурі, сформовано земельні ділянки та присвоєно кадастрові номери. 23 грудня 2018 року Талалаївська РДА прийняла розпорядження № 549 «Про передачу земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 », яким затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) № 185 та № 205 в натурі (на місцевості) взамін сертифікату для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передає у власність земельні ділянки площею 4, 6126 га (рілля - кадастровий номер 7425381500:03:001:0479), 0, 8760 га (сіножаті - кадастровий номер 7425381500:03:001:0946); 3, 8026 га (рілля - кадастровий номер 7425381500:03:001:0218), 0, 8848 га (сіножаті - кадастровий номер 7425381500:03:001:0947) ОСОБА_2 . На підставі розпорядження № 549 та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери № 45201450, № 45193714, № 45191539, № 45200736 від 24.01.2019 року державним реєстратором Талалаївської РДА було внесено запис про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 29992197 від 17.01.2019 року, № 29984957 від 17.01.2019 року, № 29985446 від 17.01.2019 року та № 29992740 від 17.01.2019 року та сформовано витяги з Державного реєстр у речових прав на нерухоме майно. Після смерті ОСОБА_2 позивач, як спадкоємець п`ятої черги, звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 4, 6126 га (рілля - кадастровий номер 7425381500:03:001:0479), 0, 8760 га (сіножаті - кадастровий номер 7425381500:03:001:0946); 3, 8026 га (рілля - кадастровий номер 7425381500:03:001:0218), 0, 8848 га (сіножаті - кадастровий номер 7425381500:03:001:0947), які належали її брату ОСОБА_2 нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у звязку з тим, що документи, які підтверджують виникнення та реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки видані вже після його смерті та рекомендувала звернутись до суду. Розпорядження № 549 та реєстрація права власності на земельні ділянки, яка проводилась на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була здійснена вже після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у звязку з чим позивач не має можливості оформити своє право на спадкове майно.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати розпорядження про передачу земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 № 549 від 28 грудня 2018 року, виданого Талалаївською РДА, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45200736 від 24 січня 2019 року, індексний номер 45191539 від 24 січня 2019 року, індексний номер 45193714 від 24 січня 2019 року, індексний номер 45201450 від 24 січня 2019 року.

Ухвалою від 03 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 09 листопада 2023 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 09 листопада 2023 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до розгляду по суті на 11 січня 2024 року, про що учасники справи повідомлені належним чином. В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Третя особа - державний реєстратор Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області - в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі. Тому розгляд справи проведений без участі даних осіб згідно з вимогами ч.3 ст 211 ЦПК України. Представник відповідача - Прилуцької РДА - в судове засідання не з`явився, були повідомлені належним чином, як про підготовче судове засідання, так і про судове засідання, будь-яких заяв клопотань чи заперечень від представника відповідача до початку розгляду справи до суду не надходило. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що 23 грудня 2018 року Талалаївська РДА прийняла розпорядження № 549 «Про передачу земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 », яким затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) № 185 та № 205 в натурі (на місцевості) взамін сертифікату для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передає у власність земельні ділянки площею 4, 6126 га (рілля - кадастровий номер 7425381500:03:001:0479), 0, 8760 га (сіножаті - кадастровий номер 7425381500:03:001:0946); 3, 8026 га (рілля - кадастровий номер 7425381500:03:001:0218), 0, 8848 га (сіножаті - кадастровий номер 7425381500:03:001:0947) ОСОБА_2 (а.с.12) На підставі розпорядження № 549 та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери № 45201450, № 45193714, № 45191539, № 45200736 від 24.01.2019 року державним реєстратором Талалаївської РДА було внесено запис про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 29992197 від 17.01.2019 року, № 29984957 від 17.01.2019 року, № 29985446 від 17.01.2019 року та № 29992740 від 17.01.2019 року та сформовано витяги з Державного реєстр у речових прав на нерухоме майно. (а.с.13-16) 25 листопада 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у звязку з тим, що у спадковій справі до майна померлого знаходяться документи, що підтверджують виникнення та реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки після його смерті (а.с.16)

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. В частині другій статті 16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України. Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Положенням ст 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до положень ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини першої статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Звертаючись до суду з вимогами про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачка посилалась на те, що державна реєстрація відбулась після смерті ОСОБА_2 що перешкоджає їй, як єдиній спадкоємиці оформити у нотаріуса спадщину на ці земельні ділянки. Статтями 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 даного Закону державній реєстрації прав підлягає право власності на земельні ділянки та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

В силу пункту 8 частини 1 статті 27 названого Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року. Згідно частини 1 статті 18 Закону, в редакції, чинній на момент вчинення державної реєстрації, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття, отримання доку ментів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копії документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (в разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяви; перевірка документів або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача, отримання документів за результатами розгляду заяви. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначались Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до положень пунктів 6-10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, в редакції, чинній на час проведення реєстрації спірної земельної ділянки, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав; Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстр у формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній), проставляє власний підпис. Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника на підставі документа, що посвідчує таку особу. У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Отже, аналізуючи вищезазначені норми, вбачається, що станом на 17 січня 2019 року державну реєстрацію права власності на земельні ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливо було провести лише на підставі заяви власника земельної ділянки ОСОБА_2 , поданої ним особисто або уповноваженою нею особою із належним чином підтвердженими повноваженнями. З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки проведена державним реєстратором Галицьким О.М. 17 січня 2019 року. Така реєстрація повинна була б бути проведена державним реєстратором лише на підставі заяви ОСОБА_2 , поданої ним особисто або його представником, після встановлення особи ОСОБА_2 або його представника та перевірки його повноважень. Однак, станом на 17 січня 2019 року ні ОСОБА_2 ні його представник не могли подати державному реєстратору відповідної заяви, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно положень статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Частиною 1 статті 248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому здійснення державним реєстратором 17 січня 2019 року державної реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки було проведено з порушенням вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а також з порушенням пунктів 6-10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. У частині другій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Проте згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. На підставі абзаців 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству», який набрав чинності з 26 липня 2022 року, абзаци 2-4 частини 3 статті 26Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. Так, згідно частини 3статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 26 липня 2022 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у редакції, яка діє на час звернення до суду з позовом, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, яка діяла до 16 січня 2020 року та яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. Зокрема з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, тому обраний позивачем такий спосіб судового захисту у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже, неспроможний надати особі ефективний захист її прав. Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 25 січня 2021 року у справі № 664/220/19, у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №711/7983/17.

Проведення державним реєстратором державної реєстрації права власності на земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 перешкоджає його спадкоємиці - позивачу ОСОБА_1 оформити спадкові права на ці земельні ділянки.

Так, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно із пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, звернутись до суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» заявником в процедурі державної реєстрації прав серед інших є спадкоємець у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно з Законом. Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» та вищезазначеним Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Отже, у разі, якщо державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно буде відсутня, тоді така реєстрація може бути проведена на підставі заяви її спадкоємця в порядку, визначеному пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Таким чином, враховуючи, що державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки була проведена державним реєстратором з порушенням чинних на той час норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, тобто після смерті ОСОБА_2 , тому рішення державного реєстратора Талалаївської РДА Галицького О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексні номери - 45200736 від 24 січня 2019 року, 45191539 від 24 січня 2019 року, 45193714 від 24 січня 2019 року, 45201450 від 24 січня 2019 року - підлягають скасуванню.

Також підлягає скасуванню і підстава виникнення права власності за ОСОБА_2 , а саме - розпорядження Талалаївської РДА № 541 від 28 грудня 2018 року про передачу ОСОБА_2 земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 , яке було винесене після смерті ОСОБА_2 і наявність якого перешкоджає позивачу належним чином оформити свої спадкові права. З врахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1217, 1218, 1261 ЦК України, ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа - державний реєстратор Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області № 549 від 23 грудня 2018 року «Про передачу земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 », скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - задовольнити.

Скасувати розпорядження Талалаївської районної державної адміністрації № 549 від 28 грудня 2018 року «Про передачу земельної частки (паю) у власність ОСОБА_2 ».

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45200736 від 24 січня 2019 року.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45191539 від 24 січня 2019 року.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45193714 від 24 січня 2019 року.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45201450 від 24 січня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко